Справа № 1407/1235/2012
РІШЕННЯ
іменем України
"12" квітня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
19.03.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі –відповідач) про встановлення факту належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу - Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і надана для обслуговування житлового будинку виданого ОСОБА_3, визнання права власності в порядку спадкування за законом на вказану земельну ділянку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року рідної матері –ОСОБА_5, що перебувала з 1974 року у шлюбі з ОСОБА_3, який також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і після смерті якого вона прийняла спадщину шляхом проживання разом з спадкодавцем на день його смерті, але не оформила спадкові права. Спадщина складається з вказаної земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 право власності на які належать ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради №282 від 16.11.1993 року та договору купівлі-продажу посвідченого 22.02.1975 року державним нотаріусом Вознесенської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в КП «Вознесенське МБТІ»за реєстраційним номером 4169 від 30.09.1993 року.
Посилаючись на те, що отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, на відміну від житлового будинку, він не має можливості через те, що в правовстановлюючому документі прізвище спадкодавця зазначено Урсулов, а не ОСОБА_3, не вказана адреса розташування земельної ділянки, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з’явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та про відсутність заперечень проти заяви.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер –ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 перебував з 1974 року у зареєстрованому шлюбі з рідною матір’ю позивача ОСОБА_5, родинні відносини підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача та копією свідоцтва про шлюб подружжя ОСОБА_3. Мати позивача прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 шляхом спільного проживання з спадкодавцем, що підтверджується будинковою книгою на будинок АДРЕСА_1 але не оформилась у спадкових правах. Спадщина складається з земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 право власності на які належали ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Вознесенської міської ради №282 від 16.11.1993 року та договору купівлі-продажу посвідченого 22.02.1975 року державним нотаріусом Вознесенської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в КП «Вознесенське МБТІ»за реєстраційним номером 4169 від 30.09.1993 року.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, позивач є згідно зі статтею 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги за законом після її смерті, інших спадкоємців цієї черги не встановлено.
У відповідності до статті 1268 ЦК України позивач прийняв спадщину за законом, що підтверджується повідомленням нотаріуса.
Із повідомлення приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу ОСОБА_6 слідує, що перешкодою для видачі позивачу свідоцтва про права спадкування за законом на вказану земельну ділянку є зазначення прізвища власника земельної ділянки у Державному акті на право приватної власності на землю «Урсулов», тоді як у свідоцтві про смерть, свідоцтві про шлюб це прізвище зазначено ОСОБА_3
Згідно зі статтею 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, що зазначені в документі не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем цієї особи, зазначеним в свідоцтві про народження або в паспорті.
Паспорт померлого ОСОБА_3 знищений у зв’язку з його смертю, на підставі його даних було видано свідоцтво про смерть з зазначенням прізвища ОСОБА_3. Факт належності ОСОБА_3 Державного акту на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради №282 від 16.11.1993 року підтверджено у судовому засіданні матеріалами справи, а також правовстановлюючим документом на нерухоме майно –житловий будинок АДРЕСА_1 тоді як цільове призначення земельної ділянки –обслуговування житлового будинку, а відтак і земельна ділянка розташована по тій же адресі, що і житловий будинок.
Вказані обставини є перешкодою для оформлення позивача в спадкових правах через нотаріальну контору, але зазначене право підлягає захисту в судовому засіданні шляхом постановлення рішення про визнання права власності по праву спадкування за законом.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212, 213-215, ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Встановити факт належності ОСОБА_3 Державного акту на право приватної власності на землю виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради №282 від 16.11.1993 року, де його прізвище вказано ОСОБА_3
Визнати за ОСОБА_1 право власності по праву спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,1000 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і надана для обслуговування житлового будинку
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення.
Суддя: О.Є. Старжинська