ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р.                                                           Справа №  5023/3244/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

кредиторів –Забєліна О.О. (ПАТ “Перший Український міжнародний банк”, м. Донецьк);

                     Кривошеєва Г.О. (ПАТ “ПроКредит Банк”, м. Київ);

інші кредитори –не з’явилися;

боржника –не з’явився;

арбітражного керуючого –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк”, м. Донецьк (вх. № 620Х/2-5) та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ПроКредит Банк”, м. Київ (вх. № 621Х/2-5) на постанову господарського суду Харківської області від 01.07.11 у справі № 5023/3244/11

за заявою  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_11, м. Харків

про  визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Боржник - ФОП ОСОБА_11, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області в порядку ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з заявою про порушення по відношенню до нього провадження у справі про банкрутство мотивуючи свої вимоги тим, що в результаті здійснення ним підприємницької діяльності утворилася заборгованість перед кредиторами, яку він не має можливості погасити.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2011 р. по справі №5023/3244/11 вказану заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Постановою господарського суду Харківської області (суддя Усатий В.О.) від 01.07.2011 р. по справі № 5023/3244/11 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Харківської міської ради 23.01.2004 р. та перереєстрований 03.10.2007 р. за адресою: АДРЕСА_4 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Встановлено, що з дня прийняття господарським  судом постанови строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються  такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Скасовано арешти, накладені на майно боржника (в тому числі податкову заставу) і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, та вказано, що накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4 (ліцензія серії АВ № НОМЕР_3 від 24.12.2010 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1). Затверджено винагороду ліквідатору ОСОБА_4 у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця. Зобов'язано ліквідатора відповідно до п. п. З, 5 ст. 23 Закону в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених ч. 7 ст. 48, ст. 49, Закону і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, використання коштів боржника. Встановлено строк для пред'явлення кредиторами до господарського суду вимог до боржника - 1 місяць з дня опублікування в офіційному друкованими органі оголошення про визнання боржника банкрутом. Зобов'язано ліквідатора в строк до 01.07.2012 р. року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, інвентаризаційні відомості, акти оцінки майна, відомості про реалізацію кожного об'єкту ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, договори купівлі-продажу майна банкрута, акти приймання - передачі майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, докази погашення кредиторської заборгованості по кожному кредитору окремо, реєстр погашених вимог кредиторів, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку банку про рух грошових коштів по основному рахунку за весь час роботи ліквідатора, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

До Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 620Х/2-5) на постанову господарського суду Харківської області від 01.07.2011 р. по справі № 5023/3244/11 звернулося Публічне акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк”, м. Донецьк, яке, з посиланням на порушення господарським судом при її винесенні норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та припинити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що господарським судом при винесенні постанови проігноровано факт відсутності в матеріалах справи доказів неможливості виконання боржником своїх зобов’язань перед кредиторами ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 в примусовому порядку протягом понад трьох місяців, а саме, відсутні докази звернення останніх до виконавчої служби та проведення останньою виконавчих дій з цього приводу.

Крім того, апелянт також вказує на те, що судом не в повній мірі було досліджено наявність у боржника активів.

Зазначене, на думку апелянта, свідчить про безпідставність висновків господарського суду щодо визнання боржника банкрутом згідно з оскаржуваною постановою.

Крім того, з апеляційною скаргою (вх. № 621Х/2-5) на постанову господарського суду Харківської області від 01.07.2011 р. по справі № 5023/3244/11 також звернулося Публічне акціонерне товариство “ПроКредит Банк”, м. Київ, яке з посиланням на порушення господарським судом при її винесенні норм чинного законодавства України, просить зазначену постанову скасувати та припинити провадження у справі про банкрутство боржника.

В судовому засіданні представник ПАТ “Перший Український міжнародний банк” підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

Представник ПАТ “ПроКредит Банк”, м. Київ в судовому засіданні також просить суд оскаржувану постанову господарського суду скасувати, та задовольнити апеляційну скаргу ПАТ “Перший Український міжнародний банк”.

Інші кредитори, боржник, арбітражний керуючий відзиву на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з’явилися, про причини неприбуття не повідомили.

Суд з метою забезпечення можливості реалізації сторонами по даній справі своїх процесуальних прав, в т.ч. щодо надання відзиву на апеляційну скаргу та прибуття в судове засідання, направляв на їх адресу відповідні процесуальні документи, відкладав розгляд апеляційної скарги згідно з ухвалою від 21.03.2012 р. Проте, боржник та арбітражний керуючий такою можливістю з невідомих причин не скористалися.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка останніх не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчить оскаржувана постанова, господарський суд визнаючи боржника  банкрутом зокрема виходив з того, що сума його кредиторської заборгованості перевищує активи боржника, останній не веде підприємницької діяльності,  не має можливості розрахуватися з кредиторами  що свідчить про тяжкий фінансовий стан боржника, який за час, що пройшов з моменту порушення провадження у справі, не поліпшується,  підприємницька діяльність не поновлена, а боржник наполягає на визнанні його банкрутом.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг і скасування прийнятої по справі постанови.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 7 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Статтями 47 –49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту –Закон або Закон про банкрутство) встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).

Відповідно до приписів статті 1 Закону суб’єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена судом; боржником може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов’язанням є зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Згідно з ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені  боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.

Згідно з приписами  ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов’язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених  у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; якщо при ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з’ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Отже, із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що громадянин-підприємець у своєї заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини своєї неспроможності, виконати підтверджені  у встановленому порядку документами безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів), пов’язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також - обставини щодо того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними документами. Тобто, господарський суд зобов’язаний при визнанні боржника банкрутом встановити неспроможність боржника виконати підтверджені відповідними документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, боржник - фізична особа-підприємець ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконкомом Харківської міської ради 23.01.2004 р. та перереєстрований 03.10.2007 р.  за  адресою: АДРЕСА_4.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.07.2010 р. по справі № 29/199-10 задоволено позов ФОП ОСОБА_9  та стягнуто на його користь  з боржника  104760,00 грн. та 09.08.2010 р. видано відповідний наказ.

Також, рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2010 р. по справі № 64/225-10  задоволено позов ФОП ОСОБА_10 та стягнуто з боржника на його користь 194445,00 грн. та 24.09.2010 р. видано відповідний наказ.

Таким чином, висновки господарського суду стосовно того, що загальна кредиторська заборгованість, яка пов’язана з підприємницькою діяльністю боржника складає 299205,00 грн. є обґрунтованими.

Як свідчать матеріали справи, у боржника відсутня заборгованість перед бюджетом та по заробітній платі.

Активи боржника складаються з  наступного:

- квартири АДРЕСА_2, оціночною вартістю 226100,00 грн., яка знаходиться в іпотеці  у  ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі договору іпотеки № 014/1800/82/99431/1 від 29.04.2008 р., який укладений в забезпечення виконання боржником зобов’язань по кредитному договору № 014/1800/82/99431 від 29.04.2008 р., заборгованість за яким складає 158186,68 доларів США (1260985,12 грн.),

- квартири АДРЕСА_3, оціночною вартістю 197500,00 грн.,  яка знаходиться в іпотеці  у ЗАТ "ПроКредитБанк"  на підставі договору іпотеки № 6390-ІД-01 від 19.07.2007 р., який укладений в забезпечення виконання боржником зобов’язань за рамковою угодою № 6390  від 19.09.2007 р. та договором про надання  траншу № 2.23654/6390 від 19.09.2007 р., заборгованість по яких складає 698120,99 грн.;

- житлового будинку з надвірними будівлями по вул. АДРЕСА_5 в м. Харкові, оціночною вартістю 483600,00 грн. та земельну ділянку площею 0,1000 га для обслуговування вказаного будинку оціночною вартістю 56000,00 грн.,  які знаходиться в іпотеці у ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" на підставі договору іпотеки № 6066879 від 31.01.2008 р., який укладений в забезпечення  виконання  боржником зобов’язань за кредитним договором № 6066847 від 31.01.2008 р., заборгованість по якому складає  3210599,40 грн.,

- автомобілю TOYOTA RAV 4, 2007 р.,  чорний, № кузова НОМЕР_4 оціночною вартістю 93170,00 грн.   який знаходиться в заставі у ЗАТ "ОТП Банк" на підставі договору застави автотранспортного засобу № PCL 700/1499/2007 від 12.10.2007 р., який укладений в забезпечення виконання боржником кредитного договору № CL 700/1499/2007 від 12.10.2007 р., заборгованість по якому складає 32492,60 доларів США та 73249,28 грн. неустойки.  

Крім того, за громадянином В'єтнаму ОСОБА_11 на праві власності зареєстрований автомобіль AUDI A6, фіолетовий, № кузова НОМЕР_5, оціночною вартістю 94756,00 грн., вільний від застави.

Відповідно довідки інспекції Держтехнагляду від 18.11.2010р., за боржником ніяка техніка не зареєстрована.

Відповідно довідки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 11.11.2010 р., за боржником не зареєстровано відкритих рахунків в установах банків.  

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір кредиторської  заборгованості боржника, що виникла у зв’язку з його підприємницькою діяльністю, строк погашення якої настав, складає 299205,00 грн., при цьому його активи, які можуть бути спрямовані на погашення цієї  заборгованості складають 94756,00 грн.  Зазначені обставини свідчать про неспроможність  ФОП ОСОБА_11 виконати свої зобов’язання перед кредиторами у повному обсязі.

Неплатоспроможність, це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності (абз. 2 с. 1 Закону).

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що сума кредиторської заборгованості перевищує активи боржника, боржник не веде підприємницької діяльності,  не  має  можливості розрахуватися з кредиторами, що свідчить про тяжкий    фінансовий стан боржника, який за час, що пройшов з моменту порушення   провадження у справі,   не   поліпшується,   підприємницька діяльність не  поновлена,  боржник наполягає на визнанні його банкрутом, висновки господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є законними та обґрунтованими, в зв’язку з чим, відповідна постанова господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судова колегія вважає безпідставними посилання апелянтів на відсутність в матеріалах справи доказів звернення кредиторів до виконавчої служби та проведення останньою виконавчих дій які не досягли позитивного результату в вигляді стягнення заборгованості, що нібито свідчить про ненадання боржником належних доказів неможливості виконання своїх зобов’язань.

Виконуючи обов'язок, встановлений п. 5 ст. 7 Закону, із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 47 цього Закону звернуся сам боржник як особа - підприємець, якій стало відомо про наявність рішень та наказів господарського суду на суму, що перевищує вартість належних йому активів, вільних від застави та іпотеки. Вказані рішення не були оскаржені боржником. Такі обставини свідчить про визнання ним наявності боргу, а тому не вимагають підтвердження цього боргу розрахунковими або виконавчими документами та подання інших доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 27 жовтня 2009 року у справі № 5/65-09.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідно звернути увагу заявників апеляційних скарг на наступне.

Як свідчать матеріали справи, кредитний договір № 6066847 від 13.01.2008 р.,  та іпотечний договір № 6066879 від 31.01.2008 р. з Публічним акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк”, укладалися ОСОБА_11 як фізичною особою, а не як фізичною особою - підприємцем.

Так само Рамкова угода № 6390 від 19.09.2007 р., договір про надання траншу № 2.23654/6390 від 19.09.2007 р., іпотечний договір № 6390-1Д-01 від 19.09.2007 р. з Публічним акціонерним товариством „ПроКредит банк” укладалися ОСОБА_11 як фізичною особою, а не як фізичною особою - підприємцем.

Згідно з п. 1 ст. 47 Закону, правила, передбачені цією статтею, застосовуються  до відносин, пов'язаних з  визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності   (далі  -  громадянина-підприємця) банкрутом.

Пунктом 7 цієї ж статті передбачено, що у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно  з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення,  та  майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними  із  здійсненням  такою   особою  підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ст. 49 Закону передбачено, що вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди,  заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення  на  майно,  яке перебуває  у  заставі  з  підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені  в  порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які  погашені частково  чи  не  заявлені після  визнання громадянина-підприємця банкрутом,  можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина -підприємця відповідно в повному обсязі  або  в незадоволеній  їх частині в порядку, встановленому цивільним  законодавством  України.

Оскільки кредиторські вимоги ПАТ “Перший Український міжнародний банк” та ПАТ „ПроКредит банк” до ОСОБА_11 не пов’язані зі здійсненням останнім підприємницької діяльності, вони можуть бути задоволені поза межами справи про банкрутство ФОП ОСОБА_11.

Зазначене також свідчить про відсутність у вимоги ПАТ “Перший Український міжнародний банк” та ПАТ „ПроКредит банк” суб’єктивного права на звернення до суду з апеляційною скаргою на процесуальні документи у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_11, та є однією з підстав для відмови в задоволенні поданих ПАТ “Перший Український міжнародний банк” та ПАТ „ПроКредит банк” апеляційних скарг.

Таким чином, висновки, викладені в постанові господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк”, м. Донецьк залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ПроКредит Банк”, м. Київ залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 01.07.11 р. по справі № 5023/3244/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів  до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 09.04.2012 р.

        Головуючий суддя                                                             Здоровко Л.М.

                                 судді                                                             Плахов О.В.

                                                                                                        Шутенко І.А.