Головуючий у 1 інстанції - Семіряд І.В.

                                                                                  Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                        УХВАЛА

              Іменем України

03 червня 2008 року                                                                  справа № 22-а-5223/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

            27.02.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

            Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача, як інваліда війни 2 групи, суму недоотриманої грошової допомоги до 5 травня 2007 року у розмірі 2920 гривень 48 коп.

            Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни другої групи та перебуває на обліку у відповідача, тому у відповідності до п. 27 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: питання щодо розміру разової грошової допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вирішується відповідно до ст. 17 Закону, де зазначено, що виплата допомоги здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Відповідач зазначає, що при виплаті допомоги до 5 травня 2007 року керувався ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачена виплата інвалідам війни 2 групи разової грошової допомоги у сумі 360 грн., питання щодо розміру разової грошової допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вирішується відповідно до цього Закону із змінами та доповненнями до нього, зокрема, Постановою КМУ від 18.02.2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що законом про державний бюджет на відповідний рік установлюються розмірі цієї допомоги.

            Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не з'явилися.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції  - без змін.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є інвалідом війни другої групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог п.27 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Фактично позивач отримав від управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради в 2007 році - 360 грн.

           Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.

               Крім того, згідно з ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Станом на 05.05.2007 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (Закон від 19.12.2006 р. № 489-У зі змінами, внесеними Законом від 15.03.2007 р. № 749-У) становив 406 грн., а для визначення мінімального розміру пенсії він повинен збільшуватися на один відсоток. 

Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 360 гривень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі  3280,48 грн. (410,06 х 8) згідно абз.5 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями є очевидною. Відповідача належить зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної грошової допомоги як інваліду війни третьої групи в розмірі 2570,42 гривень (410,06 х 8 - 360).

            Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, ч.2,3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

             Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                               У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Пролетарської районної у м. Донецьку ради залишити без задоволення.

Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 квітня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

            Головуючий:

            Судді: