УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "10" квітня 2012 р. Справа № 18/5007/17/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 19.03.2012р
від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Запоріжжя)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 31056,92грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог, а.с.33-34).
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 45897,81грн. заборгованості, з яких: 27210,50грн. - основного боргу, 15836,10грн. - пені, 2721,05грн. - штрафу та 130,16грн. - 3% річних.
Представник позивача в судове засідання подав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.33-34), в якій позивач, здійснивши правильний розрахунок заявленої до стягнення суми пені, просить стягнути з відповідача 31056,92грн. заборгованості, з яких: 27210,50грн. - основного боргу, 995,21грн. - пені, 2721,05грн. - штрафу, 130,16грн. - 3% річних.
Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 31056,92грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та надав акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.04.2012р., підписаний повноважними представниками, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 25001,09грн. (а.с.38).
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2011 року між ФОП ОСОБА_3 (Постачальник, позивач) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №174-11 (а.с.10-14), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до заявок покупця поставляти товар, а покупець прийняти товар та сплатити його вартість за цінами, зазначеними у відповідній видатковій накладній (п.1.1 договору).
Пунктом 5.1 договору встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість поставленого товару на рахунок постачальника, зазначений в реквізитах цього договору, або в інший спосіб, погоджений сторонами, по факту отримання партії товару, зазначеної у видатковій накладній.
На виконання умов договору №174-11 від 01.07.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27210,50рн., що підтверджується видатковими накладними №ЗМС-000775, №ЗМС-000039, №ЗМС-000037 (а.с.15-17).
Однак, відповідач в порушення умов договору розрахунків за отриманий товар не провів.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар, як зазначає позивач у позовній заяві, в сумі 27210,50грн.
Разом з тим, при поданні позову до суду позивачем не прийнято до уваги оплату, здійснену відповідачем до подачі позову до суду, а саме 04.01.2012р. на суму 2209,41грн., що підтверджується товарним чеком (а.с.40).
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ФОП ОСОБА_3 датована 27.02.2012р., а направлена на адресу господарського суду Житомирської області 28.02.2012р., що підтверджується штемпелем на поштовому конверті (а.с.25).
Отже, відповідач здійснив часткову сплату заборгованості у розмірі 2209,41грн. до моменту пред'явлення позову, що позивачем не було враховано, тому суд відмовляє в позові в частині стягнення 2209,41грн.
Матеріалами справи підтверджується, та не заперечується сторонами, що станом на час розгляду справи несплаченою залишилась сума в розмірі 25001,09рн.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.04.2012р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.38), з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 25001,09грн.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 25001,09грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення суми 2209,41грн. суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки відповідач здійснив погашення вказаної суми до моменту пред'явлення позову.
Крім того, позивач відповідно до п.4.1 договору за порушення строків оплати нарахував відповідачу 995,21грн. пені та 2721,05грн. штрафу.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Згідно п.п.9.2, 9.3 договору № 174-11 від 01.07.2011р. у випадку несплати вартості товару в строк, встановлений п.5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від вартості несплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати. У випадку порушення покупцем строків по оплаті товару на строк більш ніж 30 календарних днів, покупець крім пені, додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості несплаченої партії товару.
Проте, визначаючи порядок нарахування пені та штрафу за невиконання зобов'язання за договором поставки, позивач не врахував оплату, здійснену відповідачем 04.01.2012р. на суму 2209,41, тому суд самостійно здійснює розрахунок пені та штрафу, виходячи з наступного:
- на суму 7967,32грн.: за період з 12.12.2011р. по 04.01.2012р. згідно наступного розрахунку: 7967,32грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х 20 (кількість прострочених днів) = 67,63грн.
на суму 5507,91грн.: за період з 05.01.2012р. по 23.03.2012р. згідно наступного розрахунку: 5507,91грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х 79 (кількість прострочених днів) = 184,78грн.
- на суму 14911,06грн.: за період з 09.01.2012р. по 23.03.2012р. згідно наступного розрахунку: 14911,06грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х 75 (кількість прострочених днів) = 474,91грн.
- на суму 4332,12грн.: за період з 09.01.2012р. по 23.03.2012р. згідно наступного розрахунку: 4332,12грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х 75 (кількість прострочених днів) =137,98грн.
- на суму 25001,09грн. (сума боргу) х 10% штрафу=2500,11грн.
Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір пені становить 865,30грн. (67,63грн.+184,78грн.+474,91грн.+137,98грн.)., штрафу 2500,11грн.; вимоги в частині стягнення 129,91грн. пені та 220,94грн. штрафу необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Також позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 130,16грн.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Судом встановлено, що позивач здійснюючи нарахування 3% річних не врахував оплату здійснену відповідачем на суму 2209,41грн.
Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір 3% річних становить 116,63грн.; вимоги в частині стягнення 13,53грн. 3% річних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Наявність заборгованості не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків, підписаним представниками та скріплений печатками обох сторін (а.с.38).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 28483,13грн., з яких: 25001,09грн. - заборгованість за поставлений товар, 865,30грн. - пеня, 2500,11грн. - штраф, 116,63грн. - 3% річних.
В позові в частині стягнення 2209,41грн. основного боргу, 129,91грн. пені, 220,94грн. штрафу, 13,53грн. 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.
Судовий збір покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82–85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10031, АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1)
на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (69118, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_2)
- 25001,09грн. - основного боргу;
- 865,30грн. - пені,
- 2500,11грн. - штрафу;
-116,63грн. - 3% річних;
- 1476,12грн. - судового збору.
3. Відмовити в позові в частині стягнення 2209,41грн. основного боргу, 129,91грн. пені, 220,94грн. штрафу, 13,53грн. 3% річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.