ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"23" квітня 2008 р. |
справа № 5020-12/128-7/048 |
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до відповідачів: Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Аррікон”
(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8 кв. 2)
Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
про зобов'язання відповідачів в десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили продовжити (укласти) договір оренди нежитлового майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів (36,2 м2) на умовах, які передбачені договором оренди № 79 від 10.01.2002, строком на 5 років,
в порядку статті 22 ГПК України, позовні вимоги змінені та заявлені до одного відповідача: Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон”:
про визнання терміну дії договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів № 79 поновленим на строк, встановлений договором оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів № 79 від 10.01.2002;
внесення змін до пункту 7.1 Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів площею 36,2 м2 № 79 від 10.01.2002, виклавши його у наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 28.12.2012”,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність № 405 від 20.04.2007;
Від відповідачів - Михайлова О.Є., головний спеціаліст відділу правового забезпечення та аналізу використання комунальної власності, довіреність б/н від 08.04.2008 (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради);
- не з'явився (КП Севастопольської міської Ради „Аррікон”),
Суть спору:
28.03.2007 (вх.№830) Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Аррікон” про зобов'язання відповідачів в десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили продовжити (укласти) договір оренди нежитлового майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів (36,2 м2) на умовах, які передбачені договором оренди № 79 від 10.01.2002, строком на 5 років, з посиланням на статті 759, 763, 764, 773, 777, 783 Цивільного кодексу України, статті 188, 285 Господарського кодексу України, статті 2, 9, 17, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
22.05.2007 (вх.№17195) від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог , в якій позивач просить визнати пролонгованим (продовженим) на той ж самий строк й на тих самих умовах договір оренди № 79 від 10.01.2002, укладений між КП „Аррікон” Севастопольської міської Ради за погодженням з Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та позивачем, комунального нерухомого майна № 79 суспільного туалету, площею 36,2 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів, яка не приймалась судом, так як вона оформлена без дотримання вимог процесуального закону, не відповідає статтям 22, 54 Господарського процесуального кодексу України (т.1 арк.с.70-71).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.05.2007 по справі № 20-12/128 позов задоволено повністю; визнано пролонгованим (продовженим) на той ж самий строк й на тих самих умовах договір оренди нерухомого майна №79 від 10.01.2002, громадського туалету, площею 36,2 м2, розташованого за адресою: місто Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів, укладений між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Аррікон” за погодженням з Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1; постановлено стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Аррікон” та Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 по 42,50 грн. -державного мита та по 59,00 грн. -витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, з кожного (т.1 арк.с.79-80).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 по справі № 20-12/128 рішення господарського суду міста Севастополя від 22.05.2007 по зазначеній справі залишено без змін (т.1 арк.с.113).
26.07.2007 по справі видані накази (вих.№№10318, 10319 від 26.07.2007), які позивачем не пред'явлені до виконання (т.1 арк.с.123-125, т.2 арк.с.52).
Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2007 по справі № 20-12/128 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 та рішення господарського суду міста Севастополя від 22.05.2007 по зазначеній справі скасовано, справу направлено до господарського суду міста Севастополя на новий розгляд в іншому складі суддів (т.1 арк.с.135-137).
Ухвалою Верховного Суду України від 27.12.2007 по справі № 20-12/128 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2007 по зазначеній справі (т.1 арк.с.172).
04.02.2008 (вх.№ 1982) справа № 20-12/128 повернулась на адресу господарського суду міста Севастополя та згідно резолюції заступника голови суду передана на розгляд судді Ілюхіній Г.П.
Ухвалою суду від 06.02.2008 справу прийнято до провадження судді Ілюхіної Г.П., справі присвоєно № 5020-12/128-7048 (т.2 арк.с.1-3).
28.02.2008 вх.№3765 на адресу суду надійшла Заява позивача про зміну предмету позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач просить:
- визнати термін дії договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів № 79 поновленим на строк, встановлений договором оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів № 79 від 10.01.2002;
- внести зміни до пункту 7.1 Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, біля міських причалів площею 36,2 м2 № 79 від 10.01.2002, виклавши його у наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 28.12.2012” (т.2 арк.с.7-13).
В судовому засіданні представник позивача надав заяву, в якій повідомив, що в заяві про зміну предмету позовних вимог від 28.02.2008 помилково в якості другого відповідача вказаний Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради; позовні вимоги стосуються тільки Орендодавця по Договору: КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” і заявлені саме до нього (т.2 арк.с.53).
Відповідач (КП Севастопольської міської Ради „Аррікон”) в відзивах на позов (вх.№№13802, 6028) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що Договір, № 79 від 10.01.2002 укладено строком до 26.12.2006; вважає, що позивач неправомірно користується орендованим приміщенням, що свідчить про неналежне виконання зобов'язання по поверненню орендованого майна Орендодавцю; у зв'язку з тим, що позивач займає спірний об'єкт, позивач повинен відшкодовувати орендодавцю орендні збитки, що позивач робить в добровільному порядку; просить в задоволенні позову відмовити, з посиланням на статті 2, 17, 26, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статті 764, 777, 785 Цивільного кодексу України, статтю 118 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, пункти 2.5, 7.5, 8.1 Договору оренди № 79 від 10.01.2002 (т.1 арк.с.41-42, т.2 арк.с.35-36).
Відповідач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) в відзиві на заяву про зміну позовних вимог позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що Договір № 79 від 10.01.2002 укладено сторонами строком до 28.12.2006; домовленість сторін про укладення нового договору відсутня, тому переважне право на укладення Договору оренди спірного приміщення припинилось; вимога позивача про зобов'язання відповідача продовжити строк дії договору оренди є вимогою в односторонньому порядку змінити договір; позивач належним чином був повідомлений про припинення строку дії Договору оренди у зв'язку з закінченням строку, на який він укладався; просить в задоволенні позову відмовити, з посиланням на статтю 188 Господарського кодексу України, статтю 651 Цивільного кодексу України, статті 2, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (т.2 арк.с.54-56).
Відповідач (КП Севастопольської міської Ради „Аррікон”) явку уповноважених представників в судове засідання 23.04.2008 не забезпечив, надав клопотання (вх.№6605) про відкладення розгляду справи на більш пізній строк у зв'язку з перебуванням представника в щорічній відпустці (т.2 арк.с.48).
Клопотання відповідача задоволенню не підлягає, так як чинне законодавство не обмежує коло представників юридичної особи при розгляді справи, документи, що підтверджують поважну причину відсутності представника відповідача, суду не надані.
Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача (КП Севастопольської міської Ради „Аррікон”) не перешкоджає розгляду спору по суті, так як позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників позивача та Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, суд, -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
07.07.1996 вих.№А-4/166 Головним архітектором міста на адресу Голови Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя надіслано лист, в якому рекомендовано запропонувати Підприємцю ОСОБА_1 кіоск, що знаходиться в безпосередній близькості до туалету, реконструювати туалет з наступним оформленням його оренди (т.1 арк.с.21).
11.07.1996 вих.№ОКС-96/15 на адресу ОСОБА_1 Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополі направлено лист про надання дозволу підприємцю ОСОБА_1 на проведення за рахунок власних коштів реконструкції громадського туалету у міських причалів на площі Нахімова (т.1 арк.с.22).
30.12.1996 між Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та Підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір № 1913 на оренду нежилих приміщень, згідно з яким Орендодавець здав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю, споруду) за адресою: туалети на Графській, в будинку причалів, загальною площею 18,00 м2, для розміщення громадського туалету, з терміном дії з 01.01.1997 до 31.12.2001 (пункти 1.1, 1.5 Договору) (т.1 арк.с.17-18).
17.01.1997 позивач звернулась до Начальника управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації з Заявою про узгодження проведення капітального ремонту в громадському туалеті на Графській пристані (т.1 арк.с.23).
25.04.2001 між Володільцем комунального майна на праві оперативного управління (повного господарського ведення) ГКП „Аррікон” (правонаступником якого є КП Севастопольської міської Ради „Аррікон”) (Орендодавець) та Підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір № 40 оренди нерухомого майна, згідно з яким, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно загальною площею 36,2 м2, що знаходиться на „о/с” поверху та розташоване за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, що знаходиться на балансі ДКП „Аррікон”, для розміщення громадського туалету, з терміном дії з моменту підписання до 31.12.2001; цей Договір є новою редакцією Договору № 1913 від 30.12.1996 (пункти 1.1, 7.1, 8.2 Договору) (т.1 арк.с.19-20).
21.08.2001 Ленінська районна державна адміністрація міста Севастополя повідомила позивача, що не заперечує проти продовження строку дії Договору оренди на 10 років, за умови, що буде здійснено проектування та реалізація проекту водопостачання і каналізації по постійній схемі, з урахуванням ліквідації вигребу та підключення громадського туалету до міських мереж каналізації до 01.01.2002 (т.1 арк.с.27).
10.01.2002 між Володільцем комунального майна на праві оперативного управління (повного господарського ведення) ГКП „Аррікон” (правонаступником якого є КП Севастопольської міської Ради „Аррікон”) (Орендодавець) та Підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір № 79 оренди нерухомого майна, згідно з яким з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно -громадський туалет, загальною площею 36,2 м2, за адресою: м. Севастополь, майдан Нахімова, у міських причалів, що знаходиться на балансі ДКП „Аррікон”, для розміщення громадського туалету, з терміном дії з моменту підписання до 28.12.2006; Договір № 40 від 25.04.2001 вважається таким, що втратив силу з моменту підписання цього Договору (пункти 1.1, 7.1, 8.2 Договору) (т.1 арк.с.8-9).
09.12.2002 між Сторонами укладено Протокол узгодження змін до Договору оренди № 79 від 10.01.2002 в частині виключення пункту 2.6 Договору (т.1 арк.с.10).
26.12.2003 Наказом № 637 Начальника Управління з питань майна комунальної власності „Про надання дозволу на проведення капітального ремонту громадського туалету на площі Нахімова” надано згоду на проведення капітального ремонту громадського туалету на площі Нахімова за рахунок коштів ПП ОСОБА_1 згідно кошторисній документації на суму 51116,00 грн. (т.1 арк.с.34).
20.04.2005 Наказом № 320 Начальника Управління з питань майна комунальної власності „Про узгодження обсягу невідокремлених поліпшень нерухомого майна -громадського туалету, розташованого за адресою: площа Нахімова” Орендарю ПП ОСОБА_1 узгоджено обсяг невідокремлених поліпшень в сумі 40318,00 грн. здійснених в приміщенні громадського туалету, розташованого за адресою: площа Нахімова за рахунок власних коштів (т.1 арк.с.33).
01.08.2005 Сторонами укладено Протокол узгодження змін до Договору оренди № 79 від 10.01.2002 в частині найменування об'єкту оренди (вбудовані приміщення громадського туалету, загальною площею 34,20 м2, розташовані за адресою: м. Севастополь, майдан Нахімова, (у міських причалів), що знаходиться на балансі КП Севастопольської міської Ради „Аррікон”) та його вартості (9820,00 грн.), розміру плати в порядку пункту 2.2 Договору (21,69 грн.), розміру орендної плати (196,40 грн. на рік та 19,64 грн. -за перший місяць оренди) (т.1 арк.с.11).
01.08.2005 між Сторонами складено Акт прийому-передачі орендованого майна (т.1 арк.с.12).
В травні 2006 року позивач звернулась до ДКП „Аррікон” з проханням підтвердити намір продовжити з нею Договір оренди № 79 від 10.01.2002 після закінченням в грудні 2006 року строку його дії (т.1 арк.с.24).
18.05.2006 вих.№ 222 Директор КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” повідомив позивачу, що Договір № 79 від 10.01.2002 на оренду туалету, розташованого на Графській пристані, після закінчення строку його дії (грудень 2006 року) буде продовжений з позивачем на новий строк, як з належним Орендарем, що виконує в повному обсязі умови Договору оренди (т.1 арк.с.25).
21.12.2006 позивач звернулась до КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” з Заявою про переукладення договору оренди № 79ьвід 10.01.2002 вбудованого нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова (у міських причалів), для організації громадського туалету, строком на 5 років, так як нею здійснено поліпшення об'єкту в сумі 40318,00 грн. (т.1 арк.с.35).
09.01.2007 вих.№ 1 КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” повідомив позивача про припинення 28.12.2006 дії договору оренди № 79 від 10.01.2002, у зв'язку з чим просив передати орендоване майно по акту прийому-передачі (т.1 арк.с.43-44).
16.01.2007 вих.№ 16 КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” направив на адресу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради лист з проханням надати згоду на продовження строку дії Договору оренди громадського туалету з ПП ОСОБА_1 (т.1 арк.с.72).
16.03.2007 вих.№691 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради на звернення позивача та наданий матеріал повідомив, що Заява про продовження договору оренди на зазначене в ньому приміщення було винесено на розгляд міської комісії з оренди комунального майна; комісією прийнято рішення про оголошення конкурсу на зазначене приміщення; запропоновано на період формування умов конкурсу та його проведення укласти додаткову угоду по використанню об'єкту строком на 4 місяці з дати закінчення договору оренди № 79 від 10.01.2002 (т.1 арк.с.36, т.2 арк.с.26-27).
21.03.2007 позивач повідомила відповідача, що відмовляється здавати громадський туалет на площі Нахімова по акту прийому-передачі КП Севастопольської міської Ради „Аррікон”, так як рішенням комісії від 06.02.2007 порушені її права, як Орендаря; цей об'єкт орендований нею більше 10 років, за весь період оренди умови Договорів не порушувались, приміщення використовувалось за призначенням, заборгованість по орендній платі відсутня, майно застраховано; за вимогою Головного архітектора міста в 1998 році збудована стіна, яка збільшила площу орендованого майна з 18,2 м2 до 36,2 м2; відповідачем прийняті невідокремлені поліпшення на суму 40318,00 грн.; та про намір звертатись до господарського суду міста Севастополя (т.1 арк.с.37).
15.05.2007 вих.№03-15/1725 Головою Севастопольської міської Ради з питання оренди громадського туалету за адресою: пл. Нахімова (34,2 м2) направлено витяг з Протоколу засідання міської комісії з оренди комунального майна від 06.02.2007 № 2(1)-07, згідно з якою заяву КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” та ПП ОСОБА_1 про продовження договору оренди на нежиле приміщення на пл. Нахімова (34,2м2) строком на 5 років для використання під громадський туалет у міських причалів розглянуто, вирішено в порядку статті 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визначити орендаря на конкурсній основі (т.1 арк.с.74, 75, т.2 арк.с.25).
Відповідачем виставлялись позивачу рахунки-акти № 105 від 15.01.2007 на суму 49,26 грн., № 355 від 08.02.2007 на суму 24,68 грн., № 13 від 13.03.2007 на суму 20,70 грн., № 51 від 10.04.2007 на суму 19,40 грн., № 215 від 10.05.2007 на суму 20,10 грн., № 317 від 11.06.2007 на суму 20,70 грн. -неустойка за користування приміщенням за січень, лютий, березень, квітень, травень червень 2007 року, відповідно в сумі орендної плати (т.1 арк.с.30, 31, 46, 47, 102, 103).
19.01.2007, 01.03.2007, 26.03.2007, 18.04.2007, 18.05.2007, 13.06.2007 квитанціями № ПЧ18897 на суму 49,48 грн., № 31201/37, № 31201/з37, № 31201/з83, № 31201/з85, 1681 позивач здійснила оплату за оренду за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2007 року по Договору оренди № 79 від 10.01.2007, відповідно (т.1 арк.с.30, 31, 46, 47, 102, 103).
Згідно податкових накладних № 26431 від 31.12.2006, № 26675 від 31.01.2007, № 26907 від 28.02.2007 позивачем здійснювалась оплата поточного обслуговування та орендної плати по договору № 79 від 10.01.2002 на суму 20,44 грн., 20,74 грн., 20,70 грн., відповідно (т.1 арк.с.48, 49, 50).
11.02.2008 позивач направив на адресу відповідача Додаткову угоду № 1 про внесення змін до пункту 7.1 Договору оренди № 79 від 10.01.2002 в частині продовження строку його дії до 28.12.2012 (т.2 арк.с.16-18).
25.02.2008 вих.№135 відповідач повідомив позивача про неможливість внесення змін до Договору, який припинив свою дію, так як Договір № 79 від 10.01.2002 припинився 28.12.2006, та повернув без підписання Додаткову угоду (т.2 арк.с.19).
Спір виник в зв'язку з тим, що по закінченню терміну дії договору оренди сторони здійснювали листування по внесенню змін до Договору оренди в частині зміни терміну його дії, так як Орендар здійснив поліпшення орендованого майна, належним чином виконував зобов'язання орендаря з 1996 року, відповідач вважав, що згоду на оренду повинен надати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, який вважав, що Орендаря на майбутнє необхідно визначити шляхом конкурсу, однак, ніякі дії по оголошенню і проведенню конкурсу не здійснювалась. Дії Орендодавця пов'язані з діями Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та міської комісії з оренди комунального майна, яка надає згоду на оренду чи не надає і яка не є юридичною особою і її рішення підлягає оцінці судом на предмет їх законності і правомірності.
Правовідносини сторін регулюються статтями 181, 188, 283-285, 291 Господарського Кодексу України, статтями 5, 6, 7, 9, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 759, 762, 764, 785, 795 Цивільного Кодексу України.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003) /далі -ЦК України/, статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003), згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, встановлення обставини продовження користування наймачем майном після закінчення строку договору найму протягом одного місяця та за відсутності в межах зазначеного строку заперечень наймодавця, має своїм правовим наслідком поновлення дії договору на строк, який був встановлений раніше.
Відповідно до частини першої статті 285 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.
Відповідач вважає Договір припиненим через надіслання Позивачу листа (№ 1 від 09.01.2007), який, на його думку, є заявою про припинення Договору, та має характер заперечення щодо його поновлення. Проте, ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги.
З наданого сторонами листування та інших доказів вбачається відсутність станом на 28.01.2007 (протягом одного місяця після закінчення строку Договору) волевиявлення відповідача щодо його припинення. Відповідач з позовом про виселення позивача з займаємого приміщення до суду не звертався, а йшло листування про внесення змін до договору оренди в частині терміну його дії, більш того, мало місце звернення Орендодавця з проханням до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради дати згоду на продовження строку дії договору оренди.
Після закінчення строку дії договору оренди, позивач фактично продовжує користуватись орендованим майном, сплачує орендну плату, а відповідач приймає орендні платежі та веде листування про зміну його умов в частині строку дії.
За загальними правилами укладення та зміни договору, що встановлені у главі 53 ЦК України, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням (частина перша статті 645).
Крім того, судом встановлений факт виставлення Відповідачем рахунків-актів за Договором для сплати позивачем неустойки, хоча рахунки-акти виставлялись в сумі щомісячної орендної плати та сплачувались позивачем як орендна плата, відповідачем ці платежі позивача приймались.
Це повною мірою відповідає вимогам статті 762 ЦК України щодо справляння плати за користування майном та свідчить про відсутність наміру припинити договір у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.
Зазначене визнається судом як доведеність належними і допустимими доказами обставини продовження користування Позивачем об'єктом Договору після закінчення строку його дії.
Докази вчинення відповідачем та Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради дій по проведенню конкурсу, по примусовому звільненню займаного позивачем орендованого приміщення відсутні.
В листі відповідача від 09.01.2007 вих.№ 1 не було висловлено заперечення проти продовження терміну дії вказаного Договору, а в листі від 16.01.2007 вих.№ 16 Орендодавець нарівні з Орендарем просив Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради надати згоду на продовження строку дії договору оренди.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач повідомив позивача про відмову у продовженні строку дії договору оренди.
Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.
Відповідно до статті 6 цього Закону орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.
Статтею 7 названого Закону передбачено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього Закону.
Порядок проведення конкурсу для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається органами місцевого самоврядування.
У відповідності з пунктом 6 Порядку проведення конкурсу по визначенню орендаря комунального майна, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 341 від 12.11.2002, конкурс проводиться обов'язково у разі наявності заяв про оренду від двох або більш фізичних або юридичних осіб, які надійшли протягом місяця після опублікування оголошення про об'єкт, який пропонується для оренди, в газеті „Севастопольские известия”.
Згідно з частиною 2 пункту 6 вищевказаного положення конкурс може також оголошуватись за рішенням комісії по оренді комунального майна при наявності або за відсутністю вказаної заяви про оренду комунального майна.
Конкурс не був оголошений.
Нормою абзацу 7 частини 4 статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо:
- було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;
- об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;
- орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті;
- орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства;
- з інших підстав, передбачених законами;
- орендодавець, зазначений в абзаці другому та третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.
Пунктом 8 цієї статті передбачено, що у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.
В даному випадку мало місце не укладення Договору оренди вперше на спірний об'єкт, а листування про пролонгацію діючого Договору.
Обставини, які могли б бути підставою для відмови позивачу в продовженні (укладенні), зміні умов в частині строку оренди спірного нежитлового приміщення, відсутні.
Зазначені обставини підтверджують те, що між сторонами продовжують існувати орендні відносини по оренді спірного комунального майна на умовах, визначених договором оренди № 79 від 10.01.2002.
Вказані вище обставини слід розцінювати як зміну висловленого відповідачем ставлення щодо припинення договору оренди.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51.
Матеріали справи свідчать, що відповідач мав намір передати об'єкт оренди на конкурсних умовах, однак дії по проведенню конкурсу в строки, встановлені Порядком передачі в оренду комунального майна, не здійснені, що не призвело до настання конкурсної ситуації.
Відповідно до статті 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 785 Цивільного Кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Зазначені положення також містяться у частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з заявами про продовження строку дії договору оренди, зміну пункту 7.1 Договору в частині строку його дії, але був повідомлений про неможливість вирішення цього питання у зв'язку з організацією конкурсу на оренду вказаного приміщення до його проведення та визначення переможця, отримав пропозицію на укладення Додаткової угоди про продовження строку дії Договору на 4 місяці до визначення переможця конкурсу.
Після закінчення строку дії договору позивач продовжував орендувати вказане приміщення, за що йому виставлялися відповідні рахунки по сплаті неустойки в розмірі щомісячної орендної плати, які він своєчасно сплачував, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Аналогічні положення містяться в статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Орендодавцями, зокрема, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Аналіз норм цієї статті свідчить про те, що діючим законодавством за відсутності заперечень сторони (сторін) передбачається можливість продовження договору оренди на новий термін і не вимагається укладення нового договору оренди цього ж майна між цими ж сторонами.
Викладені обставини та надані докази свідчать про те, що відповідач не заперечував проти оренди позивачем майна після закінчення строку дії договору, але на умовах конкурсу для виконання вимог статті 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, однак дії по проведенню конкурсу не здійснювались. Крім того, стаття 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не поширюється на правові відносини, пов'язані з продовженням строку дії Договору, а поширюється на правовідносини при первісній передачі об'єкту в оренду.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи дають суду підстави вважати, що договір № 79 від 10.01.2002 є поновленим. Однак, пропозиція позивача про зміну його умов, продовження (укладення) договору на новий строк -5 років, на умовах договору № 79 від 10.01.2002 не розглянута відповідачем у встановлені законом строки.
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради відмовив позивачу та КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” в продовженні договору оренди на підставі статті 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та роз'яснив позивачу про його право взяти участь у конкурсі на право оренди зазначеного майна.
Відповідно до частини першої статті 7, частини сьомої статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відповідач має право оголосити конкурс на право оренди нерухомого майна лише при наявності заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб.
Між сторонами фактично має місце договірний спір про право, про внесення змін до договору оренди в частині строку його дії.
Предметом спору є продовження договору на тих самих умовах на строк 5 років шляхом внесення змін в пункт 7.1 Договору в частині строку дії Договору.
З урахуванням викладеного суд вважає, що договір № 79 від 10.01.2002 оренди нерухомого комунального майна підлягає зміні, так як позивач мав і має право на його продовження та укладення строком на 5 років на умовах договору № 79 від 10.01.2002.
Право позивача гарантується частиною третьою статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, згідно з якою після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Відповідач не надав доказів неналежного виконання позивачем умов договору.
Посилання відповідача на статтю 118 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” безпідставне, так як в період з 28.12.2006 по теперішній час доказів звернення претендентів на спірне нерухоме майно по конкурсу не надав; в статті мова йде про передачу в оренду державного та комунального майна в 2007 році, а правовідносини сторін пов'язані не з передачею комунального майна в оренду, а зміною умов договору оренди в частині строку його дії.
Положення цієї статті в даних правовідносинах не може застосовуватись, так як майно вже перебуває в оренді.
Безпредметними визнаються посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на статтю 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, оскільки спірними є не бюджетні відносини, а правовідносини щодо оренди комунального майна, врегульовані спеціальним законом, а саме Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Даний спір не виник з бюджетних відносин, а до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” не вносилися будь-які зміни чи доповнення стосовно обов'язковості здійснення передачі державного та комунального майна на конкурсних засадах та обов'язковості перегляду чи переукладення договорів, укладених до 01.01.2007 року.
Правове навантаження частин другої та третьої статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” різне за своєю суттю, а отже доказова база ґрунтується в залежності від предмету та підстав заявленого позову.
Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.
Аналогічна думка міститься в постановах Верховного Суду України від 22.03.2005 у справі № 1/135-20/51, від 24.05.2005 у справі № 36/237, від 27.12.2005 у справі № 3/84.
Заперечення відповідача в частині того, що не можна внести зміни в договір, що припинив свою дію спростовуються матеріалами справи, наданими доказами та приписами статті 795 Цивільного кодексу України, згідно з якою передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором; повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Поняття „закінчення строку дії” та „припинення дії договору” не є тотожними.
Позивач надав достатньо доказів, що підтверджують його право на зміну умов договору оренди № 79 від 10.01.2002 в частині строку його дії до 28.12.2012.
Позивач дотримав приписи статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статті 641 Цивільного кодексу України, статей 181, 188 Господарського кодексу України, які визначають порядок продовження дії, зміни умов договору або його укладення.
Відмова Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в наданні згоди на продовження строку дії Договору оренди на підставі рішення міської комісії з оренди комунального майна, яке є незаконним, неправомірним, таким, що ущемлює права та охоронювані законом інтереси позивача на продовження строку дії Договору оренди, прийняте не юридичною особою, що виключає його оскарження у встановленому порядку, - не може прийматись судом до уваги, так як діючим законодавством України не передбачено в якості підстави для відмови в продовженні строку дії договору оренди рішення таких комісій та створення подібних комісій.
Все вищеперелічене дає суду підстави для висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати позивача по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на позивача та відповідача порівну, так як між сторонами здійснювалось листування по внесенню змін до договору оренди в частині терміну його дії.
На підставі викладеного, керуючись статтями 181, 188, 283-285, 291 Господарського Кодексу України, статтями 5, 6, 7, 9, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 759, 762, 764, 785, 795 Цивільного Кодексу України, статтями 22, 27, 33, 34, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Визнати участь у справі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в якості третьої особи, яка не самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
2. Позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Визнати термін дії договору оренди № 79 від 10.01.2002 нерухомого майна -вбудованих приміщень громадського туалету, загальною площею 34,2 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова (у міських причалів), укладеного між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8 кв. 2; ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000301503 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) поновленим на строк, встановлений договором оренди № 79 від 10.01.2002 нерухомого майна -вбудованих приміщень громадського туалету, загальною площею 34,2 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова (у міських причалів).
4. Зобов'язати Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8 кв. 2; ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000301503 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) в строк до 16.05.2008 внести зміни до пункту 7.1 Договору оренди № 79 від 10.01.2002 нерухомого майна -вбудованих приміщень громадського туалету, загальною площею 34,2 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова (у міських причалів), укладеного між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8 кв. 2; ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000301503 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) шляхом викладення пункту 7.1 Договору оренди № 79 від 10.01.2002 нерухомого майна - вбудованих приміщень громадського туалету, загальною площею 34,2 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова (у міських причалів) в наступній редакції Додаткової угоди № 1 від 11.02.2008 до Договору оренди № 79 від 10.01.2002: „Цей договір діє з моменту його підписання до 28.12.2012”.
У випадку невиконання Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8 кв. 2; ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000301503 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) пункту 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 23.04.2008 по справі № 5020-12/128-7/048 вважати пункт 7.1 Договору оренди № 79 від 10.01.2002 нерухомого майна -вбудованих приміщень громадського туалету, загальною площею 34,2 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова (у міських причалів) діючим в редакції позивача згідно Додаткової угоди № 1 від 11.02.2008, а саме: „Цей договір діє з моменту його підписання до 28.12.2012”.
5. Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 8 кв. 2; ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000301503 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) державне мито в сумі 42,50 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
05.05.2008