Справа № 2-2365 2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Музиченко О.О. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві в залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 28.11.2007 року ОСОБА_2. визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і йому обрана міра покарання у вигляді 2-х років обмеження волі, суд визнав його винним в тому, що він 02.09.2007 року близько 21 год. керуючи автомобілем ВАЗ-21063 порушив ПДР України, виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з мотоциклом «Восход» під керуванням ОСОБА_3., в результаті ДТП позивач як пасажир мотоцикла отримав легкі тілесні ушкодження і перебував на стаціонарному лікуванні в Білоцерківській міській лікарні № 2, за період лікування на придбання ліків, медикаментів витратив 261,83 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вказану матеріальну шкоду та 10 000 грн. моральної шкоди.
В суді позивач, представник позивача уточнили позовні вимоги і просили суд стягнути з відповідача на користь позивача 319 грн.53 коп. за придбання ліків, медикаментів та моральну шкоду у вищевказаному розмірі.
Відповідач до суду не з»явився з поважних причин, оскільки в даний час відбуває покарання у вигляді обмеження волі, але про час розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надіслано його розписку про одержання ним копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів та письмові заперечення відповідача на позов, де він вказав, що позов не визнає, оскільки ДТП мала місце не з його вини.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, оглянувши матеріали даної справи, матеріали кримінальної справи № 2-1104 за 2007 рік, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Так, по справі встановлено, що 02.09.2007 року близько 21 год.15 хв. ОСОБА_2., керуючи автомобілем ВАЗ-21063 та рухаючись по проїзній частині вул.П.Запорожця в м.Білій Церкві, з метою заїзду до двору будинку № 155, виконуючи маневр повороту ліворуч, в порушення вимог п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.13 ПДР України допустив неуважність, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перед поворотом ліворуч не надав дорогу транспортному засобу, що рухається по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з мотоциклом «Восход» під керуванням ОСОБА_3.
В результаті ДТП ОСОБА_3. отримав тяжкі тілесні ушкодження, а позивач ОСОБА_1.-легкі тілесні ушкодження.
Ці обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи № 1-1104 за 2007 рік про обвинувачення ОСОБА_2. в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 28.11.2007 року по даній кримінальній справі відповідача ОСОБА_2. було засуджено до 2-х років обмеження волі за ч.2 ст.286 КК України.
Отже, як слідує з даного вироку, саме відповідача ОСОБА_2. було визнано винним в скоєнні вказаної ДТП.
А відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мале місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача в скоєнні даної ДТП є доведеною.
А тому відповідно до ст.1188 ЦК України саме ОСОБА_2. повинен відшкодувати позивачу спричинену в результаті ДТП шкоду.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 23.10.2007 року № 326/д в матеріалах кримінальної справи ОСОБА_1. в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забійних ран голови, саден кистей, правої голінки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач з 02.09.2007 року по 17.09.2007 року перебував на стаціонарному лікуванні в Білоцерківській міській лікарні № 2, що стверджується довідкою лікарні, зазначеним вище висновком експертизи.
За вказаний період лікування позивачем було придбано ліків, медикаментів на суму 319 грн.53 коп., що слідує з наданих суду чеків з аптек /а.с.30/.
Всі надані позивачем чеки приймаються судом до уваги, оскільки вказані на них дати співпадають з періодом перебування позивача в лікарняному закладі.
Згідно ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому також додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Отже, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на лікування в розмірі 319 грн.53 коп., про що вказано вище в рішенні.
Крім матеріальної шкоди, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь і моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.
Проаналізувавши всі надані докази, суд приходить до висновку, що з вини ОСОБА_2. позивачу було спричинено і моральну шкоду, оскільки в результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження, зазнав як фізичних, так і моральних страждань, перебував на стаціонарному лікуванні, що призвело до зміни звичного для нього способу життя.
Таким чином, спричинену позивачу моральну шкоду з врахуванням вимог розумності і справедливості суд оцінює в розмірі 3 000 грн.
В решті позову щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 7000 грн. суд вважає за необхідне відмовити .
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Враховуючи все наведене та керуючись ст.ст.23, 1166,1167, 1188, 1195 ЦК України, ст.ст.10,60, 61,88,209,212-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 319 грн.53 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків і 3000 грн. моральної шкоди, всього 3319 грн.53 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Дмитренко А.М.