АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/249/2012
Головуючий по 1-й інстанції Шиян
Суддя-доповідач: Ландар О. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних
справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландара О.В.
суддів Довгаль С.А., Харлан Н.М.
за участю прокурора Акулової С.М.
захисників ОСОБА_2,ОСОБА_3
засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши 20 березня 2012року у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Київського району м.Полтави на вирок Київського районного суду м.Полтави від 23 грудня 2011 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя м.Полтави, громадянина України, освіта середня, учня СПТУ № 4, неодруженого, судимого:
- 16.03.2011 року Київським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн.,-
засуджено:
- за ч.2 ст.185 КК України – на 2 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.186 КК України – на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього відповідних обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Полтави і жителя м.Полтави, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, судимого:
- 18.12.2009 року Київським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.,
- 01.04.2011 року Київським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн.,-
засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього ряду обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
По справі відповідно до ст. 81 КПК України вирішено долю речових доказів.
За вироком суду, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 визнані виними у вчиненні ряду корисливих злочинів за слідуючих обставин.
13 січня 2011 року близько 21 години, поблизу буд.38 по вул.Примакова в м.Полтаві , засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_7, відкрито заволоділи його грошовими коштами в сумі 1200 гривень.
5 лютого 2011 року ОСОБА_4, ОСОБА_6 та особа, відносно якої провадження зупинено, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно з метою заволодіння чужим майном, знаходячись у дворі будинку №1-а по вул.О.Бідного в м.Полтаві, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, яке виразилось в нанесенні засудженим ОСОБА_6 та особою, відносно якої провадження зупинено, кількох ударів руками та ногами по голові та тулубу потерпілому ОСОБА_8, засуджений ОСОБА_4, шляхом ривка, виривав сумку із рук потерпілого ОСОБА_8, що належала потерпілій ОСОБА_9
Внаслідок грабежу засуджені відкрито заволоділи жіночою сумочкою світлого кольору вартістю 61 грн. 25 коп., в якій знаходились: мобільний телефон «НОКІА 3710 А-1» вартістю 1045 грн. 50 коп. з сім-картою мобільного оператора «МТС» вартістю 1600 грн. з сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 30 грн., на рахунку якої знаходилося 20 грн., гроші в сумі 150 грн., флеш карта марки «Тошиба» об’ємом 4 Гб вартістю 200 грн., косметика фірми «Оріфлейм»: пудра вартістю 60 грн, помада вартістю 50 грн.., олівець косметичний вартістю 30 грн., контур для губ вартістю 20 грн., гребінець вартістю 15 грн., ключі від квартири в кількості 3 штук загальною вартістю 180 грн., а всього завдали потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму – 3491 грн. 75 коп., після чого з місця вчинення злочину втекли.
18 лютого 2011 року близько 15 години засуджений ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні аптеки «Велика аптека» в ТЦ «Екватор», що вул.Ковпака,26 в м.Полтаві, повторно, шляхом вільного доступу із прилавку вказаної аптеки таємно викрав два тюбики крем-геля «Клін енд келар» загальною вартістю -40,66 грн., два тюбики скрабу «Клін енд келар» загальною вартістю -46.66 грн., одного гелю після гоління «Кул Мен Антистрес» вартістю – 12,70 грн., крем «Флоресан гель» вартістю – 16,85 грн., чим спричинив ТОВ «Маркет сервіс» матеріальної шкоди на загальну суму 116,87 грн.
23 лютого 2011 року близько 18 годин засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою, поблизу зупинки громадського транспорту «Латишева» на вул.В.Тирнівська в м.Полтаві, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_10, відкрито заволоділи його мобільним телефоном «Нокіа-3120» вартістю 350 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора МТС без вартості, на рахунку якої було 25 грн.. та паспортом громадянина України на ім’я ОСОБА_10, чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 375 грн.
В апеляційній скарзі помічник прокурора Київського району м.Полтави посилаючись на те, що виправлення засуджених можливе лише застосуванням до них реального покарання, ставить питання про скасування вироку місцевого суду та постановлення нового вироку, через безпідставне застосування ст.75КК України.
Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржували.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора Акулової С.М. на підтримання принесеної апеляції, заперечення проти принесеної апеляції засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_11 та їх захисників, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, за викладених у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам справи, оскільки самі засуджені повністю визнали свою вину та у порядку ст.299 КПК України добровільно заявили про недоцільність дослідження усіх доказів по справі.
Ніхто із учасників процесу також не ставить під сумнів правильність юридичної кваліфікації дій винних.
Тому в силу ч.1 ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 1 ст.299 і ст.301-1 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.
Доводи прокурора про те, що засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 раніше притягувались до кримінальної відповідальності, і тепер, без тривалої ізоляції від суспільства, їх виправлення шляхом застосування ст.75 КК України неможливе, не можуть бути підставою для скасування вироку у даній справі.
Як видно із мотивувальної частини вироку, вирішуючи питання про його вид і міру покарання, місцевий суд дотримуючись вимог ст.65 КК України та враховував як характер і тяжкість вчинених злочинів засудженими, їх наслідки, так і дані про особи винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Як на головний аргумент у своїй позиції про м’якість покарання прокурор указує на попередні судимості засуджених. Ця обставина, яка сама про собі не є достатньою підставою для обрання виключно реального покарання у місцях ув’язнення, не залишилось поза увагою суду і знайшла своє відображення і оцінку у вироку. Як видно із матеріалів справи засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_11 дійсно раніше притягувались до кримінальної відповідальності за нетяжкі злочини, однак призначене їм покарання у виді штрафу фактично відбули, повністю сплативши його.
В той же час місцевий суд дав належну оцінку і іншим чинникам, які в силу закону також суттєво впливали на вид і міру покарання, такі як: молодий вік засуджених, їх позитивні характеристики і сімейні обставини ( ОСОБА_6 є сиротою і проживає з бабусею, ОСОБА_4 виховувався у неповній сім’ї), повне визнання ними вини і добровільне, в повному обсязі, відшкодування заподіяної шкоди та думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні.
Всі ці обставини в сукупності дозволили суду прийти до обґрунтованого і вірного висновку, що можливість виправлення засуджених без ізоляції від суспільства не втрачена, у зв’язку з чим призначивши винним покарання у виді позбавлення волі, суд справедливо в порядку ст.75 КК України звільнив їх від відбуття цього покарання, встановивши двохрічний іспитовий термін та поклавши на засуджених низку обов’язків, які дозволяють органам виконання покарань контролювати та наглядати за їх поведінкою.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу помічника прокурора Київського району м.Полтави залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м.Полтави від 23 грудня 2011 року щодо засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 без зміни.
Головуючий: О. В. Ландар
Судді: