ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" квітня 2012 р. Справа № 5023/6117/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю :
прокурора - Сорока М.К., посв. №312 від 16.12.2011 року
представників сторін:
позивача - не з'явився
третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача- 1) ОСОБА_1, приватний підприємець, ОСОБА_2, дов. б/н від 24.11.2011 року, 2) не з"явився, 3) не з"явився,
відповідача - ОСОБА_3, дов. б/н від 10.06.2011 року
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спор, на стороні відповідача - 1) не з"явився, 2) ОСОБА_4, приватний підприємець, ОСОБА_5, дов. ВРД №332228 від 16.11.2010 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1062 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2012 року у справі № 5023/6117/11
за позовом Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_1, м. Харків, 2) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків, 3) Комунальне підприємство “Харківське міське бюро технічної інвентаризації, м. Харків,
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" , м. Харків,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спор, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_14, м. Харків, 2) ОСОБА_7, м. Харків
про визнання дій незаконними
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, позивача, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління", відповідача, про: 1) визнання незаконними дій відповідача щодо використання житлових приміщень квартири АДРЕСА_1 для розташування та функціонування в них відділення банку; 2) заборону відповідачеві використовувати житлові приміщення квартири АДРЕСА_1 для розташування та функціонування у них відділення банку.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2012 року у справі № 5023/6117/11 (суддя Аюпова Р.М.) позов задоволено частково.
Заборонено відповідачу використовувати житлові приміщення квартири АДРЕСА_1 для розташування та функціонування відділення банку.
Стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" знаходиться в спірних приміщеннях на підставі договорів оренди, що не були визнані в установленому законам порядку недійсними та не були розірваними, у зв"язку з чим, з урахуванням статті 204 Цивільного кодексу України, користування цими приміщеннями вважається правомірним.
Також вказує на те, що заборона відповідачеві використовувати спірні приміщення означатиме порушення встановленого нормами частини 1 статті 316, частини 1 статті 319, частини 1 статті 320, частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України права власника вільно здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, зокрема для здійснення підприємницької діяльності та принцип непорушності права власності, а також встановлений статтею 6 Цивільного кодексу України принцип свободи договору та встановлений статтями 6 та 43 Господарського кодексу України принцип свободи підприємницької діяльності.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 04.04.2012 року на 11:00 год.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.04.2012 року підтримав апеляційну скаргу.
Прокурор у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Третя особа - ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні 04.04.2012 року проти доводів апеляційної скарги також заперечували, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Третя особа - ОСОБА_4 та його представник у судовому засіданні 04.04.2012 року підтримали апеляційну скаргу відповідача, вважають оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Представники третіх осіб - ІДАБК у Харківській області та КП "Харківське МБТІ" в судове засідання 04.04.2012 року не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6115825207124 про вручення третій особі - ІДАБК у Харківській області копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні, а також штамп на зворотньому боці цієї ухвали про відправлення її копій сторонам, прокурору та третім особам і є доказом належного повідомлення учасників спору, в тому числі і третьої особи - КП "Харківське МБТІ" , про дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту 3.5.2. Інструкції з діловодства в господарських судах України.
Представник третьої особи - ОСОБА_14 в судове засідання 04.04.2012 року також не з"явився, на адресу Харківського апеляційного господарського суду повернулась надіслана вказаному учаснику спору копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Вказана обставина свідчить про те, що третя особа - ОСОБА_14 належним чином був повідомлений про дату, час та місце даного судового засідання, але з власної вини не скористався правом на участь в ньому.
А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності зазначених учасників спору за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши усні пояснення представників сторін, присутніх третіх осіб та прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, прокуратурою Московського району міста Харкова проведено перевірку за зверненням ОСОБА_1 щодо незаконного, на думку заявника, розміщення у квартирах будинку АДРЕСА_2 відділення банку, в яких здійснює підприємницьку діяльність Харківське відділення ПАТ КБ “ПриватБанку”.
За висновками вказаної перевірки квартира АДРЕСА_2 використовується АКБ “ПриватБанк” для здійснення підприємницької діяльності, а саме, для розміщення та функціонування відділення банку.
Прокурор, обгрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що рішення Московського районного суду міста Харкова від 25.03.2008 року у справі №2-2852/08 року, на підставі якого приміщення квартири АДРЕСА_2 визнані нежитловими, було скасовано ухвалою судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 20.10.2009 року у справі №22-ц-4046/2009 р., а справу направлено на новий розгляд, а за результатом нового розгляду справи ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 09.02.2010 року у справі №2-2852/08 позов було залишено без розгляду.
А тому, як вважає прокурор, спірні приміщення є житловими та у відповідності до статті 4 Житлового кодексу України відносяться до житлового фонду, вважає дії відповідача незаконними, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, посилався на норми статей 4, 6, 7, 8, 10 Житлового кодексу України, норми Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 773 Цивільного кодексу України, норми ДБН В 2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" , пункту 3 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 із внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року №45
При цьому, місцевий господарський суд вказував на те, що виконання робіт з перебудови та перепланування житлових приміщень у багатоквартирних будинках із подальшим використанням їх як нежитлових приміщень повинно здійснюватися за згодою співвласників будинку та без обмеження їх інтересів та житлових прав, тоді як відповідачем такого дозволу отримано не було.
Також місцевий господарський суд зазначив, що рішенням 2 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 31.05.2006р. №38/06 “Про вирішення деяких питань у галузі містобудування та земельних відносин” (з урахуванням змін, внесених рішенням XXXVIII сесії Харківської міської ради V скликання від 25.11.2009 р. № 300/09), Виконавчому комітету Харківської міської ради доручено здійснювати надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, благоустрій об'єктів містобудування, розширення і технічне переоснащення об'єктів) фізичним та юридичним особам незалежно від форми власності на земельних ділянках, що належать цим особам на праві власності чи користування, у випадках, якщо будівництво не потребує зміни меж чи цільового призначення ділянки, або якщо будівництво, у відповідності до чинного законодавства України, не потребує надання земельної ділянки.
Проте, Харківською міською радою жодних рішень щодо надання дозволу на реконструкцію житлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , в нежитлові не приймалось, дозволу на проведення реконструкції не надавалось, тобто була проведена самовільна реконструкція приміщень будівлі.
А тому, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач в порушення вимог вищенаведених норм законодавства використовує спірні житлові приміщення у господарській діяльності, у зв"язку з чим визнав обгрунтованими позовні вимоги в частині заборони відповідачеві використовувати житлові приміщення квартири АДРЕСА_2 для розташування та функціонування у них відділення банку.
Однак, колегія суддів не може погодитися із такими висновком, зважаючи на таке.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Московського районного суду міста Харкова від 25.03.2008 року у справі №2-2852/08 р. за ОСОБА_14 було визнано право власності на самовільно реконструйовані нежитлові приміщення №№76-1, 76-2, 76-3; 76-4, 76-5 загальною площею 68,9 кв.м з окремим входом в літ А-9 будинку АДРЕСА_2 м. Харків, а також зобов"язано КП "Харківське міське БТІ" зареєструвати за ОСОБА_14 право власності на вищевказані нежитлові приміщення.
04.06.2008 року між Суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_14, орендодавцем, та ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ЗАТ КБ "Приватбанк", орендарем, було укладено договір оренди № 2-05/08, відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві для здійснення господарської діяльності приміщення №№76-1, 76-2, 76-3; 76-4, 76-5 в літ. А-9 загальною площею 68,9 кв.м. будинку АДРЕСА_1
20.02.2009 року між Суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_14 та ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ЗАТ КБ "Приватбанк" було укладено додаткової угоду № 1 до вищезазначеного договору оренди, відповідно до якої було змінено розмір, порядок розрахунку та сплати орендної плати, а також строки сплати орендної плати.
27.03.2009 року між ОСОБА_14, продавцем, та ОСОБА_4, покупцем, було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав покупцеві у власність нежитлові приміщення першого поверху №76-1-:-76-5 загальною площею 68,9 кв.м в літері "А-9", що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22327487 від 31.03.2009 року, приміщення першого поверху 76-1-:-76-5 загальною площею 68,9 кв.м. в літ. "А-9" по вул. АДРЕСА_2 є нежитловими та належать на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №56 від 27.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8
Відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов"язки наймодавця.
06.04.2009 року між ОСОБА_4, орендодавцем, та ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ЗАТ КБ "Приватбанк" було укладено додаткову угоду до договору оренди № 2-05/08 від 04.06.2008 року, відповідно до якої у зв"язку із укладенням договору купівлі-продажу від 27.03.2009 року у преамбулі договору оренди № 2-05/08 від 04.06.2008 року зазначено орендодавцем ОСОБА_4
А тому, до ОСОБА_4 як до нового власника нежитлових приміщень першого поверху №76-1-:-76-5 загальною площею 68,9 кв.м в літері "А-9", що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2 перейшли права та обов"язки орендодавця за договором оренди № 2-05/08 від 04.06.2008 року (з урахуванням додаткової угоди № 1 до зазначеного договору оренди від 20.02.2009 року).
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 25.03.2008 року у справі №2-2852/08 року було скасовано ухвалою судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 20.10.2009 року у справі №22-ц-4046/2009 р., справу направлено на новий розгляд, а за результатом нового розгляду справи ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 09.02.2010 року у справі №2-2852/08 позовну заяву ОСОБА_14 до Харківської міської ради, треті особи - ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання права власності на самовільно реконструйоване приміщення було залишено без розгляду.
Також ОСОБА_1, ОСОБА_11 зверталися до Московського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_14, Харківської міської ради, ОСОБА_4 (треті особи -ОСОБА_10, ОСОБА_9) з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.03.2009 року нежитлових приміщень першого поверху №№76-1-:-76-5 в літ. А-9 загальною площею 68,9 кв.м, по вул. АДРЕСА_2
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 14.12.2010 року у справі №2-2219 у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
Ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 24.02.2011 року у справі №22-ц-1274/2011 рішення Московського районного суду міста Харкова від 14.12.2010 року було залишено без змін.
Окрім того, ОСОБА_1 звертався до Московського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_4 та ПАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" (треті особи: Харківська міська рада, КП "Харківське МБТІ") про усунення порушення житлових прав шляхом зобов"язання ОСОБА_4 користуватися належною йому квартирою №76 в будинку 62 по вул. Гвардійців Широнінців у м. Харків як житловим приміщенням; знесення самовільно збудованої прибудови з окремим виходом до будинку АДРЕСА_2; заборону ОСОБА_4 займатися господарською діяльністю у квартирі АДРЕСА_2; зобов"язання демонтувати рекламну вивіску "ПриватБанк", яка знаходиться на даху прибудови до реконструйованої квартири АДРЕСА_3.
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 15.11.2011 року у справі №2-3104/11 у задоволенні вищезазначених позовних вимог було відмовлено.
Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке особа здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд.
Згідно з частиною 1 статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення ппідприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законам.
Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 6 та 43 Господарського кодексу України встановлений принцип свободи підприємницької діяльності, відповідно до якого підприємці мають право без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
При цьому, слід зазначити, що витяг про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на вказані приміщення не було скасовано або визнано незаконним у встановленому законом порядку, у зв"язку з чим він є чинним.
Також, у листі-відповіді КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" №2306866 від 16.03.2012 року та витязі з державного реєстру правочинів №7138869 від 27.03.2009 року зазначено про те, що вищезазначені приміщення є нежитловими та належать ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №56 від 27.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8
Доказів внесення до Державного реєстру правочинів інших відомостей щодо правового статусу спірних приміщень в матеріалах справи не міститься як відсутні і докази оскарження дії органу БТІ щодо реєстрації за ОСОБА_4 спірних приміщень як нежитлових.
А тому, на думку колегії суддів, висновок місцевого господарського суду про те, що спірні приміщення є житловими, помилковий, а заборона відповідачеві здійснювати у спірних приміщеннях господарську діяльність означатиме порушення встановленого нормами частини 1 статті 316, частини 1 статті 319, частини 1 статті 320, частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України права власника вільно здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, зокрема для здійснення підприємницької діяльності та принцип непорушності права власності, а також встановлений статтею 6 Цивільного кодексу України принцип свободи договору та встановлений статтями 6 та 43 Господарського кодексу України принцип свободи підприємницької діяльності.
Крім того, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов"язки наймодавця.
Отже, ОСОБА_4 наділений правами та обов"язками орендодавця по договору оренди № 2-05/08 від 04.06.2008 року (з урахуванням додаткової угоди № 1 до зазначеного договору оренди від 20.02.2009 року та додаткової угоди від 06.04.2009 року), а відповідач є за вказаним договором орендарем.
А оскільки вказаний договір не визнаний судом недійсним і його недійсність прямо не встановлена законом, він є правомірним, тобто таким, що діє, у зв"язку з чим вважається, що відповідач здійснює свою діяльність у спірних приміщеннях правомірно, а заборона відповідачу використовувати спірні приміщення для розташування та функціонування відділення банку є передчасною.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицієї Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 08.06.2010 року у справі №59/332-09.
Окрім того, слід зазначити, що заборона відповідачеві використовувати приміщення квартири АДРЕСА_1 для розташування та функціонування у них відділення банку фактично означатиме припинення його діяльності.
При цьому, відповідно до Положення Про відділення №6 Філії "Харківське головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", затвердженого рішенням Правління Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (протокол №35 від09.09.2010 року), а саме : пункту 8.1 Розділу VIII "Припинення діяльності відділення" єдиною підставою припинення діяльності відділення є рішення Правління банку у випадках, передбачених чинним законодавством України.
До того ж, у пункті 1.2 зазначеного Положення визначено місцезнаходження відповідача : 61136, АДРЕСА_2.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позові слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2012 року у справі № 5023/6117/11 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.
Суддя (підпис) Терещенко О.І.
Суддя (підпис) Медуниця О.Є.
Повний текст постанови складено 09.04.2012 року.
З оригіналом згідно:
Секретар суду Колєснік Н.Ю.
09.04.12 р.