Справа № 22-ц-314/12
№ провадження 22-ц/1990/314/12 Головуючий у 1-й інстанції Іванчук В.М.
Категорія - 25 Доповідач - Щавурська Н.Б.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Щавурської Н.Б.
суддів - Гурзеля І. В.,
при секретарі - Бріль В.Л.
з участю - апелянта фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, представника апелянта ОСОБА_2, представника відповідача товариства з додатковою відповідальністю “Страхове Товариство з додатковою відповідальністю “Глобус” Мазура А.В., відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення Монастириського районного суду від 29 грудня 2011 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_4, товариства з додатковою відповідальністю “Страхове Товариство з додатковою відповідальністю “Глобус” про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, Страхової компанії “Глобус” VIG про стягнення зі СК “Глобус” VIG —776774 грн. 85 коп. матеріальної шкоди, стягнення солідарно з СК “Глобус” VIG та ОСОБА_4 моральної шкоди, яку він оцінює у 50000 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовував тим, що 25.12.2009 року близько 03 год. 35 хв. по вул.Шевченка у м.Монастириська Тернопільської області на автодорозі Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль з вини водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки “Сіат Толедо”, державний реєстраційний номер 6B91531, мала місце ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний йому на праві власності транспортний засіб марки “FAW —CA1051”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та вантаж —автомобільне скло, яке він перевозив на загальну суму 874707 грн.. З врахуванням часткового відшкодування відповідачем СК “Глобус” VIG матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль в сумі 30521 грн. 36 коп. та за пошкоджений вантаж —автомобільне скло в сумі 107 628 грн. 20 коп., просив стягнути у судовому порядку зі СК “Глобус” VIG суму матеріальних збитків, що залишилась не відшкодованою та згідно експертних висновків, наданих за його заявами складала 9696 грн. 05 коп. за пошкоджений автомобіль та 767078 грн. 80 коп. за пошкоджене автомобільне скло, а всього —776774 грн. 85 коп. Також, вказав, що внаслідок правопорушення, яке допустив ОСОБА_4, він зазнав моральних страждань, що полягали у пережитому сильному переляку та нервовому стресі, зміні звичайного ритму життя, відмові страхової компанії повністю виплатити страхове відшкодування, у зв’язку з чим завдану йому моральну шкоду оцінив у 50000 грн, які просив стягнути солідарно з обох відповідачів.
Рішенням Монастириського районного суду від 29 грудня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто зі СК “Глобус”VIG в користь ОСОБА_5 9696, 05 грн. матеріальної шкоди, з відповідача ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 96 грн. 96 коп. витрат, понесених позивачем при сплаті державного мита та 60 грн. 00 коп. понесених позивачем витрат при сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи; з ОСОБА_5 - 2500 грн. 00 коп. державного мита в дохід держави. В решті позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
В апеляційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_5 просить залучити в якості співвідповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України, а також скасувати оскаржуване рішення та винести нове, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
Апелянт вважає, рішення суду першої інстанції незаконним і необгрунтованим, вказавши, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми матеріального права і суттєво порушено норми процесуального права; неповно з”ясовано обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору; розглянуто не всі позовні вимоги та не досліджено додані до справи документи.
У судовому засіданні апелянт фізична особа-підприємець ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача товариства з додатковою відповідальністю “Страхове Товариство з додатковою відповідальністю “Глобус” ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити його в силі.
Відповідач ОСОБА_4 відносно апеляційної скарги не заперечив, вказавши, що чеська страхова компанія готова виплатити позивачу страхове відшкодування у повному обсязі за наявності доказів.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 слід задовольнити частково з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності вини водія ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, розміру завданої шкоди, доведеного позивачем, лімітів відповідальності страховика, визначених договором страхування, а також —з загальних підстав відповідальності за заподіяння матеріальної шкоди внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, передбачених ст.1188 ЦК України, та загальних підстав відповідальності за заподіяння моральної шкоди.
Так, судом установлено, що 25.12.2009 року близько 03 год. 35 хв. по вул.Шевченка в м.Монастириська Тернопільської області на автодорозі Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль мала місце дорожньо-транспортна пригода, при якій відбулося зіткнення двох транспортних засобів —автомобіля “Сеат Толедо”, державний реєстраційний номер 6В 91531, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки “FAW - CA1051”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5
Постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 29.12.2009 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП за обставин, що мали місце 25.12.2009 року визнаний ОСОБА_4.
Водій ОСОБА_5 на час ДТП керував транспортним засобом “FAW —CA1051”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі виданого у встановленому законом порядку тимчасового реєстраційного талона.
Власником транспортного засобу “Сеат Толедо”, державний реєстраційний номер 6В 91531, є відповідач ОСОБА_4.
Під час ДТП було пошкоджено транспортний засіб “FAW —CA1051”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобільне скло, яке у ньому перевозив фізична особа-підприємець ОСОБА_5
Автомобільне скло фізична особа-підприємець ОСОБА_5 перевозив на підставі товарно-транспортної накладної, дані про вантаж у якій зазначено на підставі накладних №№ 01/12, 02/12, 03/12. І товарно-транспортна накладна, і накладні №№ 01/12, 02/12, 03/12 виписані ним особисто 24.12.2009 року кожна.
Вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження належного йому вантажу —автомобільного скла визначена експертом на підставі даних, внесених до вищевказаних накладних в сумі 847707 грн., що дорівнює ринковій вартості автомобільного скла.
Вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження належного йому автомобіля “FAW —CA1051”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у ДТП, що мала місце 25.12.2009 року, складає 40217 грн. 41 коп.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 була застрахована; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну згідно умов договору міжнародного обов’язкового страхування складав 35 млн. чеських крон (офіційний курс гривні по відношенню до чеської крони становив: за 100 чеських крон —43-4054 грн.).
Страховою компанією “Глобус” VIG було виплачено ОСОБА_5 страхове відшкодування за пошкоджений транспортний засіб у розмірі 30521 грн. 36 коп. та за пошкоджений вантаж –автомобільне скло в розмірі 107628 грн. 20 коп. При цьому відшкодування за пошкоджений вантаж проведено з урахуванням вимог чинного законодавства України та прямих доказів пошкодження вантажу —фотографій із зазначенням назви та коду автомобільних стекол.
У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав, а частиною 2 цієї ж статті передбачено у чому саме така шкода полягає.
У відповідності до п.22.1 ст.22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ІУ від 01.07.2004 року з наступними змінами та доповненнями при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
За вказаних обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю “Страхове Товариство з додатковою відповідальністю “Глобус” в користь позивача страхового відшкодування за пошкоджений при ДТП автомобіль у розмірі 9696 грн. 05 коп., що складає різницю між розміром матеріального збитку, завданого ОСОБА_5 внаслідок пошкодження транспортного засобу “FAW —CA1051”, визначеного експертом та розміром страхового відшкодування, фактично здійсненим страховою компанією.
Також, відповідають матеріалам справи і висновки суду в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача товариства з додатковою відповідальністю “Страхове Товариство з додатковою відповідальністю “Глобус” в його користь матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження вантажу —автомобільного скла в розмірі 767078 грн. 80 коп. з підстав недоведеності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 фактичного розміру матеріальної шкоди. Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що вказаний у трьох накладних вантаж 25.12.2009 року перевозився одноразово, а не партіями (з врахуванням його маси та вантажопідйомності автомобіля, а також віддалі від м.Тернополя до м.Івано-Франківська). Крім цього, відсутні будь-які дані про кількість та вартість пошкодженого скла, яке з місця події було вивезено трактором. У зв’язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що добровільно виплачена страховою компанією сума страхового відшкодування в розмірі 107 628 грн. 20 коп. за пошкоджений вантаж на підставі прямих доказів пошкодження останнього —фотографій із зазначенням назви та коду автомобільних стекол, відповідає як умовам договору страхування, так і вимогам чинного законодавства.
Твердження позивача та його представника відносно того, що відповідачем у справі повинно бути Моторне (транспортне) страхове бюро України колегія судді в вважає необгрунтованими за відсутності підстав, передбачених ст. 41 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для здійснення такого відшкодування МТСБУ.
Разом з тим, при ухваленні судом першої інстанції рішення у даній справі не було враховано правовий статус позивача, який звернувся з позовом не як фізична особа, а як фізична особа-підприємець. Зокрема, з матеріалів справи вбачається з 15.01.2008 року ОСОБА_5 зареєстрований у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради як фізична особа-підприємець. Вантаж, що знаходився в автомобілі “FAW —CA1051” на час ДТП, перевозився ним у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Таким чином, на думку колегії суддів, рішення суду слід змінити, виклавши його в новій редакції з врахуванням правового статусу позивача —фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та вирішення заявлених ним позовних вимог.
З тих самих підстав, що не був врахований правовий статус позивача, помилковим є висновок суду першої інстанції про безпідставність стягнення моральної шкоди з відповідача в користь позивача у зв’язку з недоведеністю заподіяння такої шкоди. Враховуючи те, що позивач приватний підприємець —фізична особа ОСОБА_5 має у справі правовий статус юридичної особи, вимоги останньої про відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягають, як такі, що не передбачені в переліку ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України.
Необгрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок суду першої інстанції про стягнення з позивача 2500 грн. несплаченого при поданні позовної заяви судового збору за вимогами про відшкодування моральної шкоди.
Так, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08 липня 2011 року з наступними змінами та доповненнями, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, що становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року. З врахуванням вимог цього закону, на день ухвалення рішення у справі з позивача в користь держави підлягало стягненню 107 грн. 30 коп. несплаченого при поданні позовної заяви судового збору за вимогами про відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин рішення суду першої інстанції і в частині стягнення з позивача судових витрат в користь держави підлягає зміні у зв’язку зі зменшенням їх розміру з 2500 грн. до 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст.79 ч.2; 88 ч.5; 209 ч.1; 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.п.3, 4, ч.2; 313; 314 ч.2; 316 ч.1; 317; 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст.23 ч.2, 1187 ч.2, 1188 ч.1 Цивільного кодексу України, ст.22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ІУ від 01.07.2004 року з наступними змінами та доповненнями, ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08 липня 2011 року з наступними змінами та доповненнями колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 —задовольнити частково .
Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2012 року змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції: “Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхове Товариство з додатковою відповідальністю “Глобус” в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 9696 грн. 05 коп. матеріальної шкоди, 96 грн. 96 коп. витрат понесених позивачем при сплаті державного мита та 60 грн. 00 коп. понесених позивачем витрат при сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судовий збір в дохід держави в розмірі 107 грн. 30 коп.
В решті позовних вимог —відмовити.”
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Н.Б. Щавурська