АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3927/12

Справа №  2-371/12                                                                                Головуючий у 1 й інстанції - Литвинчук В.П.

      Доповідач  -  Міхеєва В.Ю.   

Категорія  56                                                                                                   

У Х В А Л А

                                                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

         10 квітня 2012 року                                                                           

         Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

          головуючого                      Міхеєвої В.Ю.

       суддів                                 Гайдук В.І., Макарова М.О.

          при секретарі            Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу представника  ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 31 січня 2012 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

        У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору дарування будинку № 11 з господарськими спорудами, розташованого в місті Дніпродзержинську по провулку Жовтневому, загальною площею 86,3 кв.м та земельної ділянки площею 0,0754 га, укладеного між ним та відповідачем, дійсним та просив визнати за ним право власності на прийнятий в дар житловий будинок із господарськими спорудами та земельну ділянку.

        Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 31 січня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

       В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

       Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду –залишенню без змін з наступних підстав.

        Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, встановив, що 20 липня 2011 року між сторонами було укладено у простій письмовій формі договір дарування житлового будинку № 11 з господарчими будівлями та земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.6).

        Нотаріально договір дарування не був посвідчений у зв’язку з тим, що відповідач від його нотаріального посвідчення ухилявся.

        Згідно зі ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

       За змістом п. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

       Статтею 182 ЦК України передбачена необхідність державної реєстрації як прав на нерухомість, так і правочинів щодо нерухомості.

       Згідно частини 3 ст.640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або його державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору регламентується ст. 220 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої передбачено визнання судом договору дійсним у разі якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

            Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року  N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,  вирішуючи спір   про   визнання   правочину,   який  підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів,  які підлягають і  нотаріальному  посвідченню,  і державній  реєстрації,  оскільки  момент вчинення таких правочинів відповідно до статей  210  та  640  ЦК  пов’язується  з  державною реєстрацією,  тому  вони  не  є  укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.

            При розгляді таких справ необхідно з’ясовувати, чи підлягає правочин обов’язковому нотаріальному посвідченню,  чому він не був нотаріально  посвідчений,  чи  дійсно  сторона  ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Як встановив суд першої інстанції, сторони мали намір оформити угоду нотаріально, але не зробили цього через брак часу. Зазначені обставини суд правильно не визнав поважними та такими, що перешкоджають здійснити нотаріальне оформлення угоди, оскільки сторони не втратили можливість нотаріального посвідчення договору.           

        Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

        Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 31 січня 2012 року залишити без змін.

        Ухвала апеляційного суду  набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

          Головуючий

           Судді