Справа 2-3167/07р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2007 року
Рівненський міський суд у складі:
головуючого - судді Мельника О.В.
при секретареві Рейнерович Я.В.,
з участю представника позивача Опанасюка Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному справу за позовом приватного підприємства "ВВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
встановив:
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що відповідач, як наймач квартири у порушення ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду ", а також Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової території зобов'язаний вносити плату за утримання будинку та при будинкової території. Внаслідок невиконання відповідачем вказаного обов'язку у останнього станом на 1 лютого 2007 року утворилась заборгованість за вказані послуги в розмірі 862, 96 грн., які просить стягнути з нього на користь ПП "ВВ".
Відповідач на розгляд справи до суду не з'явилась, про дань та час розгляду справи судом була повідомлена належним чином.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, й представник позивача не заперечував те, що відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1.
Правовідносини по наданню вказаних ЖКП послуг та їх оплаті є двосторонніми правовідносинами між позивачем, який надає певні послуги та відповідачем, як споживачем таких послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України " Про житлово - комунальні послуги " відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Із змісту ч. 6 ст. 10 Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду " слідує, що заборгованість власників квартир по оплаті комунальних послуг стягується в судовому порядку виключно за наявності укладеної угоди.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував факту відсутності укладеного між ними договору на надання послуг.
Отже, за умови відсутності договору, позивач, як виконавець, в силу положення, що міститься в п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не ніс перед відповідачем також зобов'язання по забезпеченню вчасного надання житлово - комунальних послуг відповідної якості згідно із умовами договору, а відповідач, в силу п. 1 ч. 1 ст. 20 цього ж закону не був наділений кореспондуючим такому обов'язку правом одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги.
Не може прийматись до уваги також те, що відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, надання вказаних послуг без їх оплати є правочином, на підставі якого у відповідача виник обов'язок по оплаті наданих послуг.
Як слідує із наведених вище положень ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово -комунальні послуги", ч. 6 ст. 10 Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду", правовідносини між сторонами повинні базуватись на двосторонній угоді чи договорі. Отже, одностороннє надання певних послуг споживачеві не може бути розцінене, як двосторонній правочин, що наділяє сторони відповідними правами та обов'язками.
Відповідно до ч.3 ст. 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Поряд з тим, відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату, а тому суд вважає, що з відповідача підлягає стягнення заборгованість по квартирній платі за період до 1 серпня 2004 року, тобто до моменту набрання чинності Законом України "Про житлово - комунальні послуги", що складає 21, 5 грн..
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства "ВВ" 21 гривню 50 копійок заборгованості по квартирній платі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.