РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі :
головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Цюри Т.В.,
при секретарі - Литвинюк А.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання права власності на земельну ділянку, за апеляційними скаргами Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1000 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд, зобов’язати Одеську регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєструвати та видати державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що йому на праві приватної спільної часткової власності згідно договору купівлі-продажу від 20.07.2006 року належить Ѕ частки будівлі цілісного майнового комплексу загальною площею 201,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Маючи намір збудувати жилий будинок для проживання на вищевказаній земельній ділянці він звернувся до Одеської міської ради з клопотанням про передачу йому земельної ділянки площею 1000 кв. м. у власність, але отримав відмову, тому вимушений звернутися до суду.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 15 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. За ОСОБА_1 визнане право власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, зобов’язано Одеську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд та видати державний акт про право власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м. за зазначеною адресою для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 1 серпня 2007 року ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2007 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 грудня 2006 року скасовано, справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду України від 8 листопада 2010 року скасовано ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2007 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У апеляційній скарзі Одеська міська рада та ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга Одеської міської ради підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач за договором купівлі – продажу від 20 липня 2006 року є власником Ѕ частини будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею 201,1 кв.м, що розміщена на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в реєстрі прав власності Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості. 4 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Одеської міської ради про передачу йому у приватну власність земельної ділянки за цією ж адресою для будівництва й обслуговування жилого будинку та споруд, але отримав відмову.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що громадянин має право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок у межах встановлених норм відповідно до ст.ст.116,118 ЗК України, а відтак за ним має бути визнане право власності на земельну ділянку та зобов’язано видати на неї державний акт.
Проте повністю погодитися із таким висновком суду не можна з огляду на таке.
Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Порядок безоплатної передачі земельних ділянок громадянам передбачений ст.118 ЗК України, за яким громадянин звертається із заявою до відповідної міської ради за місцем розташування земельної ділянки, та у разі залишення його заяви без розгляду має право на вирішення питання в судовому порядку, однак не шляхом визнання права власності на неї.
Статтею 81 ЗК України передбачені правові підстави набуття громадянами права на землю, серед яких можливість набуття права власності за рішенням суду про визнання права власності не передбачена.
Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Таким чином, діючим земельним законодавством не передбачена можливість набуття громадянином права власності на землю за рішенням суду про визнання права власності, оскільки передача земельних ділянок у власність громадян є виключною компетенцією органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Суд на зазначені вимоги закону уваги не звернув, вийшов за межі компетенції та помилкового визнав право власності на земельну ділянку за позивачем, що свідчить про порушення норм матеріального права, тому рішення на підставі п.4.ч.1ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з вищевказаних підстав.
З матеріалів справи видно, що ЗАТ лікувально-оздоровчий заклад профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є землекористувачем земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, проте спірною є земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, тобто за іншою адресою.
За таких обставин не можна вважати, що ухваленням рішення порушені права апелянта ЗАТ лікувально-оздоровчий заклад профспілок України «Укрпрофоздоровниця», тому їх апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.301,304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» відхилити.
Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2006 року про задоволення вимог ОСОБА_1 скасувати, ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання права власності на земельну ділянку відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: