ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" квітня 2012 р. Справа № 5019/330/12
Суддя Романюк Р.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Буд-Сектор"
до відповідача Підприємства споживчої кооперації "Кооп-Торг"
про стягнення 142 507 грн. 80 коп.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1 за договором від 10.01.2012р.,
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 17/34-10 від 27.04.2010 р.
Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.
У судових засідання 28 березня 2012 року та 29 березня 2012 року оголошувались перерви.
Обставини справи: Приватне підприємство "Буд-Сектор" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Підприємства споживчої кооперації "Кооп-Торг" 142 507 грн. 80 коп. боргу.
У судовому засіданні 3 квітня 2012 року представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. При цьому зазначив, що протягом 2008-2009 років він виконував роботи по ремонту магазинів відповідача в с. Українка, с. Оженіно, с. Країв, с. Вельбівно Острозького району Рівненської області, загальна вартість яких складає 422 507 грн. 80 коп. За твердженням позивача, виконані роботи відповідачем оплачено лише частково і станом на день звернення до суду не оплаченими залишились ремонтні роботи, виконані в с. Вельбівно Острозького району, вартість яких підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт від 28 квітня 2009 року і складає 142 507 грн. 80 коп.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов від 27 березня 2012 року. При цьому відповідач зауважив, що дійсно ремонтні роботи позивачем виконувались в магазинах с. Українка, с. Оженіно та с. Країв Острозького району Рівненської області, про що сторонами було складено та підписано відповідні акти форми № КБ-2в, вартість робіт за якими сплачена у встановленому порядку. Що стосується магазину с. Вельбівно, то, за твердженням відповідача, у зв'язку з неякісним виконанням робіт в с. Оженіно (про що є відповідна відмітка на акті виконаних робіт), від послуг позивача він відмовився і, відповідно, роботи позивачем на цьому об’єкті не виконувались та жодних документів (договорів, актів, тощо) між сторонами стосовно ремонту магазину в с. Вельбівно підписано не було.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про сплив позовної давності по роботах зазначених в акті за травень 2008 року, та відповідно застосування наслідків, передбачених ст. 267 ЦК України.
3 квітня 2012 року у судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, яке представником відповідача не підтримане та в задоволенні якого судом відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, протягом 2008-2009 років Приватне підприємство "Буд-Сектор" виконувало підрядні роботи по ремонту магазинів Підприємства споживчої кооперації "Кооп-Торг" в с. Українка, с. Оженіно, с. Країв Острозького району Рівненської області, виконання яких підтверджується актами приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, які підписані та скріплені печатками сторін (а.с.14-31).
Згідно складених актів приймання виконаних робіт форми № КБ-2в від 06.06.2008р., від 06.06.2008р., від 28.09.2009р., від 28.09.2009р., від 28.09.2009р. та від 28.09.2009р. позивачем виконано підрядні роботи по ремонту магазинів в с. Українка, с. Оженіно, с. Країв Острозького району, а відповідачем прийнято та сплачено позивачу їх вартість на загальну суму 280 000 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с. 65-67).
Що стосується виконання позивачем робіт по ремонту магазину в с. Вельбівно, вартість яких складає предмет позову, то в позовній заяві зроблено посилання на акт б/н від 28.04.2009р. на суму 152 257 грн. 20 коп., який ніби то підтверджує їх виконання, однак до суду позивачем надано копію акту б/н приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за травень 2008 року на суму 152 257 грн. 20 коп., з якого не вбачається найменування замовника, а лише зазначено, що «складений він генпідрядником»- Приватним підприємством "Буд-Сектор", «найменування будівництва»- магазин с. Вельбівно Острозький район і, крім того, роботи зазначені в цьому акті ніким зі сторони замовника не прийняті та, відповідно, не погоджено їх вартість.
Посилання позивача на договір № 01/02 «Підряду на виконання робіт»від 01.02.2008р. (а.с. 62-63), як на правову підставу та доказ виконання робіт в с. Вельбівно Острозького району, також не може бути прийнято судом до уваги, оскільки вказаний договір не підписаний уповноваженою особою з боку замовника, а отже він не може бути належним доказом існування договірних відносин у сторін.
Жодних інших доказів, які б вказували на наявність правовідносин у сторін, предметом яких був ремонт магазину в с. Вельбівно Острозького району, позивачем до суду не подано.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 ст. 33 ГПК України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належність і допустимість доказів по справі передбачена ст. 34 ГПК України, згідно якої господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, коли позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним ремонтних робіт в магазині с. Вельбівно Острозького району, вартість яких складає предмет позову, і відповідачем ця обставина заперечується, суд дійшов висновку про недоведеність заявлених вимог, а тому в позові слід відмовити з покладанням судових витрат на позивача у справі.
Викладене вище спростовує і застосування наслідків спливу строків позовної давності, про застосування яких заявлено відповідачем, оскільки позивачем в ході судового розгляду справи не доведено про порушення його права, а згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Р.В. Романюк
Повне рішення складено "06" квітня 2012 року