ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217
РІШЕННЯ
Іменем України
09.04.2012Справа №5002-25/863-2012
за позовом – Прокурора Бахчисарайського району, м. Бахчисарай, в інтересах держави в особі Каштанівської сільської ради, с. Каштани, Бахчисарайський район, АР Крим
до відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Шевченкове, Бахчисарайський район, АР Крим
про стягнення 37 952,76 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
представники:
від позивача - ОСОБА_2., довіреність № б/н від 19.10.11, представник; ОСОБА_3, довіреність № б/н від 03.11.11, представник
від відповідача - ОСОБА_1, паспорт серія ЕСНОМЕР_1
від прокуратури - Куінджи М.О., посвідчення №НОМЕР_2 , старший прокурор відділу прокуратури
Обставини справи:
Прокурор Бахчисарайського району, м. Бахчисарай, в інтересах держави в особі Каштанівської сільської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди майна, яке перебуває у комунальній власності №1-АР/09 від 01.07.2009 у сумі 37 952,76 грн., позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором оренди №1-АР/09 від 01.07.2009.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач, 09 квітня 2012 року представив суду відзив на позов, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 позовні вимоги визнає в повному обсязі, та у зв’язку із тяжким фінансовим становищем на даний час, зобов’язується протягом року сплатити суму заборгованості.
Відповідно до частини 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та висновок прокуратури, суд –
встановив:
01 липня 2009 року між Каштанівською сільською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір оренди майна, що знаходиться в комунальній власності №1-АР/09, пунктом 1.1. якого встановлено, що орендодавець на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передає комплекс будівель, споруд, обладнання, автомобільної та тракторної техніки для забезпечення водопостачання та водовідведення на території Каштанівської сільської ради, а орендар приймає його в користування по акту приймання-передачі (додаток №1) відповідно договору оренди.
Вартість об’єкту оренди станом на 30 червня 2009 року складає 1 648 600,00 грн., (пункт 1.4. договору).
Згідно пункту 3.1. договору оренда плата встановлюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності Каштановської територіальної громади затвердженої рішенням 28-й сесії 5-го скликання від 25 травня 2009 року № 1/609.
Базова орендна плата (плата за оренду) за базовий місяць оренди - червень 2009 року, враховуючи соціальну значимість об’єкту, складає 2748,00 грн., т.е 2%.
Орендна плата за оренду майна направляється в бюджет сільської ради, (пункт 3.2. договору).
Відповідно пункту 3.4. договору, сума плати за оренду за кожний наступний місяць встановлюється шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, що встановлюється Державним комітетом статистики України.
Пунктом 3.6. договору встановлено, що оплата орендних рахунків проводиться щомісячно до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, орендодавцю.
Згідно пункту 6.1. договору, орендар має право використовувати орендоване майно у відповідності з його призначенням та умовами дійсного договору.
Відповідно до пункту 10.1. договору, договір діє з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2019 року.
25 липня 2011 року сторонами укладена додаткова угода №1 до договору оренди майна, що знаходиться в комунальній власності №1-АР/09, якою пункт 10.1. договору змінений, та викладений у наступній редакції: «Цей договір укладено строком на 2 роки 6 місяців, що діє з 01 липня 2009 року до 31 грудня 2011 року включно».
Відповідно до акту приймання-передачі комплексу будівель, споруд, обладнання, автомобільної та тракторної техніки для забезпечення водопостачання та водовідведення на території Каштановської сільської ради (додаток №1 до договору №1-АР/09 від 01.07.2009) 09 липня 2009 року Каштанівська сільська рада передала, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняла об’єкт оренди.
Прокурор в позовній заяві зазначив, що відповідач взяті на себе обов’язки, в частині оплати орендної плати, у встановлені договором строки, належним чином не виконав, у зв’язку зі чим, станом на 08 грудня 2011 року за ним сформувалась заборгованість в сумі 37 952,76 грн.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. №05/02-5 від 12.01.2012) з вимогою сплатити заборгованість, що склалась, однак, претензійна вимога була залишена відповідачем без належного реагування.
Згідно акту звіряння-взаєморозрахунків станом на 08 грудня 2011 року, що підписаний та скріплений печатками обох сторін, відповідач визнає заборгованість, що склалась за договором №1-АР/09 в сумі 37 952,76 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 37 952,76 грн.
Згідно частини 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, як вже було зазначено, відповідач 09 квітня 2012 року представив суду відзив на позов, у якому зазначив про визнання ним позовних вимог в повному обсязі.
Частиною 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Оскільки суд не вбачає в діях відповідача порушення діючого законодавства або порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає за необхідним прийняти заяву відповідача про визнання позовних вимог, позовні вимоги задовольнити.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 квітня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85, 78 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Каштанівської сільської ради (с.Каштани, Бахчисарайський район, АР Крим, вул. Виноградна, 4, 98413 ідентифікаційний код 04367654) заборгованість за договором оренди №1-АР/09 від 01 липня 2009 року в сумі 37 952,76 грн.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя 22030001, р/р 31211206783002 у банку одержувача ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558) 1609,50 грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.