ПОСТАНОВА

Справа № 1-110/07

20 червня 2007 року                                                                                          м.  Рівне

Рівненський міський суд у складі :

Головуючого - судді Мельника О.В.,

при секретарі Рейнерович Я.В.,

з участю прокурора Шокало Я.Г.,

захисника підсудного - адвоката ОСОБА_2 ,

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим слідством ОСОБА_1,  обвинувачується у скоєнні злочинів,  передбачених ч.3  ст.  212, ч 2  ст.  364,  ч. 5  ст.  191,  п.3  ст.  27,  ч. 1  ст.  201,  ч. 2  ст.  366 КК України.

Допитаний судом підсудний ОСОБА_1 свою винність у скоєнні інкримінований йому злочинів не визнав,  свою причетність до їх скоєння заперечив,  пояснивши,  що автомобілі та напівпричепи,  що указані в обвинувальному висновку були внесені в статутний фонд СП " Променергосервіс інк",  співзасновником СП - іноземним інвестором ОСОБА_3. ОСОБА_3 оплатив вартість п'яти автомобілів марки Рено,  як інвестиції для СП "Променергосервіс Інк" на рахунок заводу Рено. ОСОБА_4 запропонував знайти фірму посередника для поставки автомобілів в Україну,  з метою спрощення процедури та відшкодування податків французькій фірмі. Такі особи запропонували ОСОБА_1 підписати декілька пакетів документів для поставки автомобілів. Після цього він,  як директор СП "Променергосервіс Інк" та ОСОБА_5,  як директор ДДК Інт. підписали комерційну угоду в 1996 році для того,  щоб заводом Рено було прийнято замовлення на виготовлення автомобілів. Стверджує,  що підписував усі документи без перекладу. У подальшому СП "Променергосервіс Інк" отримало автомобілі та через деякий час напівпричепи.

Постановою Рівненського міського суду від 10 грудня 2004 року указану кримінальну справу було направлено прокурору міста Рівного для проведення додаткового розслідування.

Така

постанова суду була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 5 квітня 2005 року.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства,  що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування " повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним,  якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини,  які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи,  речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини,  зазначені в ухвалі суду,  який повернув справу на додаткове розслідування.

Вказівки судді (суду) є обов'язковими для органу дізнання,  слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин,  зазначених у постанові (ухвалі) про повернення справи на додаткове розслідування,  проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними (п. 2 ч. 2  ст.  368 КПК,  що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування (п. 1 ч. 1  ст.  367 КПК).

Невиконання органом досудового слідства слідчої дії,  зазначеної в постанові судді (ухвалі суду),  допускається лише в разі,  коли провести її фактично неможливо.

Як слідує із досліджених судом доказів в ході повторного судового розгляду даної справи досудовим слідством було неповно виконано вказівки суду,  відповідно до постанови від 10 грудня 2004 року.

Так,  під час додаткового досудового слідства необхідно було шляхом проведення оперативно -розшукових заходів встановити місцезнаходження та допитати в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з метою підтвердження чи спростування версії ОСОБА_1 та шляхом проведення слідчих дій  встановити обставини  перерахування  коштів у розмірі  76181, 84 дол.  США за п'ять

автомобілів " Рено" для поставки їх у вигляді інвестиції для СП "Променергосервіс",  встановити осіб,  які здійснювали перерахування таких коштів та осіб,  яким такі кошти надійшли та,  встановити інші обставини такої фінансової операції.

Із тексту копії протоколу допиту свідка ОСОБА_4 по іншій кримінальній справі слідує,  що він проживає АДРЕСА_1 (т. 14 а.с.  56).

Із відповіді УБОЗ УМВС України Рівненській області від 25 жовтня 2005 року на доручення слідчого встановлено,  що громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на території України не перебувають,  а тому допитати їх неможливо,  (т. 16 а.с.  264).

Отже,  за вказаних обставин,  необхідно було провести оперативно - розшукові заходи для встановлення місця проживання вказаних осіб,  лише після чого їх слід допитати.

Окрім того,  в цій же відповіді УБОЗ УМВС України в Рівненській області вказується,  що обставини фінансової операції по перерахунку 76181, 94 доларів США згідно платіжного доручення не встановлювались,  оскільки "походження копії платіжного документу працівникам міліції невідоме та не відомо чи існує оригінал такого документу взагалі".

Вказане дає можливість зробити висновок про те,  що доручення суду залишається невиконаним,  а працівники міліції за дорученням слідчого дали формальну відповідь і будь - яких дій по встановленню істини у кримінальній справі не вживали.

Поряд з тим,  переклад указаного платіжного доручення та його автентичний текст містить вказівку,  що вказана сума перераховуються фірмою "ДДК Інтернешенел Ентерпрайзес" як перший внесок за 5 автомобілів РЕНО в якості інвестиції  для СП "Променергосервіс".

Таким чином,  під час додаткового розслідування залишилась не спростованою захисна версія підсудного щодо придбання сидільних тягачів в якості внеску в статутний фонд,  а не шляхом придбання в лізинг.

У ході додаткового досудового слідства так і не було усунуто розбіжностей щодо фактичних даних,  які містяться,  у вантажно - митних деклараціях,  які оформлялись при перетині кордону транспортними засобами та рахунках - фактурах у частині іноземної компанії,  що виступила відправником автомобілів та напівпричепів.

Окрім того,  як пояснили суду свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 код товару,  що значиться у вантажних - митних деклараціях на оформлення вантажних автомобілів та сидільних тягачів відрізняються один від одного. Сидільні тягачі РЕНО Магнум АЕ 420 оформлялись за кодом,  що передбачений для вантажних автомобілів. Від вказаних кодів залежить сума нарахувань ввізного мита,  що в свою чергу впливає на вірність визначення розміру заподіяної злочином шкоди. Таке протиріччя під час досудового слідства також не було усунуте.

Отже,  з урахуванням указаного вище,  виконуючи вимоги ч. 1  ст.  22 КПК України,  слідчий,  зобов'язаний був вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного,  повного і об'єктивного дослідження обставин справи,  виявити як ті обставини,  що викривають,  так і ті,  що виправдують обвинуваченого.

Враховуючи те,  що така неповнота досудового слідства не може бути усунена в судовому засіданні,  керуючись п.п. "д" п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами України законодавства,  що регулює повернення справ на додаткове розслідування ",  ч. 1  ст.  281 КПК України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3  ст.  212, ч 2  ст.  364,  ч. 5  ст.  191,  п.3  ст.  27,  ч. 1  ст.  201,  ч. 2  ст.  366 КК України повернути прокурору м.  Рівного для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляції в Апеляційний суд Рівненської області протягом 7 діб із дня її винесення.