донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.05.2008 р.                                                                         справа №22/6пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Вугледарська міська рада м.Вугледар, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Вугледар, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3м.Вугледар, 3 особа: Вугледарський міський відділ земельних ресурсів про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану за адресою: м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги, 4 а, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі -продажу від 06.04.1999р., шляхом її знесення та вивезення та про зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0221 га, розташовану за адресою: м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги, 4 а, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.1999р. та рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007р., шляхом її знесення та вивезення (в редакції заяви-доповнення до позовної заяви від 07.02.2008р. №1/37-311, див.98-99арк.Іт.справи).

Рішенням від 15.02.2008р. у справі №22/6пн господарський суд Донецької області (суддя: Волошинова Л.В.) позовні вимоги задовольнив, зобов'язавши фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану за адресою: м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги, 4 а, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, яка належить їй на підставі договору купівлі -продажу від 06.04.1999 р., шляхом її знесення та вивезення та зобов'язавши фізичну особу -підприємця ОСОБА_3(АДРЕСА_1, інші відомості відсутні) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану за адресою: м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги, 4 а, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, шляхом її знесення та вивезення. 

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.22, ст.23 Земельного кодексу від 18.12.1990р. №561-XIІ, ч.2, ч.4 ст.120, ст.125, ст.126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ, ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р. №963-ІV (в редакції на момент подання позову та винесення судового рішення), ст.144 Конституції України; тим, що рішенням Вугледарського міського суду від 07.09.2007 р. по справі № 2-1066 2007 року (набуло законної сили 17.09.2007р.) договір купівлі-продажу кафе, розташованого у м. Вугледар по вул. 30 років Перемоги, 4 а, укладений ОСОБА_3 з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був визнаний недійсним в частині продажу ¹/₂ частини будівлі кафе ОСОБА_4, з моменту його вчинення; тим, що станом на 17.09.2007 р. єдиними власниками будівлі кафе 50/50, розташованого за адресою: м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги, 4 а, стали фізичні особи -підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3; тим, що доказів переоформлення правоустановчих документів на земельну ділянку площею 0,0442 га у зв'язку зі зміною власників на будівлю кафе відповідачі суду не представили; тим, що державний акт  на право постійного користування землею площею 0,0442 га у м. Вугледар  по вул.30 річчя Перемоги, 4 а ОСОБА_3 не одержував; тим, що згідно листа Мар'їнського районного відділу Донецької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” від 12.02.2008 р. №14/17, з 1994 р. по теперішній час за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 право постійного користування земельною ділянкою, розташованою у м. Вугледар, вул. 30 років Перемоги, 4 а, не зареєстроване; тим, що по факту придбання права власності на ¹/₂ будівлі кафе відповідачі повинні були звернутись до органу місцевого самоврядування з метою одержання правоустановчих документів на відповідні частини земельних ділянок, які необхідні для обслуговування ¹/₂ будівлі кафе кожного з відповідачів; тим, що доказів наявності передбачених земельним законодавством правоустановлюючих документів на спірні земельні ділянки відповідачі суду не представили; тим, що враховуючи той факт, що зміна власників будинку кафе 50/50 відбулась у 2007 році на підставі рішення Вугледарського міського суду від 07.09.2007р. по справі №2-1066 2007 року, на  теперішній час спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ; тим, що одержавши право на спірну земельну ділянку, відповідачі в установленому земельним законодавством порядку це право не оформили, а вказані дії в силу приписів ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р. №963-ІV (в редакції на момент подання позову та винесення судового рішення) повинні розцінюватися як самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідачі, фізична особа-підприємець ОСОБА_2. та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 м.Вугледар, з прийнятим рішенням місцевого господарського суду не погодились та подали апеляційну скаргу (в редакції уточнень до апеляційної скарги від 20.03.2008р.), посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що п.2 рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 приватному підприємцю ОСОБА_3 було затверджено відведення земельної ділянки під існуючий об'єкт; на те, що технічний паспорт земельної ділянки як доказ виконання роботи по складанню Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою не досліджувався в судовому порядку; на те, що Вугледарський відділ земельних ресурсів не виконав останнього етапу робіт по складанню цього акту -заповнення бланку Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, а також не зареєстрував та не видав цей документ; на те, що документи по складанню Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_3 існували, що підтверджується п.1 рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15; на те, що відповідно до вимог чинного законодавства і на підставі рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 саме Відділ земельних ресурсів повинен був на підставі узгодженої документації заповнити, зареєструвати і видати ОСОБА_3 Державний акт  на право постійного користування земельною ділянкою і зберігати документацію по складанню Державного акту; на те, що до 27.02.2007р. ОСОБА_3 мав правові підстави для користування земельною ділянкою і мав право на оформлення землекористування; на те, що позивачем не було надано жодного доказу, що відповідачі не здійснили у встановленому законом порядку дій щодо оформлення Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою; на те, що тільки після прийняття рішення від 27.02.2007р. місцева рада фактично скасувала право відповідачів на оформлення земельної ділянки; на те, що рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 є чинним, оскільки його не скасовано в судовому порядку, в зв'язку з чим зазначене рішення повинно враховуватись як доказ щодо наявності у відповідачів правових підстав для користування земельною ділянкою, на отримання державного акту на земельну ділянку; на те, що позивачем не надано жодних доказів щодо намірів відповідачів користуватися земельною ділянкою без правоустановлюючих документів; на те, що в позовній заяві не зазначено, яке право порушено відповідачами, відсутнє посилання на документ стосовно здійснення міською радою державної реєстрації права територіальної громади на спірну земельну ділянку.

У відзиві на апеляційну скаргу Вугледарська міська рада заперечення заявника відхилила з огляду на те, що Вугледарська міська рада звернулась до господарського суду Донецької області з позовом щодо захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а саме -про звільнення та повернення відповідачами самовільно зайнятої земельної ділянки; на те, що рішенням міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” приватному підприємцю ОСОБА_3 під кафе було відведено земельну ділянку площею 0,0442га за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, б.4а, але межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не було встановлено; на те, що в позовній заяві позивачем зазначено про не набуття права власності на земельну ділянку; на те, що відповідачами самовільно зайнята спірна земельна ділянка, яка використовується ними без правовстановлюючих документів; на те, що у відповідачів відсутні докази щодо отримання права власності на земельну ділянку; на те, що міська рада не повинна доказувати своє право на спірну земельну ділянку, це право органам місцевого самоврядування надано нормами Земельного кодексу України, а саме -ст.12 цього кодексу; на те, що згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території; на те, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України та законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду; на те, що саме господарські суди розглядають питання щодо регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Головне управління земельних ресурсів у Донецькій області в поясненнях від 21.04.2008р. №01-44/78 зазначило, що згідно ст.19 Земельного кодексу України технічний паспорт на земельну ділянку не є підставою для надання земельної ділянки у користування; що право постійного користування землею відповідно до положень ст.23 Земельного кодексу України (в редакції на момент спірних правовідносин) посвідчується державним актом, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів; що згідно листа від 12.02.2008р. Мар'їнської філії Центру державного земельного кадастру -з 1994р. по теперішній час право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, 4а площею 0,0442га, не зареєстровано.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2008р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002р. №3018-ІІІ призначено склад судової колегії (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., М'ясищев А.М.) по розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Вугледар на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008р. у справі №22/6пн.

25.03.2008р. в судовому засіданні апеляційної інстанції приватним підприємцем - фізичною особою ОСОБА_2 м.Донецьк було заявлено ряд клопотань, а саме: про приєднання до справи №22/6пн доказів - акту перевірки від 13.03.2008р. Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області щодо дотримання вимог земельного законодавства приватними підприємцями - ОСОБА_2, та ОСОБА_3, та листа від 21.03.2008р.; про залучення у якості третьої особи по даній справі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області; про зобов'язання позивача виконати ухвалу місцевого господарського суд від 10.01.2008р. по справі №22/6пн та надати зазначені в ній (в ухвалі) документи; про зупинення провадження по справі №22/6пн до завершення розгляду у Донецькому окружному адміністративному суді пов'язаною з нею справи. Всі заявлені клопотання судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду були відхилені з урахуванням підстав, мотивів та хронології їх заявлення господарському суду першої інстанції та апеляційній інстанції.

Ухвалою від 25.03.2008р. Донецьким апеляційним господарським судом в порядку ст.30 ГПК України був викликаний представник ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” м.Вугледар.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представником ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” м.Вугледар було зазначено, що кафе “Літнє”, яке розташоване за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя, Перемоги, на бульварі “Шахтарський”, було збудовано шахтою “Південнодонбаська №1” в/о “Донецьквугілля”; що за договором купівлі-продажу від 21.08.1991р. шахтою “Південнодонбаська №1” в/о “Донецьквугілля” було продане будівлю під літнє кафе за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя, Перемоги, на бульварі “Шахтарський” - Центру молодіжних ініціатив “Україна”.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002р. №3018-ІІІ в зв'язку з хворобою судді Величко Н.Л. змінено склад судової колегії (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Акулова Н.В., М'ясищев А.М.) по розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Вугледар на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008р. у справі №22/6пн.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.2008р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002р. №3018-ІІІ в зв'язку з виходом судді Величко Н.Л. змінено склад судової колегії (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., М'ясищев А.М.) по розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Вугледар на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008р. у справі №22/6пн.

Ухвалою від 22.04.2008р. Донецьким апеляційним господарським судом на підставі поданого сторонами по справі клопотання в порядку ст.69, ст.99, ст.101 ГПК України продовжено строк розгляду апеляційної скарги приватного підприємця - фізичної особи  ОСОБА_2 м.Донецьк та  приватного підприємця - фізичної особи  ОСОБА_3м.Вугледар на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008р. по справі №22/6пн на 1 місяць - до 22.05.2008р.

Судові засідання апеляційної інстанції переносилось в порядку ст.77, ст.99, ст.101 ГПК України.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 ⁴, ст.81¹, ст.99, ст.101 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області було проведено перевірку з питань дотримання земельного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_2, на підставі якої складено акт від 25.07.2006р. (див.13арк.Іт.справи).

В акті перевірки від 25.07.2006р. перевіряючими зазначено, що приватним підприємцем ОСОБА_2 використовується земельна ділянка загальною площею 0,0221га для експлуатації будинку кафе в м.Вугледар: вул.30-річчя Перемоги, б.4а згідно договору купівлі-продажу від 02.09.1997р. №483853 без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, без одержання документа, що посвідчує право власності на ній та його державної реєстрації, що є порушенням ст.125, ст.126 Земельного кодексу України.

За матеріалами справи, 26.11.1996р. між Малим підприємством молодіжних ініціатив “Україна” (“Продавець”) та ОСОБА_3 (“Покупець”) було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого Мале підприємство молодіжних ініціатив “Україна” (“Продавець”) продало, а ОСОБА_3 (“Покупець”) купив будівлю літнього кафе загальною площею 14,5кв.м., яке розташоване за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, б.4а (див.16арк.ІІт.справи).

Вищезазначене свідчить, що ОСОБА_3 був добросовісним набувачем будівлі літнього кафе загальною площею 14,5кв.м., яке розташоване за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, б.4а.

02.09.1997р. між ОСОБА_3 (“Продавець”), ОСОБА_2 (“Покупець”) та ОСОБА_4 (“Покупець”) було укладено договір купівлі-продажу , згідно якого ОСОБА_3 (“Продавець”) продав, а ОСОБА_2. (“Покупець”) та ОСОБА_4 (“Покупець”) купили будинок кафе у рівних частках кожен загальною площею 14,5кв.м., який розташований за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, 42 (див.17-18арк.Іт.справи).

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 02.09.1997р. задоволені позовні вимоги  та визнано договір купівлі-продажу кафе, розташованого в м.Вугледарі по вул.30-річчя Перемоги, 4а, укладеного 02.09.1009р. між ОСОБА_3 (“Продавець”), ОСОБА_2 (“Покупець”) та ОСОБА_4 (“Покупець”) недійсним в частині продажу ¹/₂  частини будівлі кафе ОСОБА_4, з моменту його вчинення (рішення набрало законної сили 17.09.2007р.) (див.32-34арк.Іт.справи).

Рішенням Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” було узгоджено технічний паспорт земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_3, затверджено відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_3 під кафе “50/50” площею 0,0442га за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, б.4а та було вирішено питання щодо надання приватному підприємцю ОСОБА_3 Державного акту на право постійного користування землею (див.10арк.Іт.справи).

16.02.2007р. №01-34-17 Вугледарський міський відділ земельних ресурсів звернувся до міського голови з клопотанням про скасування рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” в зв'язку з тим, що згідно ст.7 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) приватний підприємець ОСОБА_3 не мав права на отримання земельної ділянки у постійне користування (див.21арк.Іт.справи).

Рішенням Вугледарської міської ради 27.02.2007/5-16-10 було скасовано рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” (див.20арк.Іт.справи).

Вугледарською міською радою листом від 04.02.2008р. №1/37-271 було повідомлено, що рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” не оскаржувалось (див.43арк.Іт.справи).

Згідно довідки Відділу земельних ресурсів від 21.03.2008р. №01-41/19 відомості на 21.03.2008р. на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, б.4а, відсутні -кадастрову справу не заведено (див.151арк.Іт.справи).

За даними Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації” від 14.04.2008р. №65 технічною інвентаризацією від 09.06.2004р. Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації” було виявлено самовільну реконструкцію кафе, розташованого за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, б.4а, в результаті якої фактична площа об'єкта нерухомості склала 114,1кв.м., що знайшло відображення в технічному паспорті, виготовленому інженером бюро з відміткою на титульній сторінці про виявлене самочинне будівництво. За заявою співвласника, ОСОБА_2 14.03.2008р. знову була здійснена технічна інвентаризація, якою виявлена подальша самочинна реконструкція будівлі кафе (загальна площа об'єкта нерухомості - 107,5кв.м, площа забудови -167,4кв.м.). В листі також зазначено, що співвласниками було надано копію рішення Вугледарської міської ради 27.02.2007/5-16-10 було скасовано рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” та технічний паспорт земельної ділянки.

На дату укладення договору купівлі-продажу (02.09.2007р.) ОСОБА_3 будівлі літнього кафе загальною площею 14,5кв.м., яке розташоване за адресою: м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, б.4а, земельні правовідносини регулювались Земельним кодексом України від 18.12.1990р. №561-XII.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-XIІ право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно зі ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-XIІ право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Як вбачається з матеріалів справи, і цей факт не заперечується фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3, акт на право постійного користування земельною ділянкою йому не видавався.

На теперішній час спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 1 ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності  та  право  постійного  користування  на земельну  ділянку  виникає  після  одержання  її   власником   або користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Право    оренди   землі   оформляється   договором,   який реєструється відповідно до закону.

В п.3 ст.125 Земельного кодексу України встановлено заборону приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що відповідачами не оформлено право на користування земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства

Судовою колегією апеляційної інстанції не приймаються посилання відповідачів на те, що вони користуються спірною земельною ділянкою на підставі рішення від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею”, яким фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3 у постійне користування була надана земельна ділянка площею 0,0442 га для розміщення кафе з огляду на те, що рішенням Вугледарської міської ради 27.02.2007/5-16-10 було скасовано рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею”.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В даному випадку в матеріалах справи відсутні докази прийняття судом до вирішення по суті позову про визнання недійсним рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею”.

За матеріалами справи, ухвалою Вугледарського міського суду від 06.02.2008р. у справі №2а-14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Вугледар та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Вугледар до Вугледарської міської ради,  Вугледарського міського відділу земельних ресурсів про визнання недійсним рішення Вугледарської міської ради та спонукання до видачі державного акта на право користування земельною ділянкою повернено адміністративну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Вугледар та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3м.Вугледар з мотивів, що позов пред'явлено з порушенням предметної підсудності, оскільки адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган підсудні окружним адміністративним судам (див.8арк.ІІт.справи).

Ухвалою від 14.02.2008р. по справі №2а-5754/08 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Вугледар та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Вугледар до Вугледарської міської ради, Вугледарського міського відділу земельних ресурсів про визнання неправомірними дій Вугледарського міського відділу земельних ресурсів, визнання недійсним рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15, зобов'язання Вугледарську міську раду видати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою повернено позивачам з огляду на положення п.6 ч.3 ст.108 КАС України -як не підсудна адміністративному суду (див.4арк.ІІт.справи).

З огляду на вищезазначене, судовою колегією апеляційної інстанції не може бути зупинено провадження по справі в порядку ст.79 ГПК України, оскільки відсутні докази прийняття до провадження судом позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Вугледар та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3м.Вугледар до Вугледарської міської ради про визнання недійсним рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею”.

При наявності нововиявлених обставин сторона вправі подати в порядку ст.ст.112-114 ГПК України відповідну заяву про перегляд судового рішення при їх наявності за нововиявленими обставинами в загальному порядку.

Згідно ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р. №963-ІV (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Господарським судом першої інстанції правомірно зазначено, що одержавши право на спірну земельну ділянку, відповідачі в установленому земельним законодавством порядку це право не оформили, в зв'язку з чим у спірних правовідносинах відповідно до положень ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р. №963-ІV (зі змінами та доповненнями) має місце факт самовільного зайняття земельної ділянки.

Судова колегія апеляційної інстанції не приймає посилання заявників апеляційної скарги на те, що дана справа належить до адміністративної юрисдикції.

Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, зокрема, є:

а) участь у спорі суб?єкта господарювання;

б) наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства;

в) відсутність у процесуальному законі норми, що прямо передбачала б  розгляд такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди вправі розглядати справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб?єкти господарської діяльності, оскільки земля є об?єктом цивільних прав і обов?язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод.

Місцевим господарським судом вживались заходи для всебічного та повного з'ясування фактичних обставин по спірним правовідносинам.

З огляду на вищезазначене, вимоги апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Вугледар не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008р. у справі №22/6пн відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і з заявлених підстав не підлягає скасуванню.

Результати апеляційного провадження у справі №22/6пн оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись  ст.50-51, ст.81¹, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

                                            П О С Т А Н О В И В:

Рішення  господарського суду Донецької області від 15.02.2008р. у справі №22/6пн - залишити без зміни.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Вугледар на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008р. у справі №22/6пн - залишити без задоволення.

Постанова складена та підписана в повному обсязі 19.05.2008р.

Головуючий:         

Судді: