Справа № 2-928/11

Провадження № 22-ц/0290/1041/2012Головуючий в суді першої інстанції:Сичук М.М.

Категорія: 57  Доповідач: Сопрун В. В.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            УХВАЛА

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09.04.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду  Вінницької області в складі :

                           Головуючого : Cопруна В.В.,

                           суддів: Матківської М.В., Медвецького С.К.,

                           при секретарі: Cніжко О.А.

                           за участю: представника ОСОБА_2 –ОСОБА_3, ОСОБА_4 та її  представника ОСОБА_5, представника третьої особи першої Вінницької державної нотаріальної контори –Лещенко В.В.,-

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації та припинення права власності, -

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2011 року до суду звернувся представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації та припинення права власності, посилаючись на те, що 26 серпня 2002 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 За час спільного проживання з колишньою дружиною ними була придбана квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Її спадкоємцями за законом стали сторони. Оскільки ОСОБА_4 перешкоджає ОСОБА_2 у здійсненні права власності шляхом заборони доступу до квартири та приховування документів на квартиру, просив суд стягнути з  ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_2 у якості компенсації вартість ? частини квартири АДРЕСА_1. у розмірі 197 795 грн.; припинити його право на ? частину квартири АДРЕСА_1 та визнати за відповідачем право власності на спірну квартиру в цілому.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2012 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та постановити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.

При цьому вказує, що суд прийняв рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права і не з`ясував всіх обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.  

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем не було надано документів, які б підтверджували його право власності на спірну квартиру, до того ж його вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь компенсацію ? частини квартири грубо порушують конституційні права ОСОБА_4

Потрібно погодитись з таким висновком районного суду, оскільки дані висновки відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального  права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 не є спадкоємцем ОСОБА_8, тому він і не повинен отримувати свідоцтво про право власності на спірну квартиру спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 71 Закону України «Про нотаріат»у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

При регламентації правил видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у Методичних рекомендаціях щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя звертається увага на те, що умовами оформлення нотаріусом такого свідоцтва є: а) перебування подружжя у зареєстрованому шлюбі, та б) придбання майна під час шлюбу на ім'я того з подружжя, який помер (абзац другий пункту 1 розділу 4 Методичних рекомендацій).

Тобто, законодавством встановлений порядок, відповідно до якого ОСОБА_2 в обов’язковому порядку повинен був отримати свідоцтво про право власності на ? частину спірної квартири.

Всупереч вказаним вимогам апелянтом не було наданого жодного підтвердження обставин на які він посилається, зокрема ним не було надано ні договору купівлі-продажу вказаної квартири, ні свідоцтво про його право власності на частку в спільному майні, ні свідоцтво про право на спадщину за законом.

Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Відповідно до ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 41):

1) ринкова вартість квартири № 24, розташованої в житловому будинку АДРЕСА_1, в цінах станом на час проведення дослідження, складає 395 590 грн.;

2) виділити в окреме  користування ? ідеальну частку від загальних приміщень спірної квартири не визнається за можливе;

3) враховуючи параметри об’єкта дослідження, можливо встановити порядок користування відособленими приміщеннями між співвласниками ? та ? ідеальних часток.

Відповідно до вимог ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Частиною  1  ст. 365 ЦК України визначено,  що право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників,  якщо :

- частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

- річ є неподільною;

- спільне володіння і користування майном є неможливим;

- таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Відповідно до існуючої судової практики,  згідно з змістом зазначеної статті,  для вирішення питання про припинення вказаного права,  наявність усіх чотирьох умов у їх сукупності є необхідною,  оскільки цією статтею передбачено вичерпний перелік підстав,  за наявності яких можливе вирішення судом питання про припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників.

Згідно із висновком експерта від 28.11.2011 року № 1426/2700 в спірній квартирі можливо встановити порядок користування відособленими приміщеннями між співвласниками ? та ? ідеальних часток, тому виплата грошової компенсації є неможливою.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_4 не давала згоди викупити у ОСОБА_2 його частку права власності на квартиру, а примушувати її до цього є порушенням її прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що ОСОБА_2 в обов’язковому порядку повинен був надати свідоцтво про право власності на спірну квартиру. До того ж апеляційний суд звертає увагу на те, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи міститься лише єдиний варіант: встановлення порядку користування відособленими приміщеннями між співвласниками ? та ? ідеальних часток. Примушувати ОСОБА_4 до придбання частки ОСОБА_2 є порушенням її прав.

                   Таким чином, колегія суддів, прийшла до висновку, що судом першої інстанції повно з’ясовано фактичні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам. Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

                  Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.    

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2012 року залишити без змін.

        Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

             Головуючий: підпис                                                  Сопрун В.В.

             Судді:             підписи                                                   Матківська М.В.  

                                                                                                       Медвецький С.К.

            З оригіналом вірно:                                                      Сопрун В.В.