донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.10.2006 р. справа №31/165пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Акулової Н.В., Калантай М.В., |
за участю представників сторін : |
від позивача: | Городецька О.М. –зав. сектором, за дов. №4965/10/10-113 від 13.10.2006р. |
від відповідача 1: від відповідача 2: | не з’явився Білоусов Ю.М. –нач. юридичного відділу, за дов. №07-1963 від 20.12.2005р., Краснов В.М. –заст. нач. юридичного відділу, за дов. №07-1959 від 26.12.2005р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державної податкової інспекції у м.Макіївці Донецької області (правонаступник –Макіївська об’єднана Державна податкова інспекція, м.Макіївка Донецької області) |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 18.09.2006 р. |
у справі | № 31/165 пд ( суддя Ушенко Л.В. ) |
за позовом | Державної податкової інспекції у м.Макіївці Донецької області (правонаступник –Макіївська об’єднана Державна податкова інспекція, м.Макіївка Донецької області) |
до відповідача 1: до відповідача 2: | товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”, м.Донецьк відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод”, м.Макіївка Донецької області |
про | визнання недійсною угоди №450 від 17.04.2003р. та застосування правових наслідків визнання угоди недійсною |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.09.2006 р. у справі № 31/165 пд ( суддя Ушенко Л.В. ) відмовлено у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Макіївці Донецької області, до товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”, м.Донецьк та відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод”, м.Макіївка Донецької області, про визнання недійсним договору №450 від 17.04.2003р., укладеного між відповідачами і виконаного на суму 24 000 грн. 00 коп. та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”, м.Донецьк на користь відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод”, м. Макіївка Донецької області - 24 000 грн. 00 коп., а з відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод”, м. Макіївка Донецької області на користь держави вартості отриманого за угодою товару в сумі 24 000 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Державна податкова інспекція у м.Макіївці Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, посилаючись на те, що господарським судом не повне з’ясовані обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на рішення Будьонівського районного суду м.Донецька від 23.07.2004р., яким установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” визнані недійсними.
Скаржник вважає, що наявність рішення суду про визнання установчих документів недійсними є підставою для визнання угоди недійсною, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Позивач просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Перший відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”, м.Донецьк, відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в засідання суду не з’явився.
Другий відповідач, відкрите акціонерне товариство „Макіївський коксохімічний завод”, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, винесеним без будь-яких порушень матеріального та процесуального права. В обгрунтування своїх заперечень другий відповідач посилається на те, що наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони договору та скасування державної реєстрації. Другий відповідач просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006 р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 31/165 пд була призначена інша колегія суддів.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. згідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну позивача, Державної податкової інспекції у м.Макіївці Донецької області, його правонаступником –Макіївською об’єднаною Державною податковою інспекцією, м.Макіївка Донецької області.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників позивача та другого відповідача, які прибули в судове засідання апеляційного суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Позивач, Державна податкова інспекція у м.Макіївці Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом, про визнання недійсним господарського зобов’язання, яке виникло за угодою №450 від 17.04.2003р. між відкритим акціонерним товариством „Макіївський коксохімічний завод”, м.Макіївка Донецької області та товариством з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”, м.Донецьк, яке було виконано на суму 24 000 грн. 00 коп.; стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”, м.Донецьк, на користь відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод”, м.Макіївка, все отримане за угодою в сумі 24 000 грн. 00 коп.; стягнення з відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод”, м.Макіївка, на користь державного бюджету вартість отриманого за угодою в сумі 24 000 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №11615/10/10-013 від17.08.2006р. уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсною угоду купівлі-продажу №450 від 17.04.2003р., яка була укладена між відповідачами і виконана на суму 24 000 грн. 00 коп. на підставі ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР із застосуванням наслідків, передбачених цією статтею.
Господарський суд Донецької області відмовив у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Макіївці Донецької області, до товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”, м.Донецьк та відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод”, м.Макіївка Донецької області, про визнання недійсною угоди, на підставі ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР із застосування наслідків, передбачених цією статтею.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Державна податкова інспекція у м.Макіївці Донецької області (правонаступник –Макіївська об’єднана Державна податкова інспекція, м.Макіївка Донецької області), звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм діючого законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №31/165пд від 18.09.2006 р. відповідає вимогам норм матеріального права і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом Донецької області та підтверджується наявними у справі документами, між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу №450 від 17.04.2003р.
Відповідно до умов договору №450 від 17.04.2003р. товариство з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” (продавець) повинно було поставити відкритому акціонерному товариству „Макіївський коксохімічний завод” (покупець) продукцію виробничо-технічного призначення, а ВАТ „Макіївський коксохімічний завод” - оплатити цю продукцію.
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору №450 від 17.04.2003р., продавець був зобов’язаний поставити покупцю композицію „МІОР –О” ТУУ 13407128001-2001р. в кількості 2 тонни по ціні 24 000 грн. 00 коп. за 1 тонну, а покупець був зобов'язаний прийняти та оплатити товар.
На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” поставило по накладній №05/21 композицію „МІОР–О” 1 тонну на суму 24 000 грн. 00 коп., яка була отримана відкритим акціонерним товариством „Макіївський коксохімічний завод”, про що складено прибутковий ордер №750 від 21.05.2003р.
Виконання договору №450 від 17.04.2003р. та додаткової угоди №1 до договору підтверджується калькуляцією від 24.03.2003р., накладною №05/21 від 21.05.2003р., прибутковим ордером №750 від 21.05.2003р., реестром платіжних документів.
Право на звернення в суд з позовом про визнання недійсною угоди та стягнення в доход держави коштів, отриманих за цією угодою, надано органам Державної податкової служби п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 04.12.1990 р.
Дія статті 49 Цивільного кодексу України, у відповідності з якою позивач просить визнати недійсною оспорювану угоду, поширюється на угоди, які здійснені з метою, протиправною інтересам держави та суспільства за наявності умислу у обох або у однієї сторони, який порушує основні принципи суспільного ладу.
За приписами п. 11 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” № 02-5/111 від 12.03.1999 р. ( із змінами ) необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявності умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Наявність умислу у сторін при укладанні угоди означає, що сторона або сторони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави та суспільства, і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
В обґрунтування своїх вимог щодо наявності умислу у першого відповідача позивач посилається на рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 23.07.2004 р. по справі за позовом прокурора Донецької області в інтересах виконавчого комітету Ворошиловської районної ради м.Донецька, до Ратникова Ю.Ю., Маркової В.А., товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”, яким вирішено визнати недійсними з моменту його державної реєстрації установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
У рішенні районного суду, на яке посилається позивач, не встановлювалось факту наявності чи відсутності протиправного умислу при укладанні угоди №450 від 17.04.2003р. товариством з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект”. Факти, які встановлені в рішенні районного суду в цивільній справі є обов’язковими для суду тільки відносно фактів, які мають значення для вирішення спору в господарській справі. Факт визнання недійсними статутних документів з дня їх реєстрації не тягне за собою недійсності всіх його угод у тому числі спірної, які були укладені до прийняття такого судового рішення або до виключення його з реєстру ЄДРПОУ.
За змістом ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу –у обох сторін чи однієї, від виконання угоди –обома сторонами чи однією. Наявність умислу та обставини щодо виконання угоди, стосовно дійсності якої виник спір, входять до предмету доказування в судовому процесі. Один лише факт визнання недійсними установчі документи товариства за рішенням суду, не може бути достатньою підставою для визнання такої угоди недійсною з підстав, передбачених ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.
Позивач у справі не надав доказів, які б свідчили про наявність у відповідачів, або хоча б в одного з них, як цього вимагає ст. 49 ЦК України, мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства при укладенні угоди; не доведено позивачем і наявності умислу у сторін на приховування від оподаткування доходів на території України.
Відповідно до ст.49 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року при укладенні угоди суперечної інтересам держави та суспільства, юридична особа повинна була діяти з умислом.
Як встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи позивачем не надано доказів того, що Ратніков Ю.Ю., зазаначений в договорі як директор товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” при укладенні та підписанні договору діяв всупереч інтересам держави і мав умисел на отримання доходів по даній угоді з ухиленням від їх оподаткування.
Також до кримінальної відповідальності Ратніков Ю.Ю. за ухилення від оподаткування згідно ст.212 Криминального кодексу України не притягувався, перевірка дотримання податкового законодавства у товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” не проводилась, даних про нарахування податків податковим органом також не надано і відповідач не має заборгованості перед бюджетом.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судова колегія вважає, що позивач, Державна податкова інспекція у м.Макіївці Донецької області (правонаступник –Макіївська об’єднана Державна податкова інспекція, м.Макіївка Донецької області), не довів у розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України свої позовні вимоги щодо застосування публічно-правових наслідків недійсності угоди, які були передбачені ст.49 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.
1 січня 2004 року, згідно з п. п. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963р. втратив чинність.
Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2004р., не містить такі публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди, які були встановлені ст.49 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року. За змістом ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом’якшує або скасовує відповідальність особи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов правильного висновку, що вищенаведені факти та документи, що є у матеріалах справи, не доводять наявність підстав для визнання угоди недійсною та обгрунтовано відмовив у позові.
З огляду на викладене, з урахуванням обставин справи, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання у зв'язку з цим відповідних юридичних наслідків, дослідивши наявні документи, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог про визнання недійною угоди №450 від 17.04.2003р., укладеної відповідачами.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2006 р. у справі № 31/165пд ( суддя Ушенко Л.В. ) –залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Макіївці Донецької області (правонаступник –Макіївська об’єднана Державна податкова інспекція, м.Макіївка Донецької області), на рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2006 р. у справі № 31/165 пд –залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін в засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Головуючий Старовойтова Г.Я.
Судді: Акулова Н.В.
Калантай М.В.
Надруковано: 5 прим.
1 прим.- позивачу
2 прим. - відповідачам
1 прим - у справу
1 прим - ДАГС