Провадження № 2/2020/86/2012                             Справа № 2-263/11

РІШЕННЯ

 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року  Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого: судді –Богдан М.В.

при секретарі         -  Коваленко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСП - 441 Південелектромонтаж», ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням і стягнення матеріальної та моральної шкоди та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХСП - 441 Південелектромонтаж»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: відділ громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області, Служба у справах дітей Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у користуванні приміщенням та визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське спеціалізоване підприємство-441 Південелектромонтаж», в якому просив: усунути йому перешкоди у користуванні  житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1; зобов’язати відповідача звільнити вказане приміщення від сторонніх осіб  та надати йому та його дитині можливість мешкати за спірною адресою; стягнути з відповідача судові витрати та оплату за надання правової допомоги в сумі 2000,00 грн..

Свої вимоги мотивував тим, що працюючи в ХСП № 404 ВАТ «Південелектромонтаж», був поселений та з 26.01.2001 року зареєстрований у кімнаті № 116 гуртожитку за адресою: м. Харків вул. Танкопія 30, де і проживає. Разом з ним постійно мешкає його син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 15 жовтня 2009 року вони не змогли потрапити до кімнати, оскільки відповідач здав її за договором оренди іншій особі - ОСОБА_2. Вважає, що зазначені дії порушують його права як законного користувача кімнати № 116 у гуртожитку за адресою: м. Харків вул. Танкопія 30.

26 січня 2010 року ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»також звернулось до суду з позовом, в якому просило зобов’язати ОСОБА_1 та його неповнолітнього сина усунути перешкоди у користуванні позивачем житловим приміщенням у гуртожитку, що належить позивачу на праві приватної власності за адресою: м. Харків вул. Танкопія 30 кім. 116, у зв’язку із розірванням договору оренди від 02.01.1998 р. та визнати зазначених осіб такими, що втратили право користування даним приміщенням. Крім того, підприємство просило зобов’язати СГІРФО Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області зняти вказаних осіб з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 кім.116.

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова обидва позови були об’єднані в одне провадження.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 та його представник підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»заперечували.   

Представники відповідача за первісним позовом - ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечували, мотивуючи  їх необґрунтованістю і безпідставністю, свої позовні вимоги просили задовольнити повністю.

Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_1 заперечував, пояснив, що ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»уклало з ним договір оренди на спірну кімнату.

Представник третьої особи - СГІРФО Комінтернівського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області в судове засідання не з*явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, винести рішення відповідно до законодавства.

Представник Служби у справах дітей Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з*явилась, надала до суду письмову заяву з проханням слухати справу без її присутності та винести рішення на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.   

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 02 січня 1998 року уклав із Харківським спеціалізованим підприємством № 402 договір оренди приміщення кімнати № 116 гуртожитку за адресою: м. Харків вул. Танкопія 30.

За п.2.10 договору оренди його укладено строком з 02.01.1998 року по 31.12.1998 року.

Відповідно до п.2.11 договору оренди, у разі ненадходження письмової вимоги про розірвання договору від однієї з сторін, договір автоматично подовжується на наступний рік.

Як вбачається з наданої трудової книжки, ОСОБА_1 працював на Харківському спеціалізованому підприємстві № 402 ВАТ «Південелектромонтаж»з 12.07.1999 року по 25.01.2000 року та звільнився за власним бажанням.

За довідкою Відкритого акціонерного товариства «Південелектромонтаж»спеціальний ордер на вселення у кімнату № 116 відомчого гуртожитку за адресою: м. Харків вул. Танкопія 30 ОСОБА_1 не видавався.

ОСОБА_1 зареєстрував своє місце проживання в зазначеній кімнаті гуртожитку з 26.01.2001 року. При цьому, до форми А комендантом гуртожитку було внесено запис про те, що він не працює, а також про наявність дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Тобто, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 уклав договір оренди на зазначену кімнату до того, як розпочав трудові відносини із власником гуртожитку, а зареєстрував своє місце проживання після того, як трудові відносини припинились за його ініціативою.

Будинок гуртожитку було передано на баланс позивача ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»від колишнього балансоутримувача «ХСП № 402»за наказом власника будинку на той час - ВАТ «Південелектромонтаж»-  № 3 від 17.01.2002 р.

На момент судового розгляду будинок за адресою: м. Харків вул. Танкопія 30 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківське спеціалізоване підприємство-441 Південелектромонтаж»на праві приватної власності, що підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 07.02.2007 р.

Вказаним рішенням встановлено, що гуртожиток за адресою: м. Харків вул. Танкопія 30 передано у власність ТОВ «ХСП-441 «Південелектромонтаж»відповідно до договору міни від 28.12.2004 р, укладеному між ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»та ВАТ «Південелектромонтаж». Даний договір та акти приймання-передачі до нього було визнано дійсними за рішенням господарського суду Харківської області у жовтні 2007 року, що за ч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України надає йому силу нотаріально завіреного договору.

Статус гуртожитку, закріплений за вказаним будинком, підтверджено листом Комінтернівського у місті Харкові райвиконкому № 82/2/01-13 від 16.01.2009 р.

Таким чином, впродовж дії договору оренди від 02.01.1998 р змінився власник гуртожитку, яким став ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж».

Відповідно до ст. 170 ЖК України, при переході права власності на жилий будинок, (частину будинку, квартиру), в якому знаходиться здане в найом жиле приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку.

Як видно з обставин справи, після переходу права власності на гуртожиток до іншого особи дія договору оренди не припинилась, ОСОБА_1 мав можливість і надалі користуватись приміщенням без перешкод на тих самих умовах оренди.

Сама по собі наявність чи відсутність прописки не може бути підставою як для визнання права користування жилим приміщенням, так і для відмови в цьому.

Відповідно до ст.ст.127-129 ЖК України цільовим призначенням гуртожитків є використання для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Такий ордер ОСОБА_1 не видавався, що матеріалами справи не спростовано.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що єдиною підставою для проживання ОСОБА_1 у кімнаті № 116 гуртожитку був договір оренди приміщення від 02.01.1998 року, і зазначене приміщення надавалось позивачу не у зв’язку із трудовими відносинами.

Також ОСОБА_1 з початку 2009 року не використовував кімнату № 116 у гуртожитку за призначенням,  а здавав її сторонній особі –ОСОБА_2.

Зазначена обставина підтверджується актом перевірки норм дотримання норм житлового законодавства у відомчому гуртожитку ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»від 14.09.2009 р. письмовою заявою ОСОБА_2 на ім’я відповідача від 12.10.2009 р..

Суд критично ставиться до пояснень позивача за основним позовом про те, що йому з дитиною ніде жити, оскільки відповідно до довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, а за його дружиною ОСОБА_4 зареєстровано право спільної сумісної власності на ѕ частини квартири АДРЕСА_3.

Крім того, в матеріалах справи є заява ОСОБА_1 на ім’я відповідача від 12.05.2010 р, в якій він зазначає фактичною адресою свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто житлове приміщення, що належить на праві власності його дружині.

ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»направило ОСОБА_1 листа від 25.09.2009 р із попередженням про те, що з 01.01.2010 року договір оренди не буде продовжено, оскільки кімната потрібна для проживання працівників підприємства, запропонувало до вказаної дати звільнити приміщення. Відповідно до поштового повідомлення ОСОБА_1 отримав зазначеного листа 30.09.2009 р. .

Тобто дія договору оренди припинилась з 01 січня 2010 року. Інші правові підстави користуватись зазначеним приміщенням у позивача ОСОБА_1 на даний час відсутні, а відповідно до цього не є обґрунтованими його посилання на норми ст. 395-397 Цивільного кодексу України.

За ст. 9 ЖК України житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

У зв’язку із цим суд приходить до висновку про безпідставність позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні ним житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 і зобов’язанню відповідача звільнити вказане приміщення від сторонніх осіб та надати йому та його дитині можливість проживати там.

За ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Судом встановлено, що спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу ОСОБА_1 не надавався, а тому, законні підстави для реєстрації місця проживання у гуртожитку у нього відсутні. Він має власне житло, користувався кімнатою у гуртожитку не у зв’язку із трудовими відносинами, а на підставі договору оренди від 02.01.1998 року, який передбачає можливість припинення його дії обома сторонами, з початку 2009 року не проживав у кімнаті.                           Однак судом було встановлено, що гуртожиток було передано ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»у приватну власність за відплатним договором міни від 28.12.2004 р та право власності на нього було встановлено рішенням суду.

У зв’язку із цим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське спеціалізоване підприємство-441 Південелектромонтаж», ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні ним житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, зобов’язання відповідача звільнити вказане приміщення від сторонніх осіб та надати ОСОБА_1 та його дитині можливість проживати там, а також стягнення з відповідача судових витрат та оплати за надання правової допомоги в сумі 2000,00 грн. належить відмовити в повному обсязі.

Позовна заява ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»з вимогами зобов’язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні позивачем житловим приміщенням у гуртожитку, що належить позивачу на праві приватної власності за адресою: м. Харків вул. Танкопія 30 кім. 116, у зв’язку із розірванням договору оренди від 02.01.1998 р, визнати зазначених осіб такими, що втратили право користування даним приміщенням, зобов’язати СГІРФО Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області зняти зазначених осіб з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 кім.116 підлягає задоволенню частково з наступних причин.

За ст. 168 ЖК України укладений на визначений строк договір найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, припиняється після закінчення цього строку, і його може бути продовжено лише за угодою між наймачем і наймодавцем.

Також згідно з ч.1 ст.822 ЦК України не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»своєчасно здійснило належні дії, спрямовані на припинення з 01 січня 2010 року договору оренди від 02.01.1998 року між ним та ОСОБА_1 Відповідно до цього ОСОБА_1 та його дитина ОСОБА_3 втратили право користування житловим приміщенням - кімнатою у гуртожитку.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично не проживають у кімнаті № 116 гуртожитку, а кімнату здано в оренду ОСОБА_2, тому вимога  ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж» усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням за адресою: м. Харків вул. Танкопія 30 кім. 116 є необґрунтованою.

Стосовно вимоги про зняття  ОСОБА_1 та його дитини з реєстрації місця проживання у кімнаті № 116 гуртожитку у зв’язку із втратою права користування даною кімнатою, оскільки залишення за ОСОБА_1 реєстрації місця проживання у даній кімнаті перешкоджає власнику вільно володіти та користуватись приміщенням, то вказана вимога задоволенню не підлягає з наступних причин.

Матеріали справи свідчать про те, що сектор ГІРФО Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області приймав участь у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог.    Діючий ЦПК України не передбачає можливості покладення на третю особу рішенням суду будь-яких зобов’язань, оскільки вона не є стороною у справі.

За ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

На підставі викладеного, Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 391,826 ЦК України, ст.ст. 127-129, 168, 170 ЖК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське спеціалізоване підприємство-441 Південелектромонтаж», ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради - відмовити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське спеціалізоване підприємство –441 Південелектромонтаж»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: відділ громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ГУМВС України в Харківській області, Служба у справах дітей Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у користуванні приміщенням та визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням задовольнити частково.   

Визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право користування кімнатою № 116 у гуртожитку за адресою: м. Харків вул. Танкопія, будинок № 30.

В задоволенні інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське спеціалізоване підприємство –441 Південелектромонтаж»- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_5