ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
Іменем України
31.10.2006 року Справа № 10/377н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лазненко Л.Л.
суддів Журавльової Л.І.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Чернікова Я.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, суб”єкт підприємницької
діяльності, посвідчення водія НОМЕР_1
від 25.05.2006;
ОСОБА_3, представник на підставі усної
заяви ОСОБА_2, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1;
від відповідача: Шуст Ю.В., державний податковий інспектор
юридичного відділу, довіреність №7711/10
від 13.06.2006;
розглянув матеріали
апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 31.07.2006
у справі № 10/377н-ад (суддя Мінська Т.М.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної
особи ОСОБА_1,
м.Луганськ
до відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м.Луганська, м.Луганськ
про визнання недійсним рішення
В С Т А Н О В И В:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська про визнання недійсним рішення начальника державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська від 28.04.2006 НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3796 грн. 50 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 31.07.2006 по справі № 10/377н-ад (суддя Мінська Т.М.) позов задоволений та згідно до ст. 162 КАС України визнано нечинним рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська від 28.04.2006 НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3796 грн. 50 коп.
Суд першої інстанції при прийняті оскарженої по справі постанови керувався пунктом 6 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а також податковим роз'ясненням щодо застосування пунктів 5, 6 ст. 9 названого Закону України, а також визначив, що для позивача право не використовувати розрахункові книжки, а відтак і вести книгу обліку операцій пов'язано з наявністю умов, які передбачені чинним законодавством і дотримані позивачем: отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, не здійснювати продаж підакцизних товарів, ведення книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, а з того реєстрація книги обліку розрахункових операцій у 2003 році не позбавляє позивача права не використовувати розрахункові книжки.
При таких обставинах, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за оспореним за позовом рішенням є неправомірним та має бути визнаним нечинним.
Не погодившись з постановою господарського суду Луганської області від 31.07.2006 по справі № 10/377н-ад, відповідач у справі звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з заявою від 15.08.2006 № НОМЕР_3 про апеляційне оскарження, надалі -з апеляційною скаргою від 04.09.2006 НОМЕР_4, за якою прохає скасувати оскаржену постанову суду та відмовити у позові, оскільки оспорене рішення прийнято правомірно, штрафні санкції до позивача застосовані обґрунтовано, а оскаржена постанова господарського суду по справі прийнята судом при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи та неправильному застосуванні норм матеріального права.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2006, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська, м.Луганськ на постанову господарського суду Луганської області від 31.07.2006 у справі № 10/377н-ад, призначена судова колегія у складі суддів: Лазненко Л.Л. - суддя -головуючий колегією, Іноземцева Л.В. -суддя, Журавльова Л.І. -суддя.
Ухвалою судової колегії апеляційної інстанції від 11.09.2006 по справі №10/377н-ад відкрите апеляційне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 по справі №10/377н-ад розгляд справи призначений до апеляційного розгляду.
Заперечення вих. НОМЕР_5 позивач у справі висловив, що вважає доводи державної інспекції за апеляційною скаргою по справі необґрунтованими, не заснованими на діючому законодавстві України, а також вказав, що відповідачем у справі не встановлено факту реалізації підакцизних товарів.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 30.10.2006 по справі № 10/377н-ад, керуючись ст.28 Закону України „Про судоустрій України”, у зв'язку з відпусткою судді Іноземцевої Л.В. здійснено заміну: виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №10/377н-ад суддю Іноземцеву Л.В. та введено до складу колегії суддю Якушенко Р.Є.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.
Оцінивши доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає подану апеляційну скаргу по справі обґрунтованою, а оскаржену постанову по справі такою, що підлягає бути скасованою у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, згідно до п.п.1, 3 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції:
17.03.2006 працівниками Державної податкової адміністрації в Луганській області проведено перевірку господарської одиниці, що належить відповідачу -магазину, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт НОМЕР_6.
В акті зазначено, що перевіркою встановлено:
- розрахункова операція продавцем проведена без застосування КОРО та РК з дотриманням встановленого порядку їх ведення,
- особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми не надано,
- не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в КОРО з початку робочого дня. Невідповідність становить 631 грн. 30 коп.
Рішення від 28.04.2006 НОМЕР_2 прийнято на підставі акту перевірки безпосередньо державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська -відповідачем у справі, а підписано її керівником (начальником).
Штрафні санкції -3796 грн. 50 коп. застосовані до позивача за вказаним рішенням, відповідно до п. 3 ст. 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позивач у справі не оспорив нараховану відповідачем суму штрафних санкцій, але не погодився з прийняти позивачем рішенням, оскільки вважає, що як платник єдиного податку відповідно до п.6 ст.9 Закону про РРО він не зобов'язаний застосовувати розрахункові книжки.
Судами двох інстанцій досліджено, що:
- позивач у справі є платником єдиного податку згідно свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_7, виданого терміном дії з 01.01.2006 по 31.12.2006 з видом діяльності -роздрібна торгівля харчування (магазин) за місцем здійснення діяльності - АДРЕСА_1, має та веде книгу обліку доходів і витрат.
Судова колегія вважає правильним посилання місцевого господарського суду на пункт 6 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідно до приписів цієї статті реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Про це саме йде мова у податковому роз'ясненні щодо застосування пунктів 5, 6 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 14 січня 2002 р. НОМЕР_8, також зазначає, що якщо фізичні особи - платники єдиного та фіксованого податків, суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), положення щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок на них не поширюється.
Позивач посилався в запереченні на апеляційну скаргу на те, що відповідачем у справі не встановлений факт реалізації ним підакцизних товарів та заперечив проти заподіяння ним порушень, зафіксованих відповідачем у акті перевірки.
Судова колегія вважає доводи позивача необґрунтованими, а зроблений у оскарженій постанові висновок таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, які взагалі не були з'ясовані судом першої інстанції, що призвело для прийняття неправомірної постанови по справі з такого.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач у справі звертався до держподаткової інспекції у Жовтневому районі з заявою від 29.07.2003 про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій і чекових квитанцій для розрахунків у магазині за адресою - АДРЕСА_1 (а.с. 42).
04.04.2006, тобто вже після здійснення відповідачем 17.03.2006 перевірки, позивач звернувся до державної податкової інспекції з заявою, за якою прохав зняти з обліку книги розрахункових операцій і розрахункові квитанції з торгової точки відділу магазину за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з припиненням торгівлі пивом (а.с. 43).
Цього ж дня заява позивача зареєстрована державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська за номером 6474, яка свідчить про здійснення позивачем продажу пива.
В судовому засіданні другої інспекції були оглянути данні заяви, що позивачем у справі не спростовані суду, яким не подано обґрунтування у заперечення того, що пиво не є підакцизним товаром.
При таких обставинах, позивач не був позбавленим виконувати приписи Порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, бо положення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000 № 1776-ІІІ застосовується до позивача по справі до моменту зняття з обліку книги обліку розрахункових операцій та валових квитанцій, тобто до 04 квітня 2006 року.
Місцевим господарським судом не досліджено та не з'ясовано, не звернута увага та не дана правова оцінка того, що заявою від 04.04.2006, адресованою ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, позивачем фактично самостійно підтверджено здійснення ним торгівлі пивом і намір припинити продаж пива, хоча ці обставини мають значення для того, щоб суд дійшов висновку, що відповідає обставинам справи.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, а також те, що:
- відповідачем у справі проведена перевірка позивача та прийнятий предмет спору по справі в межах повноважень;
- застосовані до позивача штрафні санкції за недотримання п. 5 ст. 3 п. 13 ст. 3 у відповідності з п. 3 ст. 17, а також ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»правомірно, з наявних підстав;
- позивачем у справі не доведені обставини порушення відповідачем діючого законодавства України при прийняті ос пореного за позовом рішення, судова колегія вважає, що підстави для задоволення позову по справі - відсутні, доводи позивача безпідставні, а апеляційна скарга обґрунтована та має бути задоволеною, а оскаржена по справі постанова -скасована.
Судові витрати по сплаті за позовом держмита покладаються на позивача, а питання щодо судового збору за подання апеляційної скарги судом не вирішується, оскільки державне мито не сплачувалося заявником апеляційної скарги при наявності пільг, обумовлених Декретом Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993р. „Про державне мито”.
У судовому засіданні 31.10.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.
Повний текст постанови виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ст. 198, п.п. 1, 3 ст. 202, 207, п. 1 ст. 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська, м.Луганськ НОМЕР_4 від 04.09.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 31.07.2006 по справі № 10/377н-ад задовольнити.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 31.07.2006 по справі № 10/377н-ад (суддя Мінська Т.М.) скасувати.
3. У позові відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л.Л. Лазненко
Суддя Л.І. Журавльова
Суддя Р.Є. Якушенко