Справа №2-а-3327/11/2035

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2011  р.                                                                                                 м.Харків

     Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Дідовець В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії як дитині війни,

в с т а н о в и в:

    Позивач  звернулася до суду до  відповідача - управління ПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова з позовом про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії як дитині війни,   встановлене ст.6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1 лютого 2011 року по 31 липня 2011 року.

     Відповідач надав суду заперечення,  у яких позов не визнав, посилаючись  на неможливість застосування до правовідносин, що склалися,  мінімального розміру  пенсії за віком, встановленого  с.28 Закону України "Про  загальнообов"язкове державне  пенсійне страхування",  та неможливість  проводити такі виплати з  коштів Пенсійного фонду України, оскільки, відповідно до  ст.72 зазначеного Закону та  ст.7 Закону України "Про  соціальний захист  дітей війни",  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітей війни  здійснюється за рахунок коштів Державного  бюджету України, а не  Пенсійного фонду, кошти якого  не включаються до  бюджету країни. Вважав, що застосуванню підлягають  норми  постанови КМУ №530 від 28.05.08 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян",  пунктом 8 якої таке підвищення  встановлене у розмірі 49,80 грн., яке і виплачувалось позивачеві щомісяця.

      Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з урахуванням такого.

       З пенсійного посвідчення  позивача судом встановлено, що йому  надано статус  дитини війни.

       З наданих відповідачем  заперечень вбачається, що   підвищення до пенсії  позивачеві нараховувалось згідно з постановою КМУ №530 від 28.05.08 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"  в розмірі 49,80 грн. щомісяця.

       Відповідно до ст.6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Згідно зі ст.28 Закону України "Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

      Відповідно до  ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум",   таким законом, що  визначає прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення,  є закон  про Державний бюджет України на відповідний рік.

      За змістом ст.ст.113,117 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності  керується цією Конституцією та законами України,  та, в межах своєї компетенції,  видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими  до виконання.

     Органи  державної влади та їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

     З системного  аналізу наведених норм випливає, що  обов’язковими до виконання  є такі  постанови Кабінету Міністрів України щодо  розміру державних соціальних гарантій,  встановлення яких входить до його  повноважень.

     Однак  встановлення розміру державних соціальних гарантій дітям війни  належить до повноважень Верховної Ради,  тому  відповідач при визначенні розміру  підвищення до пенсії позивача повинен був керуватись відповідним законом, прийнятим Верховною Радою України, а не  постановою КМУ №530 від  28.05.08, якою з 1 липня 2008 року  таке підвищення  було встановлене  в розмірі 49,80 грн., і, не зважаючи на поетапне  зростання прожиткового мінімуму,  жодного разу не  збільшувалось.

      Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а також своєчасно.

      З урахуванням наведених норм та встановлених обставин суд вважає, що управління ПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова, нараховуючи та виплачуючи позивачеві  підвищення   до пенсії як дитині війни у розмірі, меншому, ніж встановлено законом,   діяло  без дотримання вимог п.п.1-3 ч.3 ст.2 КАС України, а тому його дії були неправомірними.

Відхиляючи доводи відповідача у тій їх частині, що стосуються заперечення  участі ПФУ в нарахуванні соціальної допомоги  дітям війни,  неможливість застосування в таких випадках мінімального розміру пенсії  за віком та відсутність коштів, суд виходить з такого.

             Відповідно до п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ №1261 від 24.10.07,  ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені ним в установленому порядку управління  в районах, містах і районах у  містах.

      Згідно з п.3 зазначеного Положення, до основних завдань Пенсійного  фонду України належить забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно  із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

     Отже, оскільки підвищення до пенсії  позивача як дитини війни є соціальною виплатою, що здійснюються за рахунок інших джерел, визначених законодавством, тому його  нарахування та виплата повинні здійснюватись управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова за місцем проживання позивача.

      Доводи щодо відсутності у  Пенсійного фонду коштів  на виплату підвищення до пенсії дітям війни   суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не надав суду жодного доказу того, що він як орган виконавчої влади, відповідальний  за своєчасну і в повному обсязі виплату пенсій та інших соціальних виплат, передбачених законодавством, прийняв участь у формуванні і реалізації державної політики у цій сфері  та вчинив будь-які дії  для реалізації  завдань, покладених на нього  п.п.2,8  Положення про Пенсійний фонд України, у тому числі,  для з'ясування джерел формування коштів Пенсійного фонду   для цих потреб.

      Посилання   відповідача на неможливість застосування до даних правовідносин  мінімального розміру пенсії за віком через неузгодження з ч.3 ст.28  Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"  суд до уваги не приймає, оскільки в редакції зазначеного закону, яка діяла на час прийняття Закону України "Про соціальний захист дітей війни",   не містилось застереження щодо неможливості  застосування  мінімального розміру пенсії за віком в інших випадках, а іншого закону, який би визначав  мінімальний  розмір пенсії за віком, немає.

                  Отже,   оскільки положення  ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"   щодо  визначення розміру  підвищення до пенсії дітям війни  залежно від мінімальної пенсії за віком визнані не чинними або неконституційними не були, вони підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

      За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова здійснити  перерахунок пенсії  позивача за період з 1 лютого 2011 року по 31 липня 2011 року відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний  захист дітей війни" з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру,   встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

      Однак при нарахуванні та виплаті підвищення мають бути враховані кошти,  нараховані та    виплачені позивачеві  за цей час.

      Питання судових витрат суд вирішує відповідно до  ч.3 ст.94 КАС України.

      На підставі зазначеного, керуючись наведеними нормативно-правовими актами та  ст.ст.71,159-162, 183-2, 186,254,256 КАС України,   суд -      

п о с т а н о в и в:

      Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова про покладення обов'язку нарахувати та виплатити  підвищення до пенсії як дитині війни задовольнити.

       Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова здійснити  перерахунок пенсії  ОСОБА_1 за період з 1 лютого 2011 року по 31 липня 2011 року відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний  захист дітей війни" з  підвищенням пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених за цей період сум.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати судового збору в розмірі 3 (три) гривні  40 копійок.

        Постанова є остаточною і  підлягає негайному виконанню, однак  може бути оскаржена  сторонами в апеляційному порядку.

     Апеляційна скарга на  постанову суду першої інстанції подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.

               Постанова набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку, якщо апеляційна скарга не була подана.  У разі подання  апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті  апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

       Суддя                                                                                                     В.А.Дідовець