У Х В А Л А

Іменем України

          05.04.2012                                                                                                               м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді  Павліченка С.В., суддів: Куцина М.М., Ігнатюка Б.Ю.,

при секретарі  Калинич С.І.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до головного лікаря Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака ОСОБА_2 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 з вернулась в Ужгородський міськрайонний суд з позовом до головного лікаря Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака ОСОБА_2 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що відповідач в серпні 2010 року з порушенням ст. 14 Закону України “Про психіатричну допомогу” , а саме без наявності достатніх підстав, звернувся до суду з заявою про її примусову госпіталізацію у психіатричний стаціонар, що підтверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 25 серпня 2010 року, яким в задоволенні заяви про госпіталізацію ОСОБА_1 у психіатричний стаціонар  було відмовлено.

ОСОБА_1 посилалась на те, що в результаті   дій відповідача ОСОБА_2,  які полягали у безпідставному зверненні до суду щодо  примусової госпіталізації у психіатричний стаціонар розповсюджені неправдиві відомості про  її психічний стан, принижена її честь та гідність і завдана моральна шкода.

Позивачка просила постановити рішення про визнання звернення ОСОБА_2 до суду з приводу її примусової госпіталізації незаконним та стягнути з ОСОБА_2 на її користь 130 000 грн. моральної шкоди на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в результаті незаконних дій відповідача, які полягали у безпідставному зверненні до суду щодо її примусової госпіталізації до психіатричного закладу була поширена неправдива інформація відносно її психічного стану, що привело до приниження  честі, гідності і ділової репутації, однак судом першої інстанції ці обставини при розгляді справи не враховані.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 після роз’яснення її прав в т. ч. передбаченого  ч.3 ст. 6 ЦПК України права на клопотання про закритий судовий розгляд, наполягала на проведенні відкритого судового засідання та підтримала апеляційну скаргу.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись та те, що відповідач звертаючись до суду з заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного відділення Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака діяв правомірно, як представник психіатричного закладу.

Колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 271 ЦПК України за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

В серпні 2010 року головний лікар Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака ОСОБА_2 звернувся в Ужгородський міськрайонний суд з заявою /а.с.10/ в якій просив постановити судове рішення про примусову госпіталізацію та подальше перебування гр. ОСОБА_1 у психіатричному відділенні Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака.

За змістом ст. 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" термін психіатричний заклад це психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.

Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. Новака є лікувальним закладом, юридичною особою, до складу якої входить не відокремлене психіатричне відділення.

Наведені обставини, зміст заяви про примусову госпіталізацію свідчить про те, що ОСОБА_2 звертався до суду як представник психіатричного закладу під час виконання обов’язків головного лікаря Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі можуть бути  тільки фізичні і юридичні особи, а також держава.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2, як фізична особа знаходився з ОСОБА_1 у правовідносинах при виконанні обов’язків головного лікаря Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака та реалізації цивільних-процесуальних прав психіатричного закладу, передбачених гл.10 ЦПК України.

За змістом  ч. 1 ст. 1172 ЦК України шкода завдана працівником юридичної особи в т. ч. і її керівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків відшкодовується юридичною особою.

Отже, позовні вимоги було пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

ОСОБА_1 жодних вимог до Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Новака не заявляла.

Крім того, цивільне законодавство України не передбачає  можливість захисту цивільних прав у спосіб визнання незаконним у самостійному провадженні звернення до суду, оскільки законність та обґрунтованість такого звернення вирішується безпосередньо при його розгляді, а поширення конфіденційної інформації про стан психічного здоров'я особи, її приватне життя та надання їй психіатричної допомоги у спосіб звернення до суду з заявою в порядку ст. 279, 280 ЦПК України, відповідно до ч. 1,4 ст. 6 Закону України  "Про психіатричну допомогу" є допустимим.

Апеляційний суд, не наділений повноваженнями встановленими ст. 33 ЦПК України, щодо заміни неналежного відповідача і відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України не може вийти за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зважаючи на наведене позов ОСОБА_1 про визнання дій ОСОБА_2 незаконними та стягнення з нього моральної шкоди не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, зокрема ст. 214 ЦПК України, однак ці порушення  не призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України не може бути скасоване.

Керуючись ст. 307, 308, 313 – 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення  Ужгородського міськрайонного суду від 26 грудня 2011 року   залишити без змін.

Ухвала   набирає законної сили   з  моменту її проголошення і    може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді