Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/831/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Кавун Т.В.
Спори про право власності та інші речові права володіння чужим майном Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
Іменем України
03.04.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого: Кривохижі В. І.
суддів: Голованя А. М., Черниш Т. В.
при секретарі: Дімановій Н. І.
розглянула у (відкритому/закритому) судовому засіданні в місті Кіровограді
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду від 12 січня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Маловисківської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю.
Зазначав, що 5 березня 2001 року він придбав за 2 500 грн. у сім»ї ОСОБА_4 будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1. Останні надали йому на руки документи на будинок та ключі від нього, і з того часу він разом з сім»єю фактично проживає у цьому будинку на протязі 10 років. Свого часу в нотаріальній конторі не реєстрували договір купівлі-продажу, оскільки власники будинку померли, а діти не оформляли спадщину.
Рішенням Маловисківського районного суду від 12 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд дійшов висновку, що позивач не довів у судовому засіданні обставини, які мають значення для справи: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, зокрема, що судом встановлено, що він разом з сім»єю на протязі десяти років проживає в спірному будинку. Висновки суду щодо прийняття спадщини ОСОБА_3 не відповідають обставинам справи. Посилання на наявність рішення третейського суду про визнання права власності за ОСОБА_3 не має значення у справі, оскільки право власності у БТІ не зареєстроване. При цьому, суд притягнув до участі у справі ОСОБА_3, який не є власником будинку, в той час як кошти за будинок від нього отримала його сестра ОСОБА_4(дочка померлого власника будинку ОСОБА_5), яка не була залучена до участі у справі.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, який підтримував доводи скарги, представника відповідача ОСОБА_3, який заперечував проти її доводів, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Заперечуючи проти доводів скарги, представник відповідача посилався на те, що спадкоємці померлої ОСОБА_5 домовилися про прийняття спадщини саме ОСОБА_3 та відмовою на його користь ОСОБА_4 від спадщини. При цьому, спірний жилий будинок позивачу не продавали, а лише дозволили в ньому проживати, пред»явивши вимогу на спадкове майно у 2007 році.
Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п»яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Маловисківською державною нотаріальною конторою 6 серпня 1988 року, жилий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 (а.с.85).
Судом встановлено, що у зазначеному будинку з 2001 року проживає позивач зі своєю сім»єю, не будучи зареєстрованим за цією адресою, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
Також встановлено, що рішенням третейського суду від 14 вересня 2007 року, до якого звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, за відповідачем визнано право власності на спірний будинок (а.с.45-46).
Згідно ксерокопії домової книги та довідки Маловисківського РВ УМВС від 13 жовтня 2011 року ОСОБА_3 3 вересня 2008 року зареєстрований за даною адресою (а.с.61-63, 81).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що добросовісність володіння позивачем спірним будинком була припинена з моменту пред»явлення у 2007 році вимоги відповідачем щодо його прав на спадковий будинок.
Тобто, у даному випадку підстави для набуття права власності на спірне майно за набувальною давністю відсутні.
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст. 344 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, були предметом розгляду у судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Докази оцінені судом відповідно до ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України. При цьому позивач не заперечував щодо пред»явлення відповідачем вимоги відносно спірного будинку у 2007 році. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Маловисківського районного суду від 12 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча:
Судді: