Справа 108/2137/12
Провадження 2а/108/117/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2012 року Суддя Керченського міського суду АР Крим Белоусов Е.Ф., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом заступника прокурора м. Керчі в інтересах ОСОБА_1 до Республіканського навчального закладу “Керченська спеціалізована школа-інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів», Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим, треті особи –Орган опіки та піклування Керченської міської ради, Кримський республіканський професійно-технічний учбовий заклад «Керченський професійний будівельний ліцей»про стягнення випускної грошової допомоги,
В С Т А Н О В И В:
Заступник прокурора в інтересах ОСОБА_1 у лютому 2012 р. звернувся до суду із зазначеним позовом на підставі ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” з тих підстав, що вказана особа є дитиною позбавленою батьківського піклування і не може самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження.
Вимоги мотивує тим, що з 16.01.2007 року по 31.08.2011 року ОСОБА_1 навчалася та виховувалася у Республіканському навчальному закладі “Керченська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів № 1 Міністерства освіти та науки АР Крим», який був перейменований в Республіканський навчальний заклад “Керченська спеціалізована школа-інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів»та є його правонаступником. ОСОБА_1 перебувала на повному державному утриманні оскільки є дитиною, яка позбавлена батьківського піклування.
З вересня 2011 року вона навчається у Кримському республіканському професійно-технічному учбовому закладі «Керченський професійний будівельний ліцей».
При цьому Адміністрація Республіканського навчального закладу “Керченська спеціалізована школа-інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів» при складанні кошторису для виплати грошової допомоги, а також при виплаті випускниці школи-інтернат ОСОБА_1 вказаної грошової допомоги, керувались підпунктом 1 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року “Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” яким передбачено виплату грошової допомоги у розмірі не менш 2,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 42,50 грн., що значно менше розміру, встановленого законом.
Згідно зі ст. 21 ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік» встановлений прожитковий мінімум для дитини у віці від 6 до 18 років у розмірі 997 грн.
З цих підстав заступник прокурора просив стягнути з відповідача - Республіканського навчального закладу “Керченська спеціалізована школа-інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів» на користь ОСОБА_1 вказану недоплачену одноразову допомогу та зобов’язати Міністерство освіти і науки, молоді та спорту АР Крим перерахувати кошти у розмірі 1951,50 грн. на рахунок Керченського вищого професійного училища суднобудування та деревообробки про стягнення випускної грошової допомоги.
Відповідачі - Міністерство освіти і науки, молоді та спорту АР Крим та Республіканський навчальний заклад “Керченська спеціалізована школа-інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів»надали свої заперечення проти позову, в яких вони посилаються на те, що випускнику була нарахована та виплачена грошова допомога у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 04.04.1994 р. “Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”. Крім того згідно ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»дана категорія дітей забезпечується випускною грошовою допомогою виключно за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту. Міністерство не є навчальним закладом або установою органів праці та соціального захисту, тобто не є належним відповідачем по справі. Просили у задоволені позову відмовити.
Треті особи письмових заперечень суду не надали.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вважаю, що слід погодитися з доводами заступника прокурора про те, що згідно статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, (далі Закон) випускники навчальних закладів із числа дітей зазначеної категорії, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою у розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Матеріальне забезпечення такої категорії осіб регламентується Постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року “Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», якою передбачено виплату грошової допомоги в розмірі не менше 2,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 42,50 грн.
Однак, пунктом 2 прикінцевих положень Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон.
Згідно частини 7 ст. 8 Закону дана категорія дітей забезпечуються одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів за рахунок навчального закладу, а саме школи-інтернату.
Отже, вимоги до Міністерства освіти та науки Автономної Республіки Крим не підлягають задоволенню, оскільки Законом обов’язок по виплаті дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування одноразової грошової допомоги в розмірі двох прожиткових мінімумів покладено на заклад освіти.
Також не підлягають задоволенню вимоги заступника прокурора у частини стягнення з відповідача суми недоплаченої допомоги, оскільки суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржується, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними, інші дії, які б відповідали закону та належали до компетенції такого суб’єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163 КАС України, ЗУ “Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 р., суддя –
П О С Т А Н О В И В:
Позов заступника прокурора м. Керчі в інтересах ОСОБА_1 –задовольнити частково.
Зобов'язати Республіканський навчальний заклад “Керченська спеціалізована школа-інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів», виплатити ОСОБА_1 недоотриману одноразову грошову допомогу у розмірі 1951,50 (однієї тисячі дев’ятиста п’ятдесяти однієї) грн. 50 коп.
У задоволені решти частини позовних вимог та вимог до Міністерства освіти та науки Автономної Республіки Крим відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Зобов’язати Республіканський навчальний заклад “Керченська спеціалізована школа-інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів»надати суду у порядку, встановленому абзацом 7 п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України, звіт про виконання цієї постанови протягом місяця з моменту одержання її копії.
Постанова суду є остаточною і підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена сторонами у апеляційному порядку. У разі подання апеляції скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляція на постанову суду подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя Белоусов Е.Ф.