Справа №1- 115/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 року Галицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Клюби В. В.
секретаря Днесь X. В.
з участю: прокурора Кварцяної Т. В.
потерпілого ОСОБА_2
підсудних ОСОБА_1
ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України судимостей немає, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України
та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, непрацюючого, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я та за попередньою змовою групою осіб. Злочин вчинено при таких обставинах:
06 червня 2007 року близько 20.00 години у с Старий Мартинів Галицького району, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за передньою змовою та з метою відкритого заволодіння чужим майном, підійшли до потерпілого ОСОБА_2 і почали вимагати
передачі їм грошей. Коли потерпілий відмовив передати гроші, нанесли йому удари в обличчя, тобто застосували фізичне насильство, та забрали з руки 250 гривень. При цьому ОСОБА_3 після нанесення удару та заволодіння грішми попередив потерпілого, щоб він не звертався у правоохоронні органи.
Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свою винність у пред'явленому йому обвинуваченні визнала і повністю підтвердили обставини вчиненого ними злочину та не заперечують, що перебували під час відкритого викрадення майна потерпілого у стані алкогольного сп'яніння. Також підсудні пояснили, що відшкодують заподіяну потерпілому шкоду та щиро каються у вчиненому.
При цьому підсудні вважають за недоцільне досліджувати докази, які є у справі, стосовно обставин вчиненого ними діяння, оскільки не оспорюють фактичних обставин справи. З таким обсягом дослідження доказів по справі погодилися в судовому засіданні інші учасники процесу.
Потерпілий ОСОБА_2 дав суду показання, що підсудні запевнили його, що повернуть йому викрадені кошти, а тому претензій до підсудних не має і просить суворо їх не карати.
За наведених вище обставин справи, суд вважає, що дії підсудних слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України, так як вони за попередньою змовою групою відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_2 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я і підсудні погодилися з обсягом пред'явленого їм обвинувачення.
Призначаючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття підсудних у вчиненому, наявність на утриманні ОСОБА_1 неповнолітньої дитини, те, що дружина підсудного ОСОБА_3 перебуває у стані вагітності, а також думку потерпілого з приводу покарання підсудного.
За місцем проживання даних, які б негативно характеризували підсудних не виявлено.
За таких обставин суд вважає, що підсудним слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі і в межах санкції ст. 186 ч. 2 КК України.
При цьому з врахування тяжкості вчиненого злочину та обставин його вчинення, осіб винних, їх поведінки до вчинення злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудних без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України їх слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Вимоги потерпілого, який на досудовому слідстві визнаний цивільним позивачем по справі, про стягнення з підсудних 250 гривень не підлягають розглядові, оскільки ні на досудовому слідстві, ні в ході розгляду справи потерпілим у відповідності до ст. 28 КГЖ України та у визначеному порядку не пред'явлено цивільного позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 327, КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки кожному.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю: ОСОБА_1 - два роки, ОСОБА_3 - один рік кожному.
Застосувавши ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення вироку через Галицький районний суд.