Справа № 2-2442/12

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"03" квітня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарі Скирута К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27.02.2003 року; від шлюбу мають малолітню дитину –доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.              

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сім"я сторін фактично розпалась, існує формально.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити; відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився повторно; про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань від нього не надходило.

Відповідно до положень ст.224 ЦПК України судом визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Згідно ст.110,112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу за позовом одного із подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27.02.2003 року; від шлюбу мають малолітню дитину –доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір»ю –позивачкою ОСОБА_1 (а.с.4-5).

Як стверджує позивачка ОСОБА_1, сторони фактично шлюбно-сімейні стосунки не підтримують остаточно з липня 2008 року, з того часу вони фактично проживають окремо; раніше в сімґї мали місце непорозуміння, сварки з різних питань сімейного життя.

Будь-яких заперечень по суті позову відповідачем судові не надано.

Як стверджує позивачка, поновлення шлюбно-сімейних відносин та збереження сім"ї сторін є неможливими; дані обставини мають істотне значення і є підставою для розірвання шлюбу.   

          За встановлених обставин, суд вважає, що сім"я сторін фактично розпалась, існує формально і зберегти її неможливо, тому позов має бути задоволений.

Як стверджує позивачка ОСОБА_1, після розірвання шлюбу дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 буде проживати разом з нею; будь-яких спірних питань майнового характеру між сторонами на даний час не виникає.

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218, 224-228 ЦПК України, на підставі ст.110 ч.1, 112, 114 ч.2 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і  ОСОБА_2, зареєстрований 27.02.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві за №227.  

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

За загальним правилом, а також у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення або з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя:                                        (підпис)                              Парамонов М.Л.