ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"22" квітня 2008 р. Справа №6/787-НА
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Красилів
до Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області м. Красилів
про визнання протиправною перевірки управління Пенсійного фонду України уКрасилівському районі Хмельницької області, м. Красилів від 10.07.2007 р.;
- визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
За участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1. -приватний підприємець, ОСОБА_2.- представник за усною домовленістю
відповідача Киричук С.В. -за довіреністю №07 від 14.01.2008р.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною перевірки управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі Хмельницької області, м. Красилів від 10.07.2007 р.; визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі Хмельницької області, м. Красилів № 47 від 11.07.2007 р.
В обґрунтуванні позовних вимог підприємець вказала, що не була присутня при проведенні перевірки працівниками управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі, як це зазначено в складеному за її результатами акті; а рішенням господарського суду області відповідачу було відмовлено у допуску до вказаної перевірки.
Наголосила на тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а проведена документальна перевірка є протиправною , оскільки, такий вид перевірки як "документальна" не передбачено чинним законодавством.
В підтвердження позовних вимог послався на ст. 64 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” щодо підстав та кількості перевірок, при цьому вказав, що розрахунок нарахованих штрафних санкцій суперечить п.4 ст. 106 вказаного Закону.
Крім того, позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що додатковою підставою для визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є порушення відповідачем встановленого ст. ст. 223, 250 ГК України строку для застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки адміністративно-господарські санкції можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законодавством.
Вказує, що Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено лише випадки стягнення внесків, пені та штрафів (ч.15 ст. 106 Закону), проте щодо застосування штрафних санкцій (адміністративно-господарських санкцій), цим Законом обмежень застосування вимог ст. 250 ГК України не встановлено.
Повноважний представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому запереченні просить суд у позові відмовити з викладених у запереченні підстав, посилаючись на вимоги Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Вважає твердження позивача, що перевірка була проведена без відома ОСОБА_1. таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1. було направлено повідомлення від 06.06.2006р. №16 про перевірку. У зв'язку із виявленими під час перевірки розбіжностями, вона не була закінчена, тому для отримання додаткових документів, позивачу було надіслано повідомлення про проведення вже початої, але не закінченої перевірки №30 від 21.11.2006р.
Відповідач заперечує проти твердження позивача щодо невизначеності виду перевірки, так як в абзаці 2 акту № 31 від 10.07.2007р. зазначено про проведення „позапланової перевірки”. Крім того, вказує, що перевіркою встановлено не проведення позивачем нарахування страхових внесків за період з березня 2004р. по червень 2005р. на фонд оплати найманих працівників, що стало підставою для нарахування сум страхових внесків та винесення вимоги № 237 від 11.07.2007р. про сплату боргу.
Крім того, не погоджується із твердженням позивача про неправильне нарахування суми штрафних санкцій, вказуючи, що суму штрафу було обраховано згідно п.9.3.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №21-1 від 19.12.2003р., оскільки при такому розрахунку суми штрафних санкцій кількість місяців розраховується починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності та закінчується місяцем, на який припадає отримання страхувальником акту перевірки. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У поданому відповідачем письмовому поясненні щодо підстав проведення перевірки відповідач вказує, що зазначена перевірки була проведена на підставі ст.1 Закону України „Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування”, п.п.2 ч.1 ст.64 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п. а ст. 3 Указу Президента України „Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності”, а також п.1.4 Постанови правління ПФ України №2-2 від 18.01.2001р. „Про підвищення ефективності проведення документальних перевірок платників збору на обов'язкове держане пенсійне страхування”.
Звертає увагу суду на правомірність проведення перевірки та винесення відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
ОСОБА_1 м. Красилів зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа Красилівською райдержадміністрацією 23.06.1998р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1, в 2007 році здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою, обліку та звітності, про що видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2007р. №393003, є страхувальником згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Управлінням Пенсійного Фонду України в Красилівському районі листом вих.№1455/02 від 06.06.2006р. відповідачу надіслано повідомлення №16 (одержано відповідачем 09.06.2006р. згідно відмітки поштового повідомлення), в якому зазначено, що на підставі вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про здіснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування», постанови правління Пенсійного фонду України №2-2 від 18.01.2001р. «Про підвищення ефективності проведення документальних перевірок платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування»з 20 червня 2006р. буде проводитися позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог пенсійного законодавства .
10.06.2006р. ПП ОСОБА_1. листом повідомила управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі про те, що в березні 2006р. була проведена перевірка, тому проведення перевірок кілька разів на рік не передбачено чинним законодавством.
21.11.2006р. на адресу ПП ОСОБА_1. направлено повідомлення (вих.№3011/02 від 21.11.2006р.) з відміткою про одержання вказаного повідомлення 23.11.2006р., в якому вказано про проведення Пенсійним фондом України з 07.12.2006р. позапланової перевірки ППОСОБА_1 з питань дотримання вимог пенсійного законодавства, оскільки по пред'явлених нею документах виявлено розбіжність по фонду оплати праці за даними податкового органу.
29.11.2006р. ПП ОСОБА_1. повідомила Пенсійний фонд України про неможливість проведення повторної перевірки з посиланням на Указ Президента України „Про спрощену систему обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
22.01.2007р. на адресу ПП ОСОБА_1. направлено лист (вих.№200/02 від 22.01.2007р.), який отримано 24.01.2007р. згідно повідомлення відділення поштового зв'язку, в якому позивачу запропоновано, у зв'язку із не закінченням перевірки, додатково пред'явити Пенсійному фонду України документи для перевірки, а саме відомості за 2004-2006 р.р. по нарахуванню заробітної плати за найманих працівників.
10.07.2007р. на підставі посвідчення №28 від 06.07.2007р. головним спеціалістом відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів ОСОБА_3. проведена позапланова перевірка з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо нарахування та сплати платежів до Пенсійного фонду України за найманих працівників за період з 01.01.2004р. по 10.07.2007р., за результатами якої складено акт №28.
Вказаним актом встановлено, що за період, який підлягав перевірці, нараховано внесків в сумі 2076,35 грн., в тому числі (32%, 32,3%, 31,8%) в сумі 1764,64 грн., 1-5% в сумі 311,71 грн., а фактично повинно бути нараховано внесків в сумі 7283,94 грн., в тому числі (32%, 32,3%, 31,8%) в сумі 6972,23 грн., 1-5% в сумі 311,71 грн. Відхилення по внесках в розмірі 5207,59 грн. виникло за період з січня 2004р. по травень 2007р. у зв'язку із ненарахуванням роботодавцем (повністю або частково) страхових внесків на фонд оплати праці з найманих працівників.
Таким чином, зроблено висновок про порушення ППОСОБА_1 п.6 ст. 17, п.2 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пп..4.1 п.4, п.п. 5.1.1 п.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
11.07.2007р. ППОСОБА_1 відмовилась від підписання акту перевірки №28 від 10.07.2007р., про що складено акт б/н від 11.07.2007р. про відмову від підпису.
11.07.2007р. начальником управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі прийнято рішення №47 про застосування фінансових санкцій , яким позивачу донараховано 5207,59 грн. страхових внесків та застосовано 2528,09 грн. штрафних санкцій.
Вважаючи проведену перевірку та рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною перевірки управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі Хмельницької області, м. Красилів від 10.07.2007 р.; визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі Хмельницької області, м. Красилів № 47 від 11.07.2007 р.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Законом України ” Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - надалі Закон №1058 (ст.64), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. № 64/8663) - надалі Інструкція №21-1 (п. 12.2), Положенням про Пенсійний фонд України (затверджено Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001) (ст. 5) визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом;
2) не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;
3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядку їх використання;
Відповідно до ч.2 п.3 ст.17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 12.6 Інструкції №21-1 страхувальник зобов'язаний допускати посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок.
Законом України „Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування” 21 травня 1999 року №700-XIV встановлено, що органи Пенсійного фонду України стосовно сплати та цільового використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (ст.1) При цьому, дані перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України (ст. 2).
Пунктом 1.2 Постанови Правління Пенсійного фонду від 18.01.2001 N 2-2 „Про підвищення ефективності проведення документальних перевірок платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що при проведенні планових та позапланових документальних перевірок платників дотримуватись вимог чинного законодавства. При складанні планів-графіків проведення таких перевірок керуватись Порядком координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 112 ,
При цьому, планові виїзні документальні перевірки підприємств, установ, організацій органами Пенсійного фонду проводити відповідно до планів-графіків, погоджених з Державною податковою адміністрацією України, а позапланові виїзні перевірки проводити виходячи з обставин, наведених у статті 3 Указу Президента України від 23 липня 1998 року "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (п.п. 1.3, 1.4 вказаної постанови).
Статтею 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»передбачено підстави, за наявності яких проводиться позапланова виїзна перевірка.
З матеріалів справи вбачається, що про проведення перевірки позивач в установленому законом порядку був повідомлений згідно направлених на адресу останнього письмових повідомлень та листів, в яких вказувалось про підстави перевірки, дату, період перевірки та про необхідність подання документів для її проведення При цьому, перевірка 10.07.2007р. була проведена на підставі графіку від 29.05.2006р. перевірок, згідно посвідчення №28 від 06.07.2007р. про проведення позапланової перевірки, виданого головному спеціалісту відділу Пенсійного фонду України, а також з відома ПП ОСОБА_1. За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання проведеної управлінням Пенсійного фонду України у Красилівському районі перевірки протиправною. При цьому, твердження позивача про те, що дана перевірка не передбачена чинним законодавством України, спростовується вищезазначеним.
З матеріалів справи слідує, що актом перевірки встановлено, що позивачем не проведено нарахування страхових внесків на фонд оплати праці з найманих працівників (повністю або частково), що є порушенням п.6 ст. 17, п.2 ст. 20 Закону №1058 та пп..4.1 п.4, п.п. 5.1.1 п.5 Інструкції №21-1. При цьому, за вказані порушення відповідачем 11.07.2007р. прийнято рішення №47, яким позивачу донараховано суми страхових внесків та застосовано штрафні санкції згідно п. 4 ч.9 ст. 106 Закону №1058, яким передбачено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Судом враховується, що ст. 64 закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 12.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що територіальним органам Пенсійного фонду надано право порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.
За таких обставин, прийняте відповідачем рішення № 47 від 11.07.2007 р. про застосування фінансових санкцій є правомірним, підстав для визнання його протиправним та скасування, суд не вбачає. При цьому, розмір штрафних санкцій було визначено згідно п.9.3.4 Інструкції №21-1.
Крім того, твердження позивача про порушення відповідачем встановленого ст. ст. 223, 250 ГК України строку для застосування адміністративно-господарських санкцій при прийнятті спірного рішення, судом до уваги не приймається, оскільки спростовуються приписами ст. ст. 18,106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України, не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство. При цьому, будь-які пільги та відповідні строки давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також положення ст.71 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, у позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_1, м. Красилів до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, м. Красилів про визнання протиправною перевірки управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі Хмельницької області, м. Красилів від 10.07.2007 р., визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України у Красилівському районі Хмельницької області, м. Красилів № 47 від 11.07.2007 р. відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.