Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2006 р. Справа №9/333-06
судова колегія у складі:
головуючого судді Токара М.В., судді Лакізи В.В., судді Шепітько І.І.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - Ляхов І.О. (доручення у справі)
відповідача –Літвінченко В.І. (доручення у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. №3397С/1-11 на рішення господарського суду Сумської області від 28.08.06 по справі №9/333-06
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Сумської філії ВАТ «Укртелеком», м. Суми
до Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»в особі Сумської дирекції, м. Суми
про внесення змін до договору
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 28.08.2006 р. по справі № 9/333-06 (суддя Лущик М.С.) позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору оренди майна від 28.01.2003 р. в зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог та відсутністю підстав для їх задоволення.
Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги посилаючись, на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2006 р. є законним та обґрунтованим, в зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Судова колегія розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала представників сторін і встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому, посилаючись на статтю 13 Конституції України, статті 16, 31, 86, 651-654, 762 Цивільного кодексу України, статті 20, 188, 283-286 Господарського суду України та статті 1, 12, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, просив суд внести зміни до договору оренди майна № 7 від 28.01.2003р., а саме, внести зміни до преамбули договору, змінити пункт 1.1 та пункт 3.2 договору та змінити додаток № 3 до договору, який є невід’ємною частиною договору.
Статті 31, 86, 651-654, 762 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач в позовній заяві, не регулюють безпосередньо порядок зміни та розірвання господарських договорів.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів регулюється статтею 188 Господарського кодексу України, відповідно до частин 2, 3, 4 якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни(розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як зазначено у вищеназваній статті, сторона за договором повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, а сторона, яка одержала пропозицію, у двадцятиденний строк з дня отримання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або в разі неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
В пунктах 12. 3 та 12.4 договору оренди майна № 7 від 28.01.2003 р. (а. с. 21) також зазначено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін, зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Як вбачається з договору оренди майна № 7 від 28.01. 2003 р. (а. с. 18-22), сторонами по договору були Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, що іменується надалі Орендодавець в особі директора Сумської дирекції ВАТ „Укртелеком” Кравченка Віктора Васильовича, що діяв на підставі довіреності № 237 від 08.11.2002 р. та Шосткінський вузол поштового зв’язку, що іменується Орендар, в особі начальника Костенко Володимира Євгеновича, що діє на підставі довіреності № 27-29 від 06.02.2002 р.
Із поданих позивачем документів, доданих до позовної заяви в якості обґрунтування позовних вимог, не вбачається, що ним, як стороною по договору оренди майна № 7 від 28.01.2003 р. направлялись іншій стороні по договору, а саме Шосткинському вузлу поштового зв’язку, пропозиції про внесення змін до вищеназваного договору оренди нерухомого майна та саме на умовах внесення змін, про які позивач ставить питання в позовній заяві, а саме про внесення змін до преамбули договору, зміни до пунктів 1.1 та 3.2 договору та до додатку № 3 до договору на умовах, які зазначені в позовній заяві.
Позивачем до позовної заяви доданий лист № 01/17-464 від 22.04.2005 р., в якому зазначено, що Шосткинський центр електрозв’язку № 1, який не є стороною по договору, надає начальнику ШВПЗ СД УДППЗ „Укрпошта” договори оренди майна для розгляду та підписання в строки, встановлені законодавством, але по-перше, Шосткинський центр електрозв’язку № 1 не був стороною по договору оренди майна № 7 від 28.01.2003 р., а по-друге, центром пропонувалось Шосткинському відділенню поштового зв’язку не внести зміни до договору оренди майна № 7 від 28.012003 р., а був наданий договір оренди для підписання невідомо якого змісту та ним підписаний.
Про направлення Шосткинському відділенню поштового зв’язку договорів оренди, а не пропозицій щодо внесення змін до договору оренди майна № 7 від 28.01.2003 р. мова йде і в листі № 01/17-1134 від 14.09.2005 р. (а. с. 29) та № 01/11-1459 від 18.11.2005 р. (а. с. 30) та № 01/17-54 від 16.01.2006 р. (а. с. 31), № 01/17-336 від 17.03.2006 р. (а. с. 33), № 01/17-389 від 12.04.2006 р., при цьому слід зазначити, що всі вище перелічені листи були підписані не позивачем, як стороною по договору, а виконуючим обов’язки начальника Шосткинського центру електрозв’язку № 1 А.Ф. Крижанівським, та начальником центру № 1 Краснюком В.Ф.
Таким чином, позивач не надав доказів, що ним, як стороною по договору оренди майна №7 від 28.01.2003 р., у встановленому статтею 188 Господарського кодексу України та пунктами 12.3, 12.4 договору направлялись відповідачу, до звернення з позовом пропозиції про внесення змін до договору оренди майна № 7 від 28.01.2003 р. в редакції, зазначеній в позовній заяві.
А за зазначених умов у позивача відсутні підстави ставити питання про передачу спору на вирішення суду в порядку, встановленому ч. 4 статті 188 Господарського кодексу України, а як наслідок, відсутні і докази порушення прав позивача, які відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України дають йому право на звернення до суду з позовом.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач же, як зазначено вище, не надав доказів про дотримання встановленого законом та договором порядку внесення змін до договору оренди майна № 7 від 28.01.2003 р., як не надав і доказів направлення відповідачу самих змін, які він просить внести до договору в позовній заяві (а. с. 3).
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач в позовній заяві ставить питання про внесення змін до п. 3.2 договору оренди майна № 7 від 28.01.2003 р. в частині зміни орендної плати в розмірі 144,68 грн. в місяць, але при цьому не ставить питання про внесення змін до п. 1.3 договору, яким визначена вартість переданого в оренду майна в розмірі 900 грн.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 28.08.2006 р. по справі № 9/333-06 про відмову у задоволенні позовних вимог позивача прийняте у відповідності до чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, в зв’язку з чим, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2006р. по справі №9/333-06 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Токар М.В.
Суддя (підпис) Лакіза ВВ.
Суддя (підпис) Шепітько І.І.