АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/122/2012
Головуючий по 1-й інстанції Гафяк В.М.
Суддя-доповідач: Ландар О. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Ландара О.В.
суддів Кисіля А.М., Лісіченко Л.М.
з участю прокурора Хасаєва К.Н.
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні 26 березня 2012 року у м. Полтаві справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтаської області від 03 березня 2012 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою задоволено подання слідчого СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, працюючого в ПАТ «КВСЗ» - вантажником, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст..89 КК України не судимий,-
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 18 лютого 2012 року у м.Кременчуці близько 14 годин 20 хвилин, на перехресті вулиць Бутиріна та Радянської, незаконно збув ОСОБА_5 за 150 гривень, два паперових згортки з подрібленою речовиною рослинного походження, яка згідно з висновком спеціаліста має ботанічні ознаки рослини коноплі, містять тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,043 гр. та 1, 081 гр.
За даним фактом СВ Кременчуцького МУ УМВС Українив Полтавській області 24.02.2012 року порушено кримінальну справу № 123315047 за ознаками злочину, передбаченого ст..307 ч.2 КК України.
За підозрою у вчиненні вищевказаного злочину 24.02.2012 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.115 КПК України, якому 2.03.2012 року було пред’явлено обвинувачення за ч.2 ст.307 КК України.
Задовольняючи подання слідчого суд вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, і є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, може переховуватися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від виконання процесуальних рішень, продовжувати злочинну діяльність.
В апеляції адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, ставиться питання про скасування постанови суду як незаконної. На думку апелянта , суд ухвалив поспішне і зовсім не обґрунтоване рішення, не прийнявши до уваги і не давши оцінці ряду обставин, що істотно впливали на його правильність правильність.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, яка підтримувала подану апеляцію, думку прокурора Хасаєва К.Н. про залишення постанови без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення.
Відповідно до закону взяття під варту на стадії досудового слідства може бути застосовано лише за умови: 1) коли є достатньо підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачений намагатиметься ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність(ст.148 КПК України); 2) якщо особа підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі ч.1ст.155 КПК України).
Ще однією умовою, яка прямо не наведена у цих статтях закону, але обов’язкова при вирішенні питання про взяття особи під варту – є переконання судді у тому, що інші запобіжні заходи не спроможні забезпечити належну поведінку підозрюваного чи обвинуваченого.
При обранні запобіжного заходу необхідно враховувати вік підозрюваного чи обвинуваченого, його стане здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, дані про попередні судимості, соціальні зв’язки, їх схильності, відомості про поведінку особи під час провадження досудового слідства по справі щодо неї у минулому, чи не ухилявся від слідства та суду раніше (ст.150 КУПК України).
Вбачається, що вносячи подання про обирання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий у поданні послався як на встановлений факт вчинення ним тяжкого злочину, а далі, без наведення жодних мотивів, переписав із кодексу усі інші підстави, з яким закон пов’язує можливість для його застосування.
Суд же першої інстанції механічно підійшов до розв’язання подання слідчого, формально дослідив обставин, які відповідно до ст.150 КПК України повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу і не дав їм ніякої оцінки. При цьому дублюючи подання слідчого, суд також не аргументував своє рішення з приводу того, на підставі яких даних про особу Вороноцова він прийшов до висновку, що знаходячись на волі той може переховуватися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від виконання процесуальних рішень, продовжити злочинну діяльність при тому, що із наявних у справі документів слідує, що ОСОБА_4 має постійне місце роботи і проживання, де характеризується позитивно, мешкає саме у місці проведення досудового слідства, не судимий, на обліках не перебуває.
Поза увагою суду залишилось і те, що за час перебування у провадженні суду подання слідчого, ОСОБА_4 із підозрюваного набув статусу обвинуваченого.
З огляду на це, районний суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, мав додатково перевірити: чи дійсно є докази, що вказують на вчинення злочину саме цією особою; чи складено постанову про притягнення її як обвинуваченої згідно з вимогами ст.132 КПК України та чи було пред’явлено обвинувачення з додержанням норм ст.140 КПК України.
Ці питання, як видно із змісту постанови, суд не досліджував.
У той же час із даних, що містяться у процесуальних документах досудового слідства слідує, що протиправна діяльність ОСОБА_4 була ніби то викрита в ході оперативної закупки.
Порядок проведення таких оперативних закупок передбачений і регламентується Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року, «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, та Інструкцією про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності» (далі Інструкція).
Згідно ст.9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року, у кожному випадку, при наявності підстав для проведення
оперативно-розшукової діяльності, заводиться оперативно-розшукова справа.
За змістом закону та у відповідності до Інструкції, для проведення оперативної закупівлі обов’язково виноситься Постанова. Дана постанова, що складається відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» виноситься від імені керівника оперативного підрозділу, затверджується начальниками УМВС області або їх уповноваженими заступниками та погоджується з прокурорами областей та їх заступниками.
Недотримання такого порядку збору доказів тягнуть їх недопустимість з витікаючими наслідками.
Як видно з матеріалів справи, вказані норми кримінального закону досудовим слідством не дотримані.
У матеріалах кримінальної справи, перевіреної апеляційним судом немає постанови на проведення оперативної закупки. Замість цього до справи долучені суперечливі документи: рапорт начальника СБОНОН Кременчуцького МУ про проведення ним оперативно-розшукових заходів та затримання під час їх проведення гр. ОСОБА_5, у якого в ході огляду було виявлено і вилучено наркотичний засіб «канабіс», та акти огляду цього ж таки ОСОБА_5, але уже як покупця, і протокол оперативної закупівлі.
Зважаючи на такі обставини судове рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 148, 165-1, 365-366, 379, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 03 березня 2012 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_4 скасувати, у зв’язку з чим ОСОБА_4 звільнити з-під варти негайно.
Головуючий: О. В. Ландар
Судді: