УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :
головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Цюри Т.В., Погорєлової С.О.,
при секретарі - Литвинюк А.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 21 січня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
в с т а н о в и л а:
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 9375,45 грн., посилаючись на те, що відповідачка уклала договір на користування послугами відкритого доступу до мережі Інтернет, здійснювала з належного їй телефону міжнародні з’єднання, тобто використовувала несанкціоновані переключення на міжнародні напрямки під час роботи в Інтернеті, через що в період з серпня 2009 року по березень 2010 року включно виникла заборгованість за оплату послуг телефонних розмов в розмірі 9375,45 грн.
Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що належним чином про ризики і наслідки укладання публічного договору їй не роз’яснили, просила відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 21 січня 2011 року позов задоволено, з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ВАТ «Укртелеком» стягнуто 9375,45 грн., судові витрати.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В суді апеляційної інстанції представник відповідачки доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Не заперечував факт користування послугами мережі Інтернет в порядку відкритого доступу шляхом реєстрації на сайті, однак вважав, що належним чином його довірителька, члени її родини, які користувалися послугою, не були повідомлені про можливі наслідки та ризики такого з’єднання, тоді як відповідальність за несанкціонований доступ несе позивач, тому вимоги до ОСОБА_1 є безпідставними. Крім того, у діях не має її вини, тому відповідальність на неї не може бути покладено.
Представник позивача, пояснила, що умови публічного договору на користування послугами мережі Інтернет шляхом відкритого доступу оприлюднені на сайті, ознайомлення з якими обов’язкове до підключення, тому доводи про неповідомлення про ризики такого з’єднання необґрунтовані. Послуга носила сеансний характер з обладнання споживача на основі відкритого доступу та відповідальність і ризики за використання інформаційних ресурсів в такому випадку несе споживач.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є абонентом ВАТ «Укртелеком», відповідно до типового договору №141 про надання послуг електрозв’язку.
Не заперечується сторонами, що між ними також був укладений публічний договір про користування послугою відкритого доступу до мережі Інтернет шляхом реєстрації ОСОБА_1 на сайті :www.my.ukrtelekom.ua .
Під час користування зазначеною послугою відбулося міжнародне з’єднання із абонентами в інших країнах, що призвело до виникнення боргу за міжнародні дзвінки на суму 9375,45 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що як споживач послуги користування Інтернет шляхом сеансного відкритого доступу позивачка несе відповідальність та ризики використання інформаційних ресурсів.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.
Відповідно до п.п.4,19 ст.39 Закону України «Про телекомунікації» оператори, провайдери зобов’язані надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають, та вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.
Оскільки відповідачці надана послуга із сеансного доступу, то її порядок та умови оприлюднені на сайті, на якому вона зареєструвалася для її отримання, відтак письмового підтвердження про ознайомлення із умовами послуги не вимагається.
Доказів того, що позивачем не вживаються заходи для недопущення несанкціонованого доступу не надано.
Акт обстеження можливості стороннього підключення від 21.08.2009 року (а.с.51) свідчить про відсутність такого підключення та параметри лінії відповідають нормам (а.с.52).
В той же час з відповіді на адресу ОСОБА_2 за результатами перевірки звернення щодо обґрунтованості нарахування боргу (а.с.50) вбачається, що з’єднання із Естонією та Австрією виникло через розрив встановленого Інтернет – з’єднання з модемним пулом провайдера та самостійного встановлення міжнародного з’єднання з абонентським технічним приладом, яке відбулося внаслідок наявності вірусу на персональному комп’ютері споживача або внаслідок його необережних дій під час сеансу Інтернет, запустившего помилково або внаслідок нерозуміння англійської мови відповідної програми, яка самостійно переадресувала виклик Інтернет - з’єднання з модемного пулу провайдера в напрямок інших країн.
Таким чином, доказів на підтвердження того, що несанкціонований доступ мав місце через невжиття заходів з цього приводу позивачем не надано.
Відповідно до п.п.427,428 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг від 09.08.2005 року оператори, провайдери не мають права контролювати зміст інформації, що передається або приймається споживачем та відповідальність і ризики за використання інформаційних ресурсів Інтернет несе споживач. Оператор, провайдер не дає ніяких гарантій щодо будь-яких товарів, інформації і послуг, що поставляються чи надаються за допомогою Інтернет, не несе відповідальності за будь-які втрати або збитки, яких прямо чи опосередковано зазнали споживачі чи треті особи внаслідок використання інформаційних ресурсів Інтернет чи неможливості їх використання.
За таких обставин відсутність вини споживача у несанкціонованих міжнародних з’єднаннях не є підставою для звільнення від відповідальності, оскільки законом покладено ризик їх виникнення на споживача.
Та обставина, що ОСОБА_1 зверталася до правоохоронних органів з приводу порушення кримінальної справи щодо осіб, які вчинили дії щодо використання її номеру для телефонних дзвінків до інших країн, зазначеного не спростовує, оскільки відповідно до правил надання послуг відповідальність покладена на споживача, і відносини з цього приводу виникли між нею та позивачем. Крім того, у разі встановлення правоохоронними органами таких осіб вона не позбавлена права вимоги про відшкодування збитків до них.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність номеру телефону, прізвища та адреси пояснені позивачем описками при складанні позовної заяви, що узгоджується з іншими відомостями у справі. Сторони не заперечували, що спір виник саме із ОСОБА_1 тому підстав для відмови у позові у суду першої інстанції не існувало.
Доводи апеляційної скарги про неправильний розрахунок судових витрат на правильність рішення не впливає, оскільки в розрахунку суми стягнення судом помилки не допущено.
За подачу позову матеріального характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1% від ціни позову, тобто 93 гривні 75 копійок. Під час розподілу судових витрат згідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки стягнуто в загальному підсумку саме 93 гривні 75 копійок.
Судовий збір має бути сплаченим в доход держави в належному розмірі, згідно до ст.88 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами, судом позов задоволений, відтак витрати розподілені в межах передбаченої законом суми і у будь-якому випадку підлягали стягненню з відповідачки. Таким чином, недоотриманням частково судового збору при подачі позову права апелянта не порушені.
Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.307,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Болградського районного суду Одеської від 21 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: