Справа № 2-995/11

Провадження № 22-ц/0290/942/2012Головуючий в суді першої інстанції:Каращук О.Г.

Категорія: 54  Доповідач: Голота Л. О.

                  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03.04.2012 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

                                       головуючого: Голоти Л.О.,

                                      суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

                                       при секретарі: Яблонській І.Л.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Військової частини А 1119 на рішення Калинівського районного суду  Вінницької області  від 16.02.2012 року по справі за позовом Військової частини  А 1119 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої працівниками під час виконання трудових обов’язків ,-

ВСТАНОВИЛА:

17.08.2011 року  Військова частина А 1119  звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої працівниками під час виконання трудових обов’язків .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  з вини відповідачки, яка займала посаду завідувача сховищами відділу зберігання ракет і з якою був укладений договір про повну матеріальну відповідальність була виявлена нестача алюмінієвих розподілювачів до аеродромно-складських візків ( виріб 9Т114) у кількості 328 штук, на загальну суму  10 139,14 грн. На підставі норм ст. 134 КЗпП України  та п.1 наказу командира в/ч А1119 від 13.12.2009 року №713 позивач просить стягнути  з ОСОБА_2 на користь військової частини кошти в сумі 8 637 грн.64 коп. та судові витрати.

Рішенням  Калиновського районного суду  Вінницької області від 16.02.2012 року позовні вимоги військової частини задоволено частково; стягнуто з відповідачки  на користь позивача 2000 грн. матеріальної шкоди і судові витрати в сумі 206 грн.

          Не  погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач В/Ч А1119  подала апеляційну скаргу, в якій просить  скасувати рішення районного суду і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповноту з’ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 309 ЦПК України  передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої  інстанції і ухвалення  нового рішення або зміни рішення .

Мотивами скасування рішення Калиновського районного суду Вінницької області    від 16.02.2012 року на думку колегії суддів є:

- неповне з’ясування   районним судом обставин  справи;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

- неправильне застосування норм процесуального права при оцінці доказів.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що шкода заподіяна нестачею стала наслідком не лише винної поведінки відповідачки, а й відсутності умов, що забезпечують зберігання матеріальних цінностей та зберігання візків не в закритому приміщенні, доступ до яких був би обмежений, а на відкритому майданчику, доступ до яких був великої кількості осіб (більше 150 осіб). З цих обставин  суд вбачав підстави для зменшення розміру матеріальної шкоди до 2000 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Наказом командира військової частини  А 1119  №10 від 16.01.07 року працівника ЗСУ ОСОБА_2 переведено за її згодою з 22.01.2007 року на посаду завідувача сховищами відділу зберігання ракет з повною матеріальною відповідальністю. /а.с.9/

25.01.2007 року між командиром військової частини А1119 та ОСОБА_2 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. /а.с.10/

Відповідно до акту від 25.01.2007 року  ОСОБА_2 прийняла під звіт для зберігання майно ракетно-артилерійського озброєння, яке знаходиться на сховищах №№ 45, 48, 49. /а.с.11/

За наказом командира військової частини А 1119 № 555 від 05.10.10 року було призначено службове розслідування по факту відсутності розподілювачів до аеродромно-складських візків 9Т114.   /а.с. 17-19/

Проведеним службовим розслідуванням  виявлено нестачу алюмінієвих розподілювачів до аеродромно-складських візків (виріб 9Т114) у кількості 328 штук на суму 10 139 грн.14 коп. /а.с.20-25/

Згідно п. 2 наказу командира військової частини А1119 від 13.12.2010 року № 713 та у відповідності до п.10 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою КМУ від 23.06.1995 року № 243/95 –ВР майора Даниленка С.М., у зв’язку з виявленням нестачі теж було притягнуто до обмеженої  матеріальної відповідальності  на загальну суму 1 501 грн., які з нього в подальшому були стягнуті. /а.с.40-41/

Відповідно до п. 1 наказу командира військової частини А1119 від 13.12.09 року № 713 ОСОБА_2 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму 8 637, 64 грн.

Заперечення відповідача, щодо завищеного розміру шкоди заявленої позивачем , оскільки на її думку шкода має обраховуватись у виразі 328 штук (кількість нестачі) * 12,88 грн. ( ціна за одну одиницю) = 4224грн.64 коп. (шкода), спростовуються  Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116 та довідкою –розрахунком від 05.11.2010 року    /а.с.38,39/.

Згідно ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей; шкоди завдано нестачею.

Відповідно до п. 1 Договору ОСОБА_2 зобов’язується дбайливо ставитись до переданих їй для зберігання матеріальних цінностей і приймати заходи для попередження збитків;своєчасно повідомляти Адміністрацію про всі обставини, які загрожують забезпеченню збереження ввірених їй матеріальних цінностей.

Висновок суду першої інстанції про те, що шкода стала наслідком не лише винної поведінки відповідачки, оскільки відсутність розподілювачів стала можлива внаслідок неналежного ведення  бухгалтерського обліку військовій частині та несвоєчасності вирішення питань про встановлення причин відсутності паспортів (формулярів) ,спростовується Положенням про військове (корабельне)господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997р. № 300 у якому зазначені обов’язки завідуючого сховищем ( начальника складів частини).  Відповідно до п.п. 3.2.40, 3.2.41 та 3.2.42 Положення саме начальник , завідуючий складом відповідає за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та  своєчасний облік матеріальних засобів; повинен знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкувати за їх комплектністю, наявністю та якісним станом, приймати та видавати матеріальні засоби за встановленими документами, суворо виконувати правила приймання, зберігання та видавання матеріальних засобів.

З огляду на викладене вбачається, що виявлена  нестача стала можливою в наслідок грубого порушення відповідачем своїх функціональних обов’язків під час прийому-передачі матеріальних цінностей.

Згідно ч. 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок  доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить висновку, рішення суду не може залишатись в силі, оскільки прийнято на підставі неповно з’ясованих обставин, що мають значення для справи та не були доведені обставини, що мають значення для справи, які районний суд вважав встановленими.

Приймаючи нове рішення колегія суддів приходить висновку, що позовні вимоги  Військової частини А 1119 є доведеними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст..ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

        Апеляційну скаргу  командира Військової частини А 1119 А.О.Остренко   задовольнити.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 16.02.2012 року  скасувати.

Постановити нове рішення.

Позов Військової частини А 1119 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь військової частини А 1119 кошти в сумі 8 637грн.64 коп. матеріальної шкоди ; витрати понесені при сплаті судового збору в сумі 86,38 грн. та інформаціно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.         Всього – 8844грн.02 коп.

          Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

         Головуючий: /підпис/

         Судді: /підписи/

         З оригіналом згідно: