1-329/11

ПОСТАНОВА

Текст

23.01.2012     Подільський районний суд  міста Києва

в складі головуючого судді                                  Зубець Ю.Г.,

при секретарі                                                         Топоровської О.В., Скопець Л.В.

за участю прокурора                                             Хавіна В.О., Кіщак Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

         ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Навої, Бухарської області, Узбекистан, росіянина, громадянина України, освіта незакінчена вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: м. Київ, пр-т. АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення в тому, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ “А.Т.Ком” (протокол №2 від 01.06.2001 року) ОСОБА_1 було призначено генеральним директором ТОВ “А.Т.Ком”.

Відповідно до п. 8.14 статуту ТОВ „А.Т.Ком” ОСОБА_1, як генеральний директор ТОВ „А.Т.Ком” видає накази, інструкції та інші акти з питань, що входять до його компетенції; представляє Товариство у стосунках з будь-якими українськими та іноземними юридичними та фізичними особами; укладає договори та інші угоди від імені Товариства, видає доручення на проведення таких операцій; подає на затвердження Зборам Учасників проекти бюджету Товариства; з врахуванням обмежень, що випливають із п. 8.10., призначає та звільняє посадових осіб Товариства, установлює на підставі діючого законодавства посадові оклади, заохочує працівників, накладає дисциплінарні стягнення; затверджує Положення про структурні підрозділи Товариства; виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності Товариства, тобто виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно господарські обов’язки і за вказаними ознаками являвся службовою особою.

27.03.2002 року ТОВ «ПХТ» було укладено контракт №03/27-ЧШ з ТОВ «НВП Енергосервіс» на виконання робіт по будівництву газопроводу-відгалуження до м. Чернігів. Згідно з додатковою угодою до цього договору в забезпечення заборгованості за договором ТОВ «ПХТ» передало ТОВ «НВП Енергосервіс» 20 простих векселів на суму 1 699 339, 2 грн. за актом прийому-передачі від 08.07.02 року, в тому числі і простий вексель № 3229602051.

11.04.2002 року ТОВ НВП «Енергосервіс» було укладено контракт №04/11-02 на виконання робіт по будівництву газопроводу-відгалуження до м. Чернігів з ТОВ ВКФ «Картас ЛТД». Згідно з додатковою угодою до цього договору в забезпечення заборгованості за договором ТОВ «НВП Енергосервіс» передало ТОВ ВКФ «Картас ЛТД» 20 простих векселів на суму 1 699 339, 2 грн. за актом прийому-передачі від 08.07.02 року, що були емітовані ТОВ «ПХТ», в тому числі і простий вексель № 3229602051.

ТОВ ВКФ «Картас ЛТД» в свою чергу 09.07.2002 року уклало договір купівлі-продажу векселя б/н з ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського», відповідно до умов якого ТОВ ВКФ «Картас ЛТД» продало останньому простий вексель № 3229602051 номіналом 500 000 грн.

Згідно п.2.3. вказаного договору ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” зобов’язувалось в термін до 15 липня 2002 року передати ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» простий вексель №3229602051, про що вони повинні підписати акт прийому-передачі.

В цей же день ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” передало ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» простий вексель №3229602051, про що було складено акт прийому-передачі від 09.07.2002 року.

          Посередником від ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” по укладанню вказаної угоди з ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» виступив ОСОБА_2, якому, відповідно ТОВ ВКФ “Картас ЛТД”, було надано для підписання договір купівлі-продажу простого векселя № 3229602051 б/н з ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського», акт прийому-передачі від 09.07.2002 року та копію простого векселя № 3229602051.

ОСОБА_2, маючи спеціальні знання з питань торгівлі цінними паперами, в тому числі і з питань проведення операцій з векселями отримавши вказані документи усвідомив, що він має змогу заволодіти грошовими коштами в сумі 500 000 грн., які будуть перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК» за купівлю простого векселя №3229602051 ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1, шляхом проведення фіктивної операції з купівлі-продажу з використанням реквізитів простого векселя № 3229602051.

22.07.2003 року для реалізації спільного злочинного умислу з ОСОБА_2, спрямованого на заволодіння чужим майном-грошовими коштами ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” в сумі 500 000 грн., які повинні бути перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» за купівлю простого векселя № 3229602051 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” як його єдиного законного векселеутримувача, генеральний директор ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1, діючи з прямим, корисливим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном - грошовими коштами ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” в сумі 500 000 грн., які повинні бути перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» за купівлю простого векселя №3229602051 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” як його єдиного законного векселеутримувача, з метою створення уяви про законність придбання у власність ТОВ “А.Т.Ком” простого векселя № 3229602051, у невстановленому слідством місці, склав та підписав договір № 1/22-07 від 22.07.2002 року між ТОВ “А.Т.Ком” та ТОВ “Стиль Євро”, згідно якого ТОВ “Стиль Євро” продало ТОВ “А.Т.Ком” простий вексель №3229602051, створивши тим самим видимість про перебування у власності ТОВ “А.Т.Ком” простого векселя №3229602051, хоч йому було достовірно відомо, що вказаний вексель ТОВ “Стиль Євро” не належить.

22.07.2002 року у невстановленому слідством місці генеральний директор ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1, діючи в порушення п.1 ст.4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, згідно якої видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, видав ТОВ “Стиль євро” простий вексель - №3218427372 від 22.07.2002 року номінальною вартістю 44 800 грн., вказавши в ньому ремітентом ТОВ “Стиль Євро”, хоч йому було достовірно відомо, що ніякого грошового боргу ТОВ “А.Т.Ком” перед ТОВ “Стиль Євро” не має, оскільки ТОВ “Стиль Євро” ніколи не було власником простого векселя №3229602051.

          22.07.2002 року у невстановленому слідством місці генеральний директор ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1, діючи повторно, в порушення п.1 ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, згідно якої видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, видав ТОВ “Стиль Євро” простий вексель №3218427373 від 22.07.2002 року номінальною вартістю 452 000 грн., вказавши в них ремітентом ТОВ “Стиль Євро”, хоч йому було достовірно відомо, що ніякого грошового боргу ТОВ “А.Т.Ком” перед ТОВ “Стиль Євро” не має, оскільки ТОВ “Стиль Євро” ніколи не було власником простого векселя № 3229602051.

Продовжуючи свої злочинні дії, генеральний директор ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1 звернувся до торгівця цінними паперами ТОВ “Менеджмент груп” в особі директора ОСОБА_3 на предмет підписання договору-доручення про продаж простого векселя №3229602051 з метою створення уяви про перебування у власності ТОВ “А.Т.Ком” простого векселя № 3229602051, законності здійснення операції з його подальшого продажу ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського».

При цьому генеральним директором ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1 було пред’явлено директору ТОВ “Менеджмент груп” ОСОБА_3 копію простого векселя №3229602051 з метою створення у останнього уяви при перебування у власності ТОВ “А.Т.Ком” вказаного простого векселя.

На виконання цього, 22.07.2002 року генеральний директор ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1 уклав з ТОВ “Менеджмент груп” в особі директора ОСОБА_3 договір-доручення № К/93/1-2002, згідно якого ТОВ “А.Т.Ком” доручає ТОВ “Менеджмент груп” за винагороду, від свого імені, за рахунок ТОВ „А.Т.Ком” укласти договір з продажу цінного паперу - простого векселя №3229602051 від 22.07.2002 року.

22.07.2003 року для реалізації спільного злочинного умислу з ОСОБА_2, спрямованого на заволодіння чужим майном-грошовими коштами ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” в сумі 500 000 грн., які повинні бути перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» за купівлю простого векселя №3229602051 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” як його єдиного законного векселеутримувача, генеральний директор ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1, діючи з прямим, корисливим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном – грошовими коштами ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” в сумі 500 000 грн., які повинні бути перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» за купівлю простого векселя №3229602051 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” як його єдиного законного векселеутримувача, у невстановленому слідством місці підписав договір № К/93/2-2002 від 22.07.2002 року між ТОВ “А.Т.Ком”, ТОВ “Менеджмент груп” та ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського», згідно якого ТОВ “Менеджмент груп” – продавець від імені, за дорученням і за рахунок ТОВ “А.Т.Ком” – векселеутримувач, продало ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» - покупець, простий вексель №3229602051, хоча йому було достовірно відомо, що ТОВ “А.Т.Ком” не є векселеутримувачем простого векселя № 3229602051.

Після підписання цього договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 цей договір для підписання директором ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім.Г.І.Петровського» ОСОБА_4

В цей же день ОСОБА_2, для реалізації спільного злочинного умислу з генеральним директором ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1, спрямованого на заволодіння чужим майном – грошовими коштами ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” в сумі 500 000 грн., які повинні бути перераховані ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» за купівлю простого векселя № 3229602051 на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” як його єдиного законного векселеутримувача, ввів в оману директора ДП «Житловик» ВАТ «НВК»Київський завод ім. Г.І. Петровського» ОСОБА_4, повідомивши йому завідомо неправдиву інформацію, що ТОВ ВКФ “Картас ЛТД” не може продати простий вексель № 3229602051, а тому операцію з продажу простого векселя №3229602051 не може бути здійснено з участю ТОВ ВКФ “Картас ЛТД”.

Одночасно ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 підписати договір купівлі-продажу простого векселя №3229602051 вже не з ТОВ ВКФ “Картас ЛТД”, а з ТОВ “А.Т.Ком” та посередництва торгівця цінними паперами ТОВ “Менеджмент груп”, надавши ОСОБА_4 завідомо неправдиву інформацію про те, що ТОВ “А.Т.Ком” є належним векселедержателем простого векселя №3229602051, хоча йому було достовірно відомо, що ТОВ “А.Т.Ком” не є векселеутримувачем простого векселя №3229602051.

          Директор ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» ОСОБА_4 підписав договір №К/93/2-2002 купівлі-продажу простого векселя № 3229602051 від 22.07.2002 року, який був наданий йому для підписання ОСОБА_2 та раніше підписаний генеральним директором ТОВ “А.Т.Ком” ОСОБА_1 та директором ТОВ “Менеджмент груп” ОСОБА_3

          23.07.2002 року ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» пред’явило простий вексель №3229602051 до сплати ТОВ “ПХТ”, яке в свою чергу сплатило його, перерахувавши грошові кошти на загальну суму 500 000 грн. за його погашення на розрахунковий рахунок ДП «Житловик» ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського», що були використані ним для погашення заборгованості за спожиту електроенергію.

ДП “Житловик” ВАТ «НВК» Київський завод ім. Г.І. Петровського» в період часу з 22.11.2002 року по 15.04.2003 року, керуючись договором №К/93/2-2002 купівлі-продажу простого векселя №3229602051 від 22.07.2002 року, укладеним з ТОВ “А.Т.Ком” перерахувало грошові кошти на загальну суму 500 000 грн. за купівлю-продажу вказаного вище простого векселя на розрахунковий рахунок ТОВ «А.Т.Ком» №260063126701 в ЗАТ “Банк Петрокоммерц-Україна”.

          Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовим становищем, заволодів грошовими коштами ТОВ ВКФ «Картас ЛТД» в сумі 500 000 гривень, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

           Під час розгляду кримінальної справи підсудний ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування. Свої доводи підсудний мотивував неповнотою та необ’єктивністю досудового слідства, які не можуть бути усунені під час судового розгляду справи. У своєму клопотанні підсудний вказав на те, що під час досудового слідства досудовим органом не були встановлені та допитані в якості свідків відповідальні особи ТОВ «Стиль Євро», за участю яких було складено та підписано договір № 1/22-07 від 22.07.2002р. між ТОВ «А.Т.Ком» та ТОВ «Стиль Євро», згідно якого ТОВ «Стиль Євро» продало ТОВ «А.Т. Ком» простий вексель № 3229602051, а потім між цими юридичними особами було проведено ще декілька угод. Також не були проведені зустрічні перевірки між ТОВ «А.Т.Ком» та ТОВ «Стиль Євро», ТОВ «Торіон груп», ТОВ «Аріана», ТОВ «Кронакорпус», ТОВ «Фергус-2002».  

          Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

               Згідно статті 281 КПК України повернення кримінальної справи на додаткове розслідування може мати місце лише тоді, коли встановлена неправильність чи неповнота слідства і ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

                У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

                Суд, вивчивши матеріали кримінальної справи, прийшов до висновку, що під час провадження досудового слідства обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були досліджені поверхово та однобічно. А саме: не були встановлені та допитані в якості свідків відповідальні посадові особи ТОВ «Стиль Євро», за участю яких було складено та підписано договір № 1/22-07 від 22.07.2002р. між ТОВ «А.Т.Ком» та ТОВ «Стиль Євро», згідно якого ТОВ «Стиль Євро» продало ТОВ «А.Т.Ком» простий вексель № 3229602051, а потім між цими юридичними особами було проведено ще декілька угод. Також, під час досудового слідства не були встановлені та допитані в якості свідків відповідальні посадові особи: ТОВ «Торіон груп», ТОВ «Аріана», ТОВ «Кронакорпус», ТОВ «Фергус-2002» на розрахункові рахунки яких були перераховані кошти ТОВ «А.Т.Ком», на загальну суму – 497 000 грн.

          Органами досудового слідства зазначено, що ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами ТОВ ВКФ «Картас ЛТД» в сумі 500 000 гривень, однак в справі відсутні дані про постраждалу сторону та докази понесення збитків (в справі відсутній цивільний позов та не заявлено цивільного позову).

          П. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» зазначає, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

            Крім того, в обвинувальному висновку зазначено ряд осіб, яких необхідно допитати в судовому засіданні, однак дані свідки в судові засідання неодноразово не з'являлись, хоча були повідомлені про день та час розгляду справи завчасно та належним чином.

Судом неодноразово надавались судові доручення працівникам прокуратури Подільського району м. Києва в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, для встановлення місця проживання та допиту вказаних свідків в судовому засіданні. Однак, дані судові доручення не були виконані, що позбавило можливості суд в судовому засіданні встановити істину по справі.

Суд вичерпав всі надані йому повноваження для всебічного та об'єктивного розгляду данної кримінальної справи та для встановлення істини по справі.

           Із вищенаведеного вбачається, що слідчі дії проведені поверхово та однобічно.

                 Оскільки, вказана неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, кримінальна справа підлягає направленню прокурору Подільського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

         На підставі викладеного, керуючись ст. 281  КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

         Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, направити прокурору Подільського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

          В ході додаткового розслідування слідчим органам необхідно виконати наступне:

1.          Встановити та допитати в якості свідків відповідальних осіб ТОВ «Стиль Євро», за участю яких було складено та підписано договір №1/22-07 від 22.07.2002р. між ТОВ «А.Т.Ком» та ТОВ «Стиль Євро», згідно якого ТОВ «Стиль Євро» продало ТОВ «А.Т.Ком» простий вексель № 3229602051.

2.          Встановити та допитати в якості свідків відповідальних посадових осіб ТОВ «Торіон груп», ТОВ «Аріана», ТОВ «Кронакорпус», ТОВ «Фергус-2002».

3.          Встановити сторону, якій ніби то завдано матеріальні збитки в сумі 500 000 грн. та допитати з приводу того, чому при завданні таких збитків не заявлено цивільний позов.

         Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін – підписка про невиїзд з постійного місця проживання.             

         Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 7 діб з дня її винеcення.

          СУДДЯ                                                                      Зубець  Ю.  Г.