права № 2-1492/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

          05 квітня 2012 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді- Лозинської М.І.,

за участю секретаря-Назарчук П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3», третя особа: Генеральний директор Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3»Сухоросов Іван Михайлович про визнання незаконними та скасування наказів; поновлення умов роботи та праці; стягнення заробітної плати та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач в листопаді 2011 року звернулась до суду з позовною заявою до відповідача в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ ВАТ «ДБК № 3»від 15.08.2011 року № 121 та розпорядження ВАТ «ДБК № 3»від 25 серпня 2011 року № 08/365; поновити їй робоче місце та діючий режим роботи на підприємстві; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 164675грн.00 коп. В обґрунтування своїх вимог послалась на те , що з 26 липня 2010 року вона була прийнята на посаду юрисконсульта Заводу залізобетонних виробів ВАТ «ДБК № 3»відповідно до наказу № 236-к від 26.07.2010року. Відповідно до оспорюваного Наказу від 15.08.2011 року № 121 , з яким ії було ознайомлено 25 серпня 2011 року їй було змінено істотні умови праці в тому числі розмір оплати праці, оскільки згідно з пунктом 4 наказу було вирішено встановити їй одній з усіх працівників заводу режим работи з 1-годинним робочим днем ( з 14.00 години до 15.00 години) у перший робочий день місяця ( один раз на місяць ) , з окладом згідно штатного розкладу; з обсягом роботи –в межах надання консультацій працівникам заводу ЗБВ ВАТ « ДБК-3». Крім того, згідно з даним наказом було вирішено скасувати з дати підписання даного наказу, тобто з 15.08.2011 року довіреність від 13.08.2011 року № 01-1806, видану їй на представництво в судах та інших органах та передбачено передачу всіх юридичних справ заводу до ВАТ «ДБК № 3». Даний наказ позивач вважає незаконним , оскільки внаслідок встановлення такого режиму роботи ії місячний оклад заробітної плати з 3 500,00 грн. на місяць зменшено до 20 грн. на місяць, тобто у 175 разів. Даний наказ позивач вважає в цілому незаконним, оскільки він грубо та суттєво порушує ії трудові права.

          Крім того, позивач вважає , що відповідачем незаконно було змінено ії робоче місце, а відтак позивач вважає незаконним розпорядження № 08/365 від 25 серпня 2011 року згідно з яким ії переміщено з кабінету 5-го поверху адміністративного корпусу Заводу ЗБВ на робоче місце в кабінет, що знаходиться на 1-ому поверсі адміністративної будівлі ВАТ «ДБК № 3»за адресою: м. Київ, пр.-т. Відрадний,103 та який позивач просить скасувати.

          Також позивач просить стягнути з відповідача на ії користь моральну шкоду у розмірі 164 675 грн.00 коп, оскільки такими незаконними діями, їй спричинено глибоких моральних страждань, доведено до психоемоційного напруження, що призвело до гіпертонічного кризу і втрати працездатності, зважаючи також і на те, що їй спричинений психологічний шок, оскільки ії посадовий оклад зменшено до 20 грн., а тому вона оцінює моральну шкоду саме в такому розмірі.

          В ході судового розгляду позивач підтримала зазначені вище позовні вимоги. При цьому позивачем подано заяву про збільшення позовних вимоги згідно з якими, позивач просила стягнути з відповідача розмір втраченої заробітної плати у зв»язку із незаконним зменшенням їй розміру заробітної плати з 3 500 грн. до 20 грн. , суму якого вона остаточно з урахуванням уточнення просила стягнути за період з 08.11.2011 року по 05.04.2011 року становить 17325 грн.67 коп.

          Представник відповідача , який є одночасно представником третьої особи-Генерального директора Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3»Сухоросова І.М. в ході судового розгляду позовні вимог не визнав, вважав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню . В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача послався на те, що 15.08.2011 року у зв»яку із зміною в організації виробництва і праці, неможливістю збереження колишніх умов праці та раціоналізацією робочого часу ВАТ «ДБК № 3 »було видано наказ № 121 згідно з яким позивачу було встановлено режим роботи 1 година на місяць (  з 14.00 до 15.00 у перший робочий день місяця) . З оспорюваним наказом позивач ознайомилась 25.08.2011 року, і тим самим, як вважає представник відповідача, позивач з умовами даного наказу погодилась. Оскільки позивач була попереджена про зміну істотних умов праці за два місяця, ії посилання на невідповідність наказу вимогам закону є безпідставними. Також представник відповідача вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що відповідач без попередження змінив позивачу робоче місце, оскільки в даному випадку зміни робочого місця не відбувалось. Вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 164 675 грн.00 коп.  вважає необґрунтованими та такими, що не є доведеними. При цьому представник відповідача також не визнав позовні вимоги про стягнення заробітної плати у розмірі 17325 грн.67 коп.

          Вислухавши пояснення позивача , представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд виходить із наступного.

          Відповідно до Статуту Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3»до складу товариства входить відособлений підрозділ –завод залізобетонних виробів ( ЗЗБВ), який не є юридичною особою. ( а.с.46-65).

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_1  відповідно до Наказу № 236-к від 26.07.2010 року прийнята на роботу з 26.07.2010 року на посаду юрисконсульта Заводу залізобетонних виробів ВАТ «Домобудівельний комбінат № 3».( а.с.6).

          Відповідно до Наказу від 15.08.2011 року № 121 «Про зміну істотних умов праці», вирішено про віднесення до повноважень юридичного відділу ВАТ «ДБК-№3»здійснення функцій по організації та веденню правової роботи на ВАТ «ДБК-№3 ». Одночасно вирішено про передачу юридичних справ заводу Залізобетонних виробів до юридичного відділу ВАТ «ДБК-3»за описом.

          При цьому, як зазначено у Наказі у зв`язку наведеними істотними змінами в організації виробництва та праці- з 17 жовтня 2011 року для ОСОБА_1 , юрисконсульта заводу ЗБВ ВАТ «ДБК-3»встановлено режим роботи на заводі з 1-годинним робочим днем ( з 14:00 до 15:00) у перший робочий день місяця ( один раз намісять), з окладом згідно штатного розкладу; з обсягом роботи –в межах надання консультацій працівникам заводу ЗБВ ВАТ «ДБК-3».; довіреність № 01-1806 від 13.08.2011 року, видана ОСОБА_1 на представництво в судах та інших органах-скасована з дати підписання даного наказу. ( а.с.7).

          Не погоджуючись з даним наказом позивач звернулась до суду, оскільки вважає його незаконним, посилаючись на те, що їй безпідставно змінили режим робочого часу та зменшили розмір посадового окладу з 3500 грн. до 20 грн., оскільки  зміни в організації виробництва та праці були відсутні.

          Крім того , відповідно до розпорядження ВАТ «Домобудівельний комбінат»№ 3 від 25 серпня 2011 року № 08/365 з 25.08.2011 року ОСОБА_1, переміщено з кабінету 5-го поверху адміністративного корпусу Заводу ЗБВ на робоче місце в кабінет, що знаходиться на 1-му поверсі адміністративної будівлі ВАТ «ДБК-3»за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний,103 зі збереженням попередніх режиму та умов оплати праці.(а.с.9).

          Даний наказ позивач також вважає незаконним та просить його скасувати.

          Відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов правці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці-систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших-працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

          Таким чином згідно з вимогами законодавства власник вправі встановлювати або скасовувати неповний робочий час у разі зміни в організації виробництва і праці.

          Обґрунтовуючи свої заперечення, представник відповідача послався на те, що ОСОБА_1 були змінені умови роботи у зв`язку з тим, що на товаристві в цілому та в юридичній службі зокрема, відбулись зміни в організації виробництва і праці, які обумовлені проведенням внутрішньої реорганізації, в підтвердження чого надав  накази про централізацію служб, які є структурними одиницями товариства.

          Крім того, представник відповідача послався на те, що саме централізація юридичної служби в один відділ, призвела до зміни суттєвих умов праці, а оскільки позивач відмовилась від переведення до подальшої роботи у юридичний відділ ВАТ «ДБК-3»з окладом 3500 грн, згідно з оспорюваним наказом від 15.08.2011 року було відмінено пункт 3 Наказу від 01.07.2011 року № 202 про об`єднання юридичних відділів заводу та підприємства.

          Проте, твердження представника відповідача про наявність правових підстав для зміни режиму роботи позивачки та відповідно суттєвої зміни умов оплати праці є необґрунтованими , виходячи із наступного.

          Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Як встановлено судом з оспорюваним Наказом від 15 серпня 2011 року № 121 про зміну їй істотних умов праці з 17 жовтня 2011 року ОСОБА_1-позивача по справі було ознайомлено 25 серпня 2011 року, про що свідчить підпис позивачки на Наказі.

          Як вбачається з матеріалів справи правлінням відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3»від 03 лютого 2011 року у зв`язку з економічною кризою, запровадження нових технологій будівництва та оптимізацією структури Товариства і виробничою доцільністю, було вирішено провести внутрішню реорганізацію шляхом злиття ( централізації), виділенням, приєднанням, поділом або перетворенням відділів, підрозділів, управлінь товариства та його відокремлених структурних підрозділів. (а.с.168-169).

          Судом також встановлено ,що ВАТ «Домобудівельний комбінат № 3»проводились заходи щодо централізації структурних підрозділів, зокрема була проведена централізація транспортно-механізованої бази, автоматично телефонної станції, сторожевої служби, кадрової служби, кошторисно-договірної служби, служби головного енергетика, бухгалтерського обліку, скорочена чисельність працівників їдальні ( а.с.а.с.170,171,172-174,175-176,177-178,180-181,182-183,184,185-186).

          Позивач заперечувала проти посилань представника відповідача на зазначені вищевказані обставини , стверджуючи про те, що заходи пов`язані з реорганізацією та централізацією не відносяться до підстав оспорюваного наказу, заперечуючи при цьому наявність будь-яких змін в організації виробництва та праці на заводі та у товаристві , оскільки наказу про проведення таких змін відповідачем не приймалось, та з таким наказом ії не ознайомлювали.

          В ході розгляду справи судом встановлено, що 01 липня 2011 року відповідачем був прийнятий наказ № 202-к відповідно до пункту 3 якого прийнято рішення про об»єднання юридичного відділу ВАТ «ДБК-3»та юридичного відділу заводу та переведення з 01 липня 2011 року юрисконсульта заводу ОСОБА_1 в юридичний відділ ВАТ «ДБК-3».( а.с.133).

          Проте, згідно з прийнятим наказом № 121 від 15.08.2011 року, який оспорюється позивачкою, об`єднання юридичних служб ВАТ «ДБК-3№ і заводу ЗБВ ВАТ «ДБК-3»було відмінено.

          При цьому оспорюваний наказ не містить посилань на обставини на підставі яких позивачу було зменшено робочий час та відповідно розмір оплати праці.

          Посилання представника відповідача щодо покладення обов`язків на юридичний відділ ВАТ «ДБК-3»з організації та введення правової роботи , як на підставу для зміни режиму роботи позивачу, що визначено пунктом 1 Наказу, суд вважає необґрунтованими та недоведеними, оскільки такі посилання не є належним доказом наявності змін в організації виробництва і праці, що унеможливлюють  збереження саме позивачу існуючих умов праці у зв`язку визначенням такої організації правової роботи в товаристві.

          Відповідно до пункту 2.3.2 Колективного договору між адміністрацією і виборним органом первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3» на 2011 рік передбачено, що для працівників ВАТ «ДБК-3»встановлено єдиний режим роботи –п`ятиденний 40 годинний робочий тиждень з нормою тривалості робочого часу на 2011 рік-1996 годин. Встановлення неповного робочого дню або неповного робочого тижня з оплатою відповідно допрацьованого часу передбачено у разі зниження обсягів роботи, з причин незалежних віл діяльності ВАТ «ДБК-№ 3».

          Проте, в супереч вимогам Колективного договору таких обставин з якими закон та Колективний договір передбачає зміну робочого часу, судом не встановлено.

          Оцінивши докази у їх сукупності, на підставі наведеного, суд вважає, що позивачу безпідставно зменшено робочий час та відповідно змінено умови праці, а відтак пункт 4 Наказу № 121 від 15.08.2011 року № 121 щодо встановлення з 17 жовтня 2011 року для ОСОБА_1 режиму роботи на заводі з 1-годинним робочим днем ( щ 14:00 до 15:00) у перший робочий день місця ( один раз на місяць) з окладом згідно штатного розкладу підлягає визнанню незаконним , а режим діючий у товаристві підлягає поновленню.

          Позовні вимоги про визнання незаконним наказу в іншій його частині задоволенню не підлягають, оскільки організація роботи структурних підрозділів відноситься до повноважень роботодавця. Право на визначення осіб, які здійснюють представництво у судах та інших органів належить також до виключного права керівництва товариства, яким він користується на свій розсуд.

          Також не підлягають задоволенню вимоги про скасування наказу, оскільки питання скасування наказу належить до компетенції роботодавця, в даному випадку до товариства.

          При цьому суд також вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання незаконним розпорядження ВАТ «Домобудівельний комбінат № 3» від 25 серпня 2011 року про визначення позивачу робочого місця, оскільки таке право щодо організації робочого місця працівника та його визначення належить до повноважень роботодавця.

          Посилання позивачки на те, що робоче місце в кабінету, що знаходиться на 1-му поверсі адміністративної будівлі ВАТ «ДБК-3»за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 103 не відповідає санітарно-гігієнічним умовам не є доведеними та не підтверджені доказами в розумінні їх належності та допустимості.

          Стосовно позовних вимог про стягнення середньої заробітної плати за період з 08.11.2011 року по день винесення рішення в розмірі 17325 грн.67 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови встановлені законодавством та колективним договором.

          Судом встановлено, що позивачці незаконно було змінено умови роботи у зв`язку з чим зменшено розмір заробітної плати.

          Судом встановлено, що позивач в період з 12 вересня 2011 року по 07.11.2011 року знаходилась на лікарняному, про що свідчать листки непрацездатності. ( а.с.16-18).

          Розмір посадового окладу ОСОБА_1 становить 3500 грн.00 коп. (а.с.40).

          Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 передбачено, якщо працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установленого йому посадового ( місячного ) окладу.

          Місячна норма робочого часу позивачки відповідно наданого розрахунку становить:

листопад 2011 року-176 годин; грудень 2011 року-176 годин; січень 2012 року -159 годин ,лютий 2012 року -168 годин; березень 2012 року-167 годин, квітень2012 року-159 годин.

          За період з 08.11.2011 року по 30.11.2011 розмір заробітної плати становить 2 705,04 грн, виходячи із розрахунку:

Розмір заробітної плати за 1 годину: 3500,00 грн.: 176 годин= 19,896

Сума годин з 08.11.2011 по 31.11.2011- без лікарняного;

176год.-40 год=136 год.

Розмір заробітної плати становить:

19,89 грн х 136год =2 705,04 грн.

Виходячи з наданої формули розрахунку за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 розмір заробітної плати становить 3 480,11 грн; за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року розмір заробітної плати становить 3477грн.99 коп; за період з 01.02.2012 по 15.02.2012-становить 1 833,92 грн.

Таким чином загальна сума заробітної плати за період з 08.11.2011 року по 15.02.2012 року становить 11496грн.18 копійок.

За період з 16.02.2012 по 29.02.2012 розмір заробітної плати становить 1646 грн.13 коп, виходячи із розрахунку:

За період з 01.02.2012 року по 15.02.2012 року розмір заробітної плати становить 1833 ,04 за 88 робочих годин відповідно до попередньо наведеної формули .

Розмір заробітної плати за 1 годину роботи : 3500 грн.:168=20,83 год.

За 88 годин розмір заробітної плати становить 20,83 грн.х 88 год=1833,04 грн.

За період з 16.02.2012 по 29.02.2012 за 80 робочих годин розмір заробітної плати =3500,00-1833,04грн.=1666,96 грн.,що за мінусом нарахованої заробітної плати за 1 годину становить 1646,13 грн.

За період з 01.03.2012 року по 29.03.2012 року розмір заробітної плати становить 3332,80 грн: 3500грн:168год+20,83 грн. Сума годин з 01.03.2012 по 29.03.2012 виходячи із розрахунку 168-8=160 год х20,83 грн. становить 332,80 грн.

За період  з 30.03.2012 по 31.03.2012 розмір заробітної плати за мінусом нарахованої плати за 1 годину на місяць становить146,24.

За період з 01.04.2012 року по 05.04.2012 року розмір заробітної плати становить 704,32грн., розмір заробітної плати за одну годину 3500,00:159=22,01 грн.; сума годин з 01.04.2012 по 05.04.2012 = 8годх4 дня=32годх22.01,що становить 704,32 грн.

Таким чином загальна сума заробітної плати за період з 08.11.2011 року по 05.04.2012 року, що підлягає стягненню на користь позивачці становить 17325,67 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі164675грн.00 коп, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зважаючи на те, що в ході судового розгляду встановлено порушення трудових прав позивача відповідачем щодо зміни режиму роботи, що призвело до необґрунтованого зменшення розміру отриманого заробітку за значний період часу, суд виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги  розмір посадового окладу ,що становить 3500грн., який був зменшений позивачу внаслідок прийняття наказу про зміну режиму роботи, суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн.00 коп. в якості відшкодування моральної шкоди

Відповідно до ст.88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат, суд вважає, що з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір у розмірі 214 грн.60 копійок.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.32,97,237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 06.11.92 № 9, Постановою Кабінету міністрів України від 06 лютого 1995 року № 100, ст.ст.10,57-60,88,209,212-215,294 ЦПК України, суд,-

                                        ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3», третя особа: генеральний директор Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3»Сухоросов Іван Михайлович про визнання незаконними та скасування наказів ; поновлення умов роботи та праці ,стягнення заробітної плати та моральної шкоди задовольнити частково.

          Визнати незаконним пункт 4 Наказу Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3»«Про зміну істотних умов праці»від 15.08.2011 року № 121 в частині встановлення ОСОБА_1 режиму роботи на заводі з 1-годинним робочим днем у перший робочий день місяця з окладом згідно штатного розкладу.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3»на користь ОСОБА_1 втрату заробітної плати в розмірі 17 325 грн.67 коп. (сімнадцять тисяч триста двадцять п»ять гривень) 67 коп.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 тис. грн..

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 3»на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн.60 копійок.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, мають право на його оскарження протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

          Суддя: