Головуючий у 1 інстанції - Горпенюк О.А.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року  справа №2а-7000/11/1270           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєва І. А.

суддів  Казначеєва Е.Г. ,  Яманко В.Г.

секретаря Беліков Д.Л.

за участю представника позивача ОСОБА_2 (на підставі довіреності)

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4.(на підставі довіреності)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Державної  податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області  на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 р.  у справі  № 2а-7000/11/1270 (головуючий І інстанції Горпенюк О.А.)  за позовом  Фізичної  особи-підприємця ОСОБА_5  до  Державної  податкової  інспекції у м. Лисичанську Луганської області            про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2011 № 0000392302, № 0000402302, №000012302,-

                                                ВСТАНОВИЛА:

 15 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_6 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2011 №0000392302, №0000402302, №0000412302, мотивуючи тим, що 12.07.2011 державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області проведено фактичну перевірку господарського об'єкту - магазину «Калібрі», розташованого за адресою м.Лисичанськ Луганської області кв. Дружби народов 20. В даному магазині здійснює підприємницьку діяльність позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_5

Згідно направлень на перевірку №52 та №53 від 12.07.2011, пред'явленими працівникам магазину на початку перевірки - фактична перевірка проведена на підставі пп. 20.1.4 та пп. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України .

Перевірка проводилась з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових книг, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

25.07.2011 Позивач отримала для ознайомлення «Акт про результати фактичної перевірки за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових книг, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів» від 22.07.2011 року без номера, складеного за результатами перевірки, проведеної 12.07.2011 в магазині «Колібрі».

01.08.2011 Позивача запрошено до податкової інспекції в м. Лисичанську, де їй вручили податкові повідомлення-рішення від 01.08.2011: №0000392302; №0000402302; №0000412302 на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій -11 488,50грн. і повернули документи, вилучені під час перевірки 12.07.2011.

Позивач вважає проведення перевірки та винесені на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення, незаконними з наступних підстав: фактична перевірка магазину «Калібрі» проведена без наявності обставин, визначених п.80.2 ст.80 ПКУ; відповідачем під час проведення перевірки в порушення пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК незаконно вилучено документи, вилучення проведено у спосіб, що не відповідає вимогам п.п.85.1, 85.4, 85.5, 85.7, 85.8 Податкового Кодексу України - оригінали документів вилучалися без опису і були повернуті після винесення рішень про застосування штрафних санкцій; відповідачем порушено право Позивача надати заперечення на висновки перевірки та факти, викладені в акті перевірки - дане право платника податків та порядок розгляду заперечень передбачено нормами п.86.7 ПКУ (частини 1-3); рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті відповідачем без врахування заперечень та пояснень притягнутого до відповідальності платника податків - що суперечить ч.4 п.86.7 ст.86 ПКУ; факти, викладені в Акті фактичної перевірки - не відповідають дійсним обставинам справи; розрахунки розміру штрафів зроблені безпідставно та необґрунтовано, а саме застосовано штрафи в розмірах, не передбачених законодавством. Позивач просив визнати незаконним проведення перевірки та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.08.2011 №0000392302, №0000402302, №0000412302.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року, позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано незаконним проведення ДПІ в м. Лисичанську Луганської області фактичної перевірки ОСОБА_5.з 12.07.2011 року по 22.07.2011 року та скас овані податкові повідомлення – рішення від 01.08.2011 року № 0000392301, № 0000402302, № 0000412301.

Не погодившись з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року, відповідач подав апеляційну скаргу в якій зазначив на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, проси її залишити без задоволення, апостанову суду першої інстанції без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України  суд  апеляційної  інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в  межах  апеляційної  скарги.  Суд  апеляційної інстанції  може  вийти  за  межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень,  допущених судом  першої  інстанції,  які призвели до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, висновки суду не відповіють фактичним обставинам справи. Судом зроблено висновок, що Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає відповідальності за кожний фіскальний звітний чек та контрольку стрічку. В акті перевірки детально викладено факти про неоприбуткування грошової готівки в книзі обліку розрахункових операцій на підстав фіскальних звітних чеків РРО, що є порушенням п.2.6 Положення про ведення касових операцій. Судом першої інстанції не повною мірою досліджені обставини справи що відсутності порушень податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки суб’єкта господарювання, що не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог  законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги судова колегія встановила наступне.

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_5, зареєстрована 06.12.2001 виконавчим комітетом Лисичанської міської ради, як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 47).

12 липня 2011 року начальником державної податкової інспекції у м. Лисичанську видано направлення № 52 та № 53 на проведення фактичної перевірки платника податків (а.с. 27,28).

З направленнями № 52 та 53 на проведення перевірки до початку перевірки ознайомлено продавця магазину «Колібрі» ОСОБА_7 о  12 год. 30 хв., що підтверджується її особистим підписом  на направленнях.

На підставі вказаних направлень 12.07.2011 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку за дотриманням порядку здійснення фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, про що складено акт від 22.07.2011(а.с. 17-19).

Актом перевірки встановлено порушення п. 9, 10, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п. 7.5. ст. 7 Порядку ведення КОРО, ст.. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с. 19).

Копію акту перевірки від 22.07.2011 отримано позивачем 25.07.2011, що підтверджується особистим підписом позивача на арк. № 6 акту.

Позивач відмовилась надати пояснення, щодо фактів порушень, викладених у акті, про що  посадовими особами відповідача зазначено у акті перевірки.

01 серпня 2011 року на підставі акту перевірки від 22.07.2011 винесено додаткові повідомлення рішення №0000392302 (а.с. 21-22) , №0000402302 (а.с. 23-24) , №0000412302 (а.с. 25-26).

          Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

          Згідно ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово – господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податкових зборів (обов’язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Забороняється вилучення оригіналів первинних фінансового – господарських, бухгалтерських та інших документів, за винятком випадків, передбачених кримінально – процесуальним законом. Отримання копій документів оформлюється описом.

          Як вбачається з матеріалів справи, згідно додатку до акту про результати фактичної перевірки від 22.07.2011 (а.с. 20) позивачу податковою були повернуті оригінали документів, вилучені під час перевірки.

          Згідно п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведеної такої перевірки.

          Відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з наказом до початку перевірки.

          Згідно п. 86.1. ст. 86 ПК України акт, складений за результатами перевірки та підписний посадовими особами, які проводили перевірку, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.

          У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов’язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта.

          Згідно документів, наданих сторонами, акт про результати фактичної перевірки позивач отримав лише 01.08.2011 та оскаржувані податкові повідомлення – рішення були винесені 01.08.2011. Доказів відмови від отримання акту перевірки позивачем 25.07.2011 відповідачем не надано. В акті лише зазначено про відмову від надання пояснень. Акт про відмову отримання акту фактичної перевірки не складався. Як в суді першої так і апеляційної інстанції відповідачем не доведені обставни на яких грунтуються їх заперечення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії відповідача щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_8.  з 12.07.2011 по 22.07.2011 та винесення податкових повідомлень – рішень від 01.08.2011 № 0000402302, 0000412302, 0000392302 не ґрунтуються на законі. Оскільки прийняті податкові повідомлення-рішення є наслідком проведення фактичної перевірки, яка проводилась з порушенням діючих норм, отже податкові повідомлення повиннв були скасовані, як прийняті з порушенням процедури.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи ти уївлив судове рішення з додержнанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС Цукраїни є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства,

                                        УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  Державної  податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області  на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 р.  у справі  № 2а-7000/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 р.  у справі  № 2а-7000/11/1270 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти дній з дня складення в повному обсзі.

Повний текст виготовлено 13 грудня 2011 року.

Головуючий суддя                                                            Васильєва І.А.

Судді                                                                                Яманко В.Г.

                                                                                Казначеєв Е.Г.