Справа №2-а-460/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.
при секретарі Шевчук Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Святошинського рУГУ МВС України у м. Києві Сокур Олександра Анатолійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, –
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 24.02.2012 року відповідачем на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260,00 гривень нібито за перевищення ним швидкості руху, тобто вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України. Як вказує позивач, швидкість руху він не перевищував, в той час як швидкість його руху вимірювалась інспектором невідомим приладом, жодних доказів належності показів якого автомобілю позивача не наведено.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, не направив до суду представника та про причини неявки, які можуть бути визнані судом поважними, не повідомив.
За наявності таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З оскаржуваної постанови серії ВС1 №128989 від 24 лютого 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 24.02.2012 року, керуючи автомобілем в м. Києві по Житомирському шосе 20 км., рухався зі швидкістю 90 км/год, чим перевищив швидкість в населеному пункті на 30 км/год, і таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем не подано жодних доказів порушення позивачем вимог пункту 12.4 ПДР України, тобто перевищення швидкості, належності показів приладу, яким вимірювалась швидкість, автомобілю саме позивача та відповідно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол в справі про адміністративне правопорушення складений безпідставно та не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 252, 254, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 6, 17, 18, 104-106, 128, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Святошинського рУГУ МВС України у м. Києві Сокур Олександра Анатолійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВС1 №128989 від 24 лютого 2012 року –скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України –закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Зінченко С.В.