№ провадження 33/490/247/12 Головуючий у 1 й інстанції - Казак С.Ю.
Категорія: Головуючий у 2-й інстанції - Сенченко І.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2012 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю прокурора Шестерикова С.О., представника Дніпропетровської митниці Романенко І.М., апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року у справі про порушення митних правил, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винною в порушенні митних правил, передбачених ст. 339 МК України, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 850 гривень, а також стягнуто на користь Дніпропетровської митниці витрати за зберігання товару під час провадження по справі про порушення митних правил в розмірі 482 гривень, а вилучений товар, що є предметом порушення митних правил - повернуто ОСОБА_3, -
встановив:
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2012 року встановлено, що 27 жовтня 2011 року о 22 год. 50 хв. на митному посту «Дніпропетровськ-Аеропорт»під час здійснення митного контролю та оформлення пасажирів рейсу № АЕВ508 «Стамбул-Дніпропетровськ»громадянка України ОСОБА_3 використала право проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», яким передбачено відсутність у громадян товарів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України.
Після того, як ОСОБА_3 перетнула білу смугу, яка свідчить про закінчення зони спрощеного митного кон тролю, співробітниками митниці було здійснено огляд ручної поклажі вказаної громадянки, в результаті чого було встановлено наявність шкіряних та текстильних виробів загальною вартістю 8270, 56 гривень, що перевищує неоподат ковану норму вартості товару, яка дозволена до переміщення через митний кордон України без оподаткування.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2012 року ОСОБА_3 визнано винною в порушенні митних правил, передбачених ст. 339 МК України, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 850 гривень, які підлягають сплаті у касу Дніпропетровської митниці, а також стягнуто на користь Дніпропетровської митниці витрати за зберігання товару під час провадження по справі про порушення митних правил в розмірі 482 гривень, які підлягають сплаті у касу Дніп ропетровської митниці, а вилучений товар, що є предметом порушення митних правил - повернуто ОСОБА_3.
Справа № 33/490/247/12 Головуючий у першій інстанції: Казак С. Ю.
Категорія: ст. 339 МК України Головуючий у другій інстанції: Сенченко І. М.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, відмінити постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_3 звертає увагу на те, що на момент прийняття постанови вона не була повідомлена про дату розгляду справи, оскільки не отримувала ніяких документів з суду, таким чином, вона не могла з'явитися у судове засідання і повідомити суд, про причини неявки. 10 лютого 2012 року вона отримала виклик до відділу Державної виконавчої служби Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області з приводу сплати витрат по зберіганню вилученого товару у справі про порушення митних правил, згідно постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року. Апелянт, письмовоуданої постанови. Державним виконавцем 13 лютого 2012 року була надана їй вищезазначена постанова, з якої вона дізналася, що її визнано винною в порушенні митних правил з накладенням адміністративного стягнення. Таким чином, отримавши пізно постанову, ОСОБА_3 була позбавлена можливості оскаржити постанову суду першої інстанції в строк.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на те, що постанова районного суду є незаконною тому, що вона винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме не в повному обсязі з'ясовані обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт зазначила, що ввезені товари належали особисто їй і були призначені, як подарунки для рідних та знайомих, оскільки у неї велика родина, а не задекларувала вона одяг у зв'язку із незнанням правил переміщення товарів через митний кордон України.
В судове засідання ОСОБА_3 не з’явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, а оскільки остання належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи про порушення митних правил в апеляційному суді, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу без участі особи, яка подала скаргу.
В суді апеляційної інстанції прокурор Шестериков С.О. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, оскільки вона є законною і обґрунтованою.
Представник Дніпропетровської митниці Романенко І.М. просила постанову районного суду залишити без змін, а подану скаргу ОСОБА_3 без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши прокурора, представника Дніпропетровської митниці, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду підлягає задоволенню, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції не дотримані, оскільки матеріали справи містять повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 (а.с. 54), при цьому в матеріалах справи відсутні докази отримання апелянтом вказаного повідомлення.
Разом з тим, районний суд справу розглянув у відсутність ОСОБА_3, чим порушив її права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду і розглянути подану апеляційну скаргу по суті.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи районним судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ст. 339 МК України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що посилання апелянта на те, що ввезені товари не були нею задекларовані у зв'язку з тим, що вона не знала правил переміщення товарів через митний кордон України, спростовуються матеріалами справи, а саме протоколом про порушення митних правил від 27 жовтня 2011 року № 0352/110030000/11 (а.с. 3-9), актом передавання товару на склад митниці (а.с. 16-19), поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, з яких видно, що ОСОБА_3 відмовилась від надання пояснень по факту правопорушення, а також від підпису протоколу (а.с. 21, 23), поясненнями правопорушниці ОСОБА_3 (а.с. 28-29), поясненнями інспекторів сектору №4 м/п «Дніпропетровськ-аеропорт»ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с. 30-37).
В апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів, які б давали суду апеляційної інстанції підстави ставити під сумнів фактичні обставини, які випливають з документів, що містяться в матеріалах справи.
Таким чином, районний суд повно, всебічно та об’єктивно з’ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, обрав адміністративне стягнення в межах санкції ст. 339 МК України.
Виходячи з сукупності вище приведених доказів, які суд першої інстанції навів у постанові, перевіривши їх при розгляді даної справи в судовому засіданні апеляційного суду, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок районного суду про доведеність вини ОСОБА_3 у порушенні митних правил, передбачених ст. 339 МК України.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.
Накладаючи на апелянта адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень, районний суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП і призначив його в мінімальному розмірі в межах санкції ст. 339 МК України.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року –задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 пропущений строк на оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року відносно ОСОБА_3, без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
апеляційного суду
Дніпропетровської області І.М. Сенченко