Справа№938/653/25

Провадження № 3/938/460/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       04 липня 2025 року                                                селище Верховина

       Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2

       про притягнення до адміністративної відповідальності

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце народження: смт.Солоницівка, Харківська область, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , офіційно непрацюючого (згідно даних протоколу),

                       за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 24.04.2025 о 15год 50хв., в складі групи осіб, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 459 прикордонного знаку на відстані 10000 м від лінії державного кордону на території Білоберізької ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого-прикордонного району,де був виявлений спільно із ОСОБА_2 прикордонним нарядом "Прикордонний патруль", чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 20.05.2025, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.

       Оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явилась, з метою належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 17.06.2025.

       В судове засідання 17.06.2025, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з`явився, з відстеження трекінгового номера на сайті АТ "Укрпошта" встановлено, що судова повістка вручена ОСОБА_1 03.06.2025, а тому розгляд справи було відкладено на 04.07.2025.

       В судове засідання 04.07.2025, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

       При цьому, суд звертає увагу на те, що виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання здійснювався, шляхом направлення судової повістки на адресу його зареєстрованого та фактичного місця проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення та витязі з ЄДДР.

Також особа повідомлялась про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на 04.07.2025 у формі SMS-повідомлення на номер мобільного телефону  НОМЕР_2 , що зазначений  ОСОБА_1 в заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, яка йому була доставлена 19.06.2025.

       Окрім того, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності викликався до суду та шляхом розміщення на офіційному Web-сайті Судової Влади України оголошення про його виклик до Верховинського районного суду Івано-Франківської області на 17.06.2025 та 04.07.2025.

Окремо, суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений, особисто, міститься запис про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у приміщенні Верховинського районного суду.

       Суд також приймає до уваги те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

       Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

       У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

       З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

       Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

       Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

       З огляду на викладене, оскільки судом з достатньою мірою вжито заходів для надання ОСОБА_1 можливості надати свої аргументи під час слухання справи у суді, однак, він в судові засідання, не з`явився, суд дійшов висновку, про можливість завершення розгляду справи за його відсутності.

       Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

        ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Диспозицією ч.2 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об`єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Суб`єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Згідно ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

       Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Згідно із ч.1 ст.23 Закону України «Про державний кордон України», у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року №1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони.

       Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме:

       -протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №342651 від 24.04.2025, згідно з яким 24.04.2025 о 15год 50хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» ОРГ на напрямку 459 прикордонного знаку на відстані 10000м. від лінії державного кордону на території Білоберізької ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого-прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991.

       Протокол складений уповноваженою на те особою із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень;

       - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.04.2025, що були відібрані в нього посадовими особами прикордонної служби при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, в яких він зазначив, що хотів перетнути державний кордон України з Румунією з метою працевлаштування. Планували йти пішки керуючись картою до Буркута, а потім до Румунії. Контрольні блокпости обходили лісом;

       - копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №342652 від 24.04.2025, згідно з яким 24.04.2025 о 15год 50хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» ОРГ на напрямку 459 прикордонного знаку на відстані 10км. від лінії державного кордону на території Білоберізької ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого-прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991;

       - світлокопією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

       - клопотанням ОСОБА_1 від 24.04.2025 з якого вбачається, що він визнає свою провину та зауважень не має;

- фототаблицями, на яких зображені виявлені у ОСОБА_1 речі та документи, а саме валюта в номіналі 100 дол США в кількості 4 шт., в номіналі 50 дол США в кількості 1 шт, в номіналі 1000 грн в кількості 2 шт, в номіналі 500 грн в кількості 2 шт, в номіналі 200грн в кількості 1 шт, в номіналі 20грн в кількості 2 шт, в номіналі 2 грн в кількості 2 шт; перець червоний мелений в кількості 5 упаковок, ножиці по металу шт.; інші речі, а саме одяг, палиці для скандинавської ходьби, їжа швидкого приготування, які мають відношення до перетину державного кордону.

До матеріалів справи також долучено рапорт інспектора прикордонної служби 2-ї категорії начальника групи ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) старшого сержанта ОСОБА_4 від 24.04.2025, в якому зазначено, що 24.04.2025 близько 15 год 50 хв, виконуючи наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Прикордонний патруль», на околиці н.п. Явірник на території Верховинського району, тобто в межах контрольованого прикордонного району, ним був виявлений громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 спільно з ОСОБА_2 , який вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП. Керуючись ст.21-7 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», ним проведено поверхневу перевірку, під час якої було виявлено речі та документи, які свідчать про підготовку особи до вчинення незаконного перетинання державного кордону, а саме паспорт громадянина України для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, валюта в номіналі 100 дол США в кількості 4 шт., в номіналі 50 дол США в кількості 1 шт, в номіналі 1000 грн в кількості 2 шт, в номіналі 500 грн в кількості 2 шт, в номіналі 200грн в кількості 1 шт, в номіналі 20грн в кількості 2 шт, в номіналі 2 грн в кількості 2 шт; перець червоний мелений в кількості 5 упаковок, ножиці по металу шт.; речі, які мають відношення до перетину державного кордону.

Суддя вважає, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, яким інспектор прикордонної служби інформує керівництво про обставини події, законність та обґрунтованість його дій під час виявлення особи, яка пояснила, що мала намір незаконно перетнути кордон. Вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.

       Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

За таких обставин, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а саме, у спробі незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, у групі осіб, доведена.

Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.204-1 КУпАП, що на думку суду, буде відповідати завданням КУпАП та достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень.

З приводу додаткового покарання у виді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, слід зазначити, що до матеріалів справи не долучено доказів, які б вказували на те, що у ОСОБА_1 такі було вилучено.

Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.

Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

       Суддя                                                                        Роман ДЖУС