Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 23 » травня 2008 року справа № 22а-5544/08
м. Донецьк, бул.Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.
при секретарі судового засідання Безрукової В.М.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - Мезенцев В.М. - довір. від 20.09.2007 року № 17993/10/10-013
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 25.03.2008 року
у справі № 2а-5194/08
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
про визнання недійсним податкового повідомлення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення від 15.05.2007 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4027 грн. 88 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2008 року у справі № 2а-5194/08 (суддя Кошкош О.О.) позовна заява задоволена.
Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що фактично відповідач одержав у спадщину не грошові вклади, а право на отримання таких вкладів, та зобов'язання сплатити податок у нього виникне тільки після отримання грошових коштів.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що у позивача виник обов'язок щодо сплати податку з доходів фізичних осіб відповідно до ст. 13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням ОСОБА_1 стала спадкоємцем внесків з відповідними процентами та компенсаціями, що зберігаються у відділеннях ощадбанку, успадкованим після смерті її бабусі ОСОБА_2(а.с. 6).
На підставі даних, відображених в декларації позивача про доходи, податкова інспекція нарахувала їй податок з доходів фізичних осіб, в сумі 4027 грн. 88 коп. та направила на її адресу податкове повідомлення від 15.05.2007 року (а.с. 4).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Правила оподаткування доходів фізичних осіб встановлені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до п.1.2 ст. 1 цього Закону дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу в розумінні п.п. 4.2.14 п.4.2 ст.4 Закону, включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується статтею 13 Закону.
Згідно п.13.4 зазначеної норми особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.
Нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу.
Згідно підпункту 1.20.4 пункту 1.20 статті 1 Закону для цілей цього Закону членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом. Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Як свідчать матеріали справи, відповідач надав до податкового органу декларацію про доходи, в якій визначив суму доходів, одержаних в результаті отримання спадщини першого ступеню споріднення.
Відповідно до абз. “д” п.13.1 ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Зі свідоцтва про право на спадщину та витягу вбачається, що відповідач отримав у спадщину грошові кошти по вкладах в установах ощадбанку.
Згідно абз. 4 п. “б” п.п. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” б) за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону - 5%, оподатковуються суми коштів, яка не перевищує суму, що дорівнює стократному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на початок року, в якому така спадщина успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, що не є членом його подружжя.
Таким чином, податкова інспекція дійшла правомірного висновку, що доход, який отримав відповідач у 2006 році внаслідок одержання спадщини, оподатковується за ставкою 5%.
Відповідно до п. 18.1, п.18.3 ст. 18 Закону річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів.
Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.
Таким чином, на відповідача у справі покладені обов'язки щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб, у зв'язку з чим податковою інспекцією на підставі наданій позивачем декларації про доходи визначена така сума.
За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при невірному застосуванні норм процесуального та матеріального права, та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. 2, ст. 9, ст. 70, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2008 року у справі № 2а-5194/08 - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2008 року у справі № 2а-5194/08 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення від 15.05.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4027 грн. 88 коп. - скасувати.
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення від 15.05.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4027 грн. 88 коп. - відмовити.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 23.05.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 28.05.2008 року.
Головуючий суддя І.В.Геращенко
Судді апеляційного суду Т.Г.Арабей
Г.М.Міронова
З оригіналом згідно
головуючий суддя І.В.Геращенко