ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
26.09.06 Справа № 5/349-19/63А
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Процик Т.С.
Юрченка Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «ХХХ», м. Кам’янка-Бузька (ПМП «ХХХ», м. Кам’янка-Бузька)
на постанову Господарського суду Львівської області від 22.05.2006 року
у справі № 5/349-19/63А
за позовом: ПМП «ХХХ», м. Кам’янка-Бузька
до відповідача: Державної податкової інспекції у Кам’янка-Бузькому районі, м. Кам’янка-Бузька (далі ДПІ у Кам’янка-Бузькому районі, м. Кам’янка-Бузька)
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень
За участю представників:
від позивача –ХХХХ - представник
від відповідача –ХХХХ –в. о. начальника відділу контрольно –перевірочної роботи державної податкової інспекції, ХХХХ –головний державний податковий інспектор юридичного сектору,
Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.
Постановою Господарського суду Львівської області від 22.05.2006 року у справі № 5/349-19/63А частково задоволено позовні вимоги ПМП «ХХХ», м. Кам’янка-Бузька: визнано нечинним податкове повідомлення –рішення ДПІ у Кам’янка-Бузькому районі № 163/23-0/20780827 від 31.03.2004 року, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи постанову господарський суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про те, що при проведенні перевірки податковим органом не було взято до уваги податкових накладних на підтвердження права на податковий кредит, які були у позивача і давали право на податковий кредит, судом не можуть братись до уваги, оскільки, згідно з поданими позивачем деклараціями сума податкового кредиту дорівнює нулю, а згідно з вимогами пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», - підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період; оскільки підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення № 163/23-0/20780827 від 31.03.2004 року в порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено неіснуючий акт перевірки, відповідно, зазначені в ньому порушення не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення – рішення.
ПМП «ХХХ», м. Кам’янка-Бузька подано апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати в частині відмови в позові та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги повністю. Зокрема скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме при прийнятті постанови господарським судом не вірно застосовано норми Закону України «Про податок на додану вартість».
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Кам’янко-Бузькою МДПІ проведено позапланову документальну перевірку з дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПМП «ХХХ»за період з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року.
За результатами перевірки складено Акт № 152/23-0/226/20780827 від 30.03.2004 року.
Як вбачається з акту перевірки, позивачем порушено: п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість у 2003 році в сумі 23075,00 грн. та п. 1, п. З Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», занижено суму єдиного податку у 2003 році на 8307,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 05/23-0/226/20780827 від 31.03.2004р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32782,00 грн., з яких 23075,00 грн. - основний платіж, 9707,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Також, податковим органом на підставі Акту перевірки № 152/23-0/226/22357613 від 30.03.2004р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 163/23-0/20780827 від 31.03.2004р., яким ПМП «ХХХ»визначено податкове зобов'язання за платежем: єдиний податок в сумі 10274,00 грн., з яких 8307,00 грн., - основний платіж, 1967,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Як встановлено податковим органом при проведенні перевірки, згідно даних, отриманих з установи банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, підприємством отримано протягом 2003 року 138450,87 грн. виручки від реалізації продукції. При проведенні позапланової зустрічної перевірки підприємства «ХХХ»було встановлено, що протягом 2003 року ПМП «ХХХ»було постачальником лісосировини для даного підприємства. За перевірений період підприємством «ХХХ»було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 137309,52 грн. виручки від реалізації лісосировини. Однак, ПМП «ХХХ»протягом 2003 року подавалась «нульова»звітність з податку на додану вартість, ніяких бухгалтерських та інших документів, що свідчать про ведення фінансово-господарської діяльності у 2003 році позивачем не представлено.
Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем до бази оподаткування податком на додану вартість в 2003 році не включено 115375,73 грн. виручки від реалізації продукції, чим занижено податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 23075,00 грн.
Згідно з вимогами пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, - та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищенаведеного Закону України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Враховуючи фактичні обставини справи, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про правомірність визначення відповідачем податкових зобов’язань по податку на додану вартість в сумі 32782,00 грн..
Також, перевіркою встановлено, що ПМП «ХХХ»було платником єдиного податку за період 2003 рік за ставкою 6 відсотків.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.
Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачує 6 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість». Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
В порушення п.п. 1, 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», позивачем до суми виручки від реалізації для оподаткування єдиним податком за ставкою 6 відсотків не враховано 138450,78 грн., чим занижено податкове зобов’язання із сплати єдиного податку у 2003 році в сумі 8307,00 грн.
Податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 163/23-0/20780827 від 31.03.2004 р. на підставі Акту перевірки № 152/23-0/226/22357613 від 30.03.2004р., яким ПМП «ХХХ»визначено податкове зобов'язання за платежем: єдиний податок в сумі 10274,00 грн., з яких 8307,00 грн., - основний платіж, 1967,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Дане податкове повідомлення –рішення судом першої інстанції скасовано, як таке, що прийняте з порушенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Однак, судом першої інстанції не взято до уваги наступні факти:
- рішенням начальника ДПІ у Кам’янка-Бузькому районі від 17.05.2006 року скасовано податкове повідомлення –рішення № 163/23-0/20780827 від 31.03.2006 року, прийнято нове податкове повідомлення –рішення № 163/23-0/20780827 від 17.05.2006 року;
- позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог: просить скасувати податкове повідомлення –рішення № 163/23-0/20780827 від 17.05.2006 року.
Відповідно до пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що в частині скасування податкового повідомлення –рішенні № 163/23-0/20780827 від 31.03.2004 року провадження у справі слід закрити.
Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірністю винесення податкового повідомлення –рішення № 163/23-0/20780827 від 17.05.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по єдиному податку на суму 10274,00 грн. (в т. ч. основний платіж - 8307,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –1967,00 грн.). Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б свідчили про безпідставність визначення податкового зобов’язання по єдиному податку в сумі 10274,00 грн.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанову Господарського суду Львівської області слід скасувати частково.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 157, 198, 199, 202, 205, 207 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 22.05.2006 року у даній справі в частині скасування податкового повідомлення –рішення № 163/23-0/20780827 від 31.03.2004 року.
В цій частині закрити провадження у справі.
2. У позовній вимозі про скасування податкового повідомлення –рішення № 163/23-0/20780827 від 17.05.2006 року відмовити.
3. В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.