Справа № 2-а-257/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

          05 квітня 2012 року Солом`янський районний суд м. Києва в  складі:

головуючого-судді- Лозинської М.І.,

за участю секретаря-Назарчук П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0515 про визнання дій протиправними щодо виплати одноразової грошової допомоги та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просить визнати протиправними дії Військової частини А 0515 щодо виплати йому одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби з порушенням вимог ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; стягнути з військової частини А 0515 на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір грошової допомоги в розмірі 229716,00 грн. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що він проходив військову службу в Збройних силах України та згідно з Наказом  Міністра Оборони України від 28.12.2010 року був звільнений з військової служби з посади начальника відділу військової частини А 0515за станом здоров`я, та відповідно до наказу командира військової частини А 0515 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 30.12.2010 року. 29.03.2011 року за висновками медико-соціальної експертної комісії йому була встановлена третя група інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, а саме під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН. Посилається на те, що відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»йому передбачена до виплати одноразова грошова допомога в розмірі п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі ( смерті), поранення ( контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів , призваних на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби грошова допомога виплачується у розмірі 48-місячного грошового забезпечення-інвалідам 3 групи. Згідно з довідкою військової частини А 0515 від 21.06.2011 року № 222/181 на день звільнення зі служби за штатною посадою , як зазначає позивач він отримував грошове забезпечення в загальному розмірі7389 грн. та відповідно повинен був отримати допомогу по інвалідності в розмірі 355104,00грн. В травні 2011 року йому було виплачено грошову допомогу у розмірі 125388,00 на підставі рішення № 95 від 13.05.2011 року, але розмір вищезазначеної допомоги було зменшено за рахунок невірного визначення місячного грошового забезпечення, що позивач отримував за останньою посадою. Оскільки розмір його грошового забезпечення становить 7398,00 грн, відповідно розмір грошової допомоги повинен складати 355104,00 грн., а доплаті підлягає різниця між виплаченим розміром та тим, який повинен бути отриманий в розмірі 229716,00 грн. Як зазначає позивач до грошового забезпечення не було включено додаткові види грошового забезпечення та премію. Оскільки відповідач відмовився виплатити грошову допомогу в зазначеному розмірі, позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.

          В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задоволення.

          Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на те, що позивачу виплачена грошова допомога у відповідності до вимог законодавства та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення ( контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби ( зборів) осіб.

          Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд виходить із наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивач має статус інваліда війни 3 групи. ( а.с.19).

29.03.2011 року відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії позивачу була встановлена третя група інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов»язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН. ( а.с.

          Відповідно до Наказу Міністра Оборони України від 28 грудня 2010 року № 021Р позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б»( за станом здоров`я) відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»та наказом командира військової частини А0515 від 30 грудня 2010 року № 0173 виключений зі списків особового складу військової частини А 0515. ( а.с.7,8).

          Відповідно до статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі ( смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у разі поранення ( контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності здійснюється в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадовою в порядку та на умовах , визначених Кабінетом Міністрів України.

          Ті ж самі умови та вимоги для виплати грошової допомоги передбачені приписами статті 41 Закону України « Про військовий обов`язок і військову службу».

          Відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі ( смерті), поранення ( контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності звільнених з військової служби ( зборів) осіб встановлено, що військовослужбовцям, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом виплата одноразової грошової допомоги проводиться за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільненим із служби- на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.

          Відповідно до рішення постійно діючої комісії від 13.05.2011 року № 42 ,затвердженого командиром військової частини А 0515 та наказу командира військової частини А 0515 від 19.05.2011 року № 61 позивачу проведена виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення з урахуванням посадового оклад, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у сумі 125388 грн.( а.с.12-15).

          Таким чином судом встановлено, що виплата грошової допомоги позивачу при звільненні проведена у відповідності до вимог діючого законодавства.

          Відповідно до статті 9 КАС України  суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України.

          Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 25.01.2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України у системному зв'язку з положеннями частини другої цієї статті, статті 46 Конституції України треба розуміти як намагання держави при визначенні законом про Державний бюджет України доходів і видатків та прийнятті законів, інших нормативно-правових актів, які можуть вплинути на доходну і видаткову частини бюджету, дотримуватися рівномірного співвідношення між ними та її обов'язок на засадах справедливого, неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами враховувати загальносуспільні потреби, необхідність забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. При цьому відповідно до вказаного рішення визначено , що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

          Таким чином, враховуючи ,що військова частина А 0515 , яка є відповідачем по даній справі фінансується та утримується за рахунок бюджету, перевіривши порядок нарахування та виплати грошової допомоги позивачу, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем здійснена виплата такої допомоги у відповідності до встановленого законодавцем порядку для ії виплати.

          На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Постановою Кабінет Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, Рішенням Конституційного Суду України 25.01.2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, ст.ст.9,11,69-71,86,94,97,128,158-163,167 КАС України, суд,-

                                                     ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А0515 про визнання дій протиправними щодо виплати одноразової грошової допомоги та стягнення коштів залишити без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва протягом десяти днів з моменту ії проголошення.

          Суддя: