Цивільна справа №2-1502/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          06 квітня 2012 року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді                    Зінченко С.В.

при секретарі                                Шевчук  Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платінум Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулись до суду з даним позовом, в якому просили визнати виконавчий напис, вчинений 22.02.2010 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3, таким, що не підлягає виконанню.

Як вказують позивачі, за даним виконавчим написом звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що виступає заставою по кредитному договору №3.07051256 від 25.05.2007 року, укладеного між позивачем та ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк", правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк».

На думку позивача, виконавчий напис не відповідає вимогам закону оскільки нотаріусом не перевірено безспірності заборгованості, факту отримання боржником вимоги банку про усунення порушень, а також виконавчий напис не містить переліку документів, на підставі яких його вчинено.

Також позивачі в доповненнях до позову зазначають про неправомірність вчинення виконавчого напису та звернення стягнення на майно боржників через те, що строк виконання забезпеченого зобов’язання не настав, а отже звернення стягнення може здійснюватись на підставі рішення суду та в позасудовому порядку згідно з Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Під час розгляду до участі в справі було залучено третю особу ОСОБА_4, який на підставі свідоцтва про право власності від 09.02.2012 року є власником квартири АДРЕСА_1, яку він придбав на прилюдних торгах, що відбулись 05.12.2011 року, а отже рішення у справі може вплинути на його права.

В судовому засіданні представник позивача та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві та доповненнях до неї, позовні вимоги просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши про безпідставність та необґрунтованість вимог, надав письмові заперечення (а.с. 17-20), виходячи з яких просив в позові відмовити повністю.

Третя особа приватний нотаріус КМНО ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, справу просив розглядати у його відсутність, позов просив залишити без задоволення, надав суду письмові пояснення по суті позову (а.с. 76), в яких зазначив, що при вчиненні спірного виконавчого напису ним було дотримано всіх вимог чинного законодавства, а тому підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відсутні.

Представник третьої особи ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи і які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріли справи суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 25 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством  «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк», та ОСОБА_1 і ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №3.07051256 (а.с. 22-24) відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_5 отримали кредит в розмірі 50000,00 доларів США строком користування 240 місяців відповідно до додаткового договору (а.с. 26).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

В забезпечення вказаного кредитного договору (п. 2.2 договору) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали, а ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк»прийняв в іпотеку належну позивачам квартиру АДРЕСА_1 в порядку та на умовах відповідного договору іпотеки від 25.05.2007 року (а.с. 25), що був укладений між позивачами та відповідачем.

Також судом встановлено, що 22 лютого 2010 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис №56, за яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно з вказаним виконавчим написом за рахунок коштів від реалізації вказаної квартири, запропоновано задовольнити вимоги ВАТ «Платинум Банк»у розмірі заборгованості 46985,05 доларів США суми кредиту, що неповернута банку, 2686,55 доларів США - суми прострочених та відсотків 36230,87 гривень - пені, а всього на загальну суму 49671,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 397273,46 гривень, та 36230,87 гривень.

Як вважає позивач, вказаний виконавчий напис вчинено без дотримання необхідних вимог закону, оскільки позивачі не вважають заборгованість за кредитом безспірною та не отримували від банку вимог про наявність заборгованості та усунення порушень.

З такими твердженнями позивачів суд не погоджується, оскільки судом встановлено, що позивачі отримували 31.12.2009 року повідомлення банку про наявність заборгованості та можливий початок звернення стягнення на майно боржника (а.с. 37, 38, 41, 42) із зазначенням всіх сум, що мають бути стягнуті за рахунок звернення стягнення на майно.

Проте позивачами не було вчинено жодних дій щодо оспорювання розміру нарахованої заборгованості, що на думку суду свідчить про їх визнання,  а отже і про відсутність спору про розмір такої заборгованості.

Крім того, згідно п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 1 вказаного переліку, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та  документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що банком при зверненні до нотаріуса (а.с. 91, 92) було подано договір іпотеки з додатками, копія кредитного договору, розрахунок заборгованості (а.с. 93-109), а отже заявлену банком суму заборгованості слід вважати безспірною відповідно до вимог зазначених вище нормативних актів.

Таким чином, твердження позивачів щодо спірності заборгованості та неповідомлення їх банком про наявність заборгованості і необхідності усунення порушень умов договору, є необґрунтованими і спростовується матеріалами справи та дослідженими судом доказами.

Щодо тверджень позивачів про не зазначення нотаріусом у виконавчому написі переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, то згідно п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/8882, виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону України “Про нотаріат” та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Як встановлено зі змісту спірного виконавчого напису (а.с. 77), останній повністю відповідає зазначеним вимогам, а отже твердження позивачів про зворотне є безпідставними.

Також суд вважає необґрунтованими твердження позивачів про неправомірність вчинення нотаріусом виконавчого напису за умови, що строк виконання забезпеченого зобов’язання не настав, оскільки згідно пунктів 4.4 – 4.5 договору про іпотечний кредит №3.07051256 від 25.05.2007 року у разі порушення позичальником основного зобов’язання та не задоволення протягом 30 робочих днів вимог кредитора в повному обсязі, останній набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене вище, суд, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та оцінивши наявні у справі докази, якими підтверджуються такі обставини, приходить до остаточного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 33, 35 Закону України "Про іпотеку", Законом України "Про нотаріат", постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, ст.ст. 526, 530, 572, 575, 589, 590, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

          В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платінум Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню –відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:          Зінченко С.В.