ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"31" жовтня 2006 р. | Справа № 32/190-06-6999А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Величко Т.А.
суддів Бойко Л.І., Жукової А.М.,
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін
від позивача: Посполітак О.П.
від відповідача: Ткач С.А.
розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурору Південного регіону України
на постанову господарського суду Одеської області від 12.09.2006р.
у справі №32/190-06-6999А
за позовом Військового прокурору Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Тарутинської районної державної адміністрації
про скасування розпоряджень Тарутинської районної державної адміністрації №101/А-2005р. від 05.05.2005р. та №368/А-2005р. від 14.12.2005р. як таких, що не відповідають вимогам закону
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 12.09.06р. (суддя Грабован Л.І.) відмовлено військовому прокурору Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в позові до Тарутинської районної державної адміністрації про скасування розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області „Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону” від 05.05.05 №101/А-2005 та п.1 розпорядження „Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями” від 14.12.05 №368/А-2005.
Судове рішення мотивоване тим, що позивач не є власником і постійним користувачем земель Тарутинського військового полігону, Міністерство оборони України не набуло права на землі Тарутинського полігону шляхом передачі йому земельної ділянки у власність або надання її в постійне користування за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.
В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, військовий прокурор Південного регіону України просить скасувати постанову господарського суду Одеської області по справі №32/190-06-6999А від 12.09.06р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Доводи військового прокурора ґрунтуються на порушеннях судом вимог норм матеріального і процесуального права, а саме:
- з 1945р. земельний масив полігону використовувався виключно для потреб оборони Збройних Сил СРСР, а в подальшому –Збройних Сил України . Відсутність у Міністерства оборони правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою не може розглядатися як відсутність у нього права землекористування взагалі, оскільки це право набуте ним, як правонаступником усього військового майна та фондів Збройних Сил колишнього СРСР, яке було розташовано на території України;
- судом не взято до уваги вимоги Закону України „Про використання земель оборони”, „Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями”, затвердженого наказом МО України №483 від 22.12.97р.;
- згоди на вилучення Тарутинського загальновійськового полігону МО України Тарутинській райдержадміністрації не надавало, а тому припинення права користування земельною ділянкою у разі її вилучення з метою надання у користування іншій особі за відсутності згоди на це землекористувача, а також у випадку використання землі не за цільовим призначенням, здійснюється лише в судовому порядку.
Тарутинська районна державна адміністрація в запереченнях на апеляційну скаргу військового прокурора просить залишити останню без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції –без змін, оскільки воно прийнято згідно вимог матеріального і процесуального права.
У Міністерства Оборони України, Південного оперативного командування, військової частини А –1366 відсутні документи, які б посвідчували право постійного користування земельною ділянкою військового полігону, що підтверджується довідкою Тарутинського відділу Одеської регіональної філії державного підприємства Державного земельного кадастру.
Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріли справи, колегія суддів визнає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.
До такого висновку апеляційна інстанція дійшла на такій підставі.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено господарським судом, постановою Ради народних депутатів УРСР №2002/063 від 18.12.45 „Об отводе 20000 га земли на територии Бородинского, Тарутинского и Саратского районов Измаильской области для организации окружного артполигона ОДВо” вирішено відвести на території вказаних районів під окружний артполігон Одеського військового округу 20000 га землі.
На виконання вказаної постанови Ізмаїльський облвиконком і бюро обкому КП/б/У 12.02.46р. прийняли постанову №53/9 –ОП „Про порядок передачі в натурі земель Одеському військовому округу для учбового артилерійського табору під полігон”, а рішенням №7від 10.06.46р. було затверджено акт обласної комісії про передачу земель під артилерійський полігон Одеському військовому округу” в розмірі 23600 га.
Указом Президента України №888/97 від 21.08.97р. було затверджено Положення про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних сил України, згідно якого (п.1) Міністерство оборони України є Центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України.
Відповідно до Закону України „Про використання земель оборони” №1345-ІV від 27.11.02р. землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово –навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного Кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об’єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як свідчать матеріали справи, користування землями Тарутинського артполігону здійснювала в/ч 55465, після організації перейменована в в/ч А-1366.
Згідно Директиви Міністерства Оборони України від 29.01.04р. №115/1/01, директиви командувача військовими Південного оперативного командування від 4.02.04р. №6/1/017 здійснено розформування в/ч А-1366. Правонаступником майна в/ч А-1366 стала в/ч А-0242, яка згідно директиви МО України від 20.04.05р. №322/1/010 та Південного оперативного командування №6/1/098 від 30.04.05 розформовано, а правонаступником стала в/ч А-1533 м. Болград.
Наказом командувача військами ордена Червоного прапора Південного оперативного командування №401 від 11.08.04р. „Про закріплення земельних ділянок за військовими радгоспами Південного оперативного командування в тимчасове користування на період 2004-2009р” всі землі військового полігону „Тарутинський” в кількості 23944 га передані в тимчасове користування військовому радгоспу „Чорноморський”.
Згідно довідки реєстратора Тарутинського районного відділу Одеської регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру” №36 від 27.10.05р. на земельну ділянку загальновійськового полігону площею 23,9 га на території Тарутинського району Державний акт на право користування землею Міністерству Оборони України не видавався і реєстрація акта не встановлена.
Як підставно зазначив господарський суд на підставі аналізу матеріалів справи, документи, що підтверджують наявність у будь –якої особи права постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону, переданого в 1945 р. Одеському військовому округу, не надані, їх відсутність у позивача останнім підтверджена.
Таким чином, землі колишнього Тарутинського артполігону не належать позивачу на праві постійного користування і використовувалися військовими частинами без наявності правовстановлюючих документів.
Розпорядженнями Тарутинської райдержадміністрації №101/А-2005 від 5.05.05р. та №368/А-2005 від 14.12.05р. припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 23253,17 га, яка була надана в користування в/ч А01366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської Ради та переведено її до земель запасу Веселодолинської сільської Ради.
Відповідно до ст. 3 КАС України, адміністративний позов –це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових
відносинах. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача.
Ст. 17 КАС України встановлено, що адміністративним судам підвідомчі спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Оскаржуючи розпорядження райдержадміністрації, прийняте стосовно конкретної юридичної особи, позивач –військовий прокурор ( в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України) не довів свого порушення права землекористувача, чи порушень відповідачем компетенції в сфері управління.
Відповідно до ст.9, 14 Закону України „Про збройні Сили України” № від 6.12.91р., землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних сил України є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління, а вирішення питання щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об’єктів державної власності ( в т.ч. земельних ділянок), відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.
Ні прокурор, ні Міністерство Оборони України не надали жодного документа, який свідчив би про надання у відповідності з вимогами чинного законодавства земельної ділянки Тарутинського артполігону військовим установам.
Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки чи землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист права на земельні ділянки здійснюються, зокрема, визнанням недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Враховуючи, що позивач не є власником чи постійним користувачем земельної ділянки Тарутинського артполігону, а оскаржувані розпорядження стосуються припинення права користування земельною ділянкою в/ч А-1366, господарський суд підставно відмовив в задоволенні вимог про їх скасування, оскільки ці вимоги заявлено особою, якій таке право не належить.
Колегія суддів зазначає, що постанова господарського суду винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування, а доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 12.09.06р. у справі №32/190-06-6999А –залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Судді: Л.І. Бойко
А. М. Жукова