Справа № 2-918/11

Провадження № 22-ц/0290/971/2012Головуючий в суді першої інстанції:Димбіцький Ю.В.

Категорія: 57  Доповідач: Матківська М. В.

                                                                У Х В А Л А

                                 Апеляційного суду Вінницької області

                                               від 09 квітня 2012 року

                                               ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду  Вінницької області в складі:

                                       Головуючого: Матківської М.В.

                                       Суддів: Сопруна В.В., Пащенко Л.В.

                                       При секретарі: Сніжко О.А.

                         За участю: позивача ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 лютого 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області, про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, -

В с т а н о в и л а:

В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –відділу ДВС Іллінецького РУЮ, про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у відділі ДВС Іллінецького РУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-90 від 28.01.2010 року, виданий Іллінецьким районним судом Вінницької області на виконання рішення від 28.01.2010 року про стягнення із ОСОБА_5 на його користь коштів в сумі 22 405,50 грн. Борг  ОСОБА_5 не погашено, він відмовляється його погасити добровільно, працює будівельником без офіційного працевлаштування. Дружина ОСОБА_5 –ОСОБА_4 працює начальником відділення поштового зв’язку в с. Білки Іллінецького ЦОС № 2 з 05 квітня 2011 року та отримує заробітну плату в розмірі 1 293,23 грн. Тому він вважає, що слід звернути стягнення на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, а саме на частку заробітної плати ОСОБА_4, виділивши із неї частку ОСОБА_5 в натурі.

В зв’язку з чим просив суд встановити вартість майна відповідача ОСОБА_4, що підлягає поділу –її заробітної плати за період з 05 квітня 2011 року по 25 червня 2013 року –33 623,98 грн., як спільного сумісного майна подружжя: з 05 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року за 8 місяців –10 345,84 грн.; з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року становить 15 518,76 грн.; з 01 січня 2013 року по 25 червня 2013 року –7 759,38 грн. та визначити частку заробітної плати ОСОБА_4 в натурі за період з 05 квітня 2011 року по 25 червня 2013 року для ОСОБА_5 для звернення стягнення на неї на виконання постанови відділу ДВС Іллінецького РУЮ про відкриття виконавчого провадження від 12.09.2011 року.

Рішенням Іллінецького районного суду м. Вінниці від 22 лютого 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким виділити відповідачу ОСОБА_5 частку у праві спільної сумісної власності подружжя в натурі: заробітної плати ОСОБА_4 з 05 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року, яка становить 10 345,84 грн.; звернути стягнення на виділену частку в натурі для звернення стягнення на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.09.2011 року ВП № 28673349; стягнути на його користь судові витрати.

Зазначив, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

В судовому засіданні позивач і його представник підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити.

Відповідачі та представник третьої особи у судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, і не надали письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача і його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення  за таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Судом встановлено, що 12 вересня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Петренком С.Б. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-90 від 28.01.2010 року, виданого Іллінецьким районним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 22 405,50 грн. (а. с. 5).

У боржника ОСОБА_5 відсутнє будь-яке майно, на яке можна звернути стягнення; виконавче провадження не закінчено, що було встановлено судом першої інстанції із оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження ВП № 28673349.

Згідно довідки відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Іллінецького районного управління юстиції № 1861.03.19 від 18.10.2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 25.07.2006 року, актовий запис № 45 (а. с. 8).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до ст. 61 СК України є зокрема заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (ч. 2 ст. 61 СК України).

Розмір часток майна дружини та чоловіка під час поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами ст. 70 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 73 СК України за зобов’язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Відповідно до ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред’явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

За правилами ст. 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред’явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом (ч. 1). У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов’язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Відповідно до довідки Вінницької дирекції Центру поштового зв’язку № 3 від 01.02.2012 року № 122 ОСОБА_4 працює начальником відділення поштового зв’язку с. Білки Іллінецького району з 05.04.2011 року за строковим трудовим договором на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку основного працівника на 0,79 од. із заробітною платою 1293,23 гр.; з 01.01.2012 року працює на 0,45 од. із заробітною платою 751,50 грн. (а. с. 24).

Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Такий обов’язок відповідачі мають відносно їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 34).

Відповідно до довідки Білківської сільської ради Іллінецького району від 08.02.2012 року № 35 ОСОБА_4 з чоловіком та неповнолітнім сином проживають у будинку, який належить її батькові; сім’я ОСОБА_4 на території сільської ради не має у власності нерухомого майна (земельної ділянки, житлового будинку) та не веде власного підсобного господарства (а. с. 33).

Із матеріалів справи вбачається, що сім’я ОСОБА_4 не має будь-яких інших джерел доходів, окрім заробітної плати ОСОБА_4, місячний розмір якої складає 751,50 грн., що є вкрай недостатнім для забезпечення достатнього життєвого рівня сім’ї з трьох чоловік.

За таких обставин, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, закріплених статтею 3 ЦК України, зокрема із справедливості, добросовісності та розумності, колегія судів прийшла до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з урахуванням обставин справи, зокрема матеріального становища відповідачів.

Доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315  ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 лютого 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Копія вірна :