Справа № 2а -5581-2011 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси  ДЕРУНЕЦЬ О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2011 року інваліду Великої вітчизняної війни,

В С Т А Н О В И В :

               Позивач 18 липня 2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2011 року інваліду Великої вітчизняної війни, в якому просить визнати дії відповідача щодо зменшення розміру щорічної одноразової допомоги позивачу до 5 травня протиправними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та доплату позивачеві щорічної одноразової допомоги інваліду ВВВ до 5 травня 2011 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що є  інвалідом ВВВ 1 групи та має право на разову грошову допомогу до 5 травня, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком. Проте, вказана грошова допомога була виплачена позивачу до  5 травня  2011 року  в значно меншому розмірі. На звернення позивача до відповідача про перерахунок разової грошової допомоги, останнім в здійсненні такого відмовлено, чим порушені права позивача. Просить суд визнати бездіяльність відповідача  протиправною, стягнути  недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги  до 5 травня за 2011 рік з урахуванням проведених виплат..  

          Відповідачем до суду заперечення у строк, передбачений ч. 5 ст.183-2 КАС не подано.   

              У відповідності до ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.     

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1, є інвалідом Великої Вітчизняної війни 1 групи, що підтверджується копією посвідчення № 012170 від 21 жовтня 2008 року.

Згідно до ст. 13 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам 1 групи –десяти мінімальних пенсій за віком; 2 групи –вісім мінімальних пенсій за віком; 3 групи –сім мінімальних пенсій за віком. Вказана грошова допомога була виплачена позивачу до 5 травня  2011 року  в значно меншому розмірі.

На звернення позивача до відповідача про перерахунок разової грошової допомоги, останнім  в здійсненні такого відмовлено з повідомленням, що вказана грошова допомога у 2011 році виплачується у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341.

Згідно ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Як визначено у ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-VI дію положень ч.5 ст.14  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»на 2008 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги викладено у наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) п. п. 36-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конституційного Суду не мають зворотної сили.

Таким чином, дія ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції, яка передбачає виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня членам сім’ї померлого учасника бойових дій у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, була відновлена з 22.05.2008 року.

04.04.2011 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», згідно якої установлені менші розміри виплати  у 2011 році  разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».   

Судом встановлено, що на час проведення вказаної допомоги позивачу до 05.05.2011р. діяло два нормативно –правових акти: Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2011р., які по різному регулюють встановлення одноразової щорічної допомоги до 5 травня. Відповідач здійснював вказані виплати позивачу відповідно до постанови Кабміну України, в розмірі меншому ніж передбачено ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами  застосуванню підлягав Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дія якого на 2011 року не зупинялась. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.   

Відтак, враховуючи викладене, суд зазначає, що у 2011 році позивачеві повинна була виплачуватись щорічна разова грошова допомога до 5 травня, визначена ст.13 Закону України Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги підлягають до задоволення в частині визнання протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік позивачу відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік  позивачу відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням фактично проведеної виплати.

Позовна вимога про накладення арешту на рахунки відповідача  задоволенню не підлягає.  

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі ст.ст. 19, 46, 152 Конституції України, ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186, 256 КАС України, ст.ст. 2, 13, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  суддя –

П О С Т А Н О В И В :                  

Визнати протиправною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік  ОСОБА_1 відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».      

Зобов’язати  Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік  ОСОБА_1 відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням фактично проведеної виплати.

         В решті позовних вимог відмовити.

         Постанова підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка не брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

           Суддя Соснівського

     районного суду м. Черкаси                                                                                               О.А. ДЕРУНЕЦЬ