АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Цюри Т.В.
суддів – Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,
при секретарі – Павлючук Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Управління Пенсійного фонду України у м. Білгород-Дністровський Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білгород-Дністровський Одеської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни»,-
в с т а н о в и л а:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни».
В позовній заяві позивачка посилається на те, що відповідно до ст.. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни. Згідно зі ст.. 6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року її повинно виплачуватись підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. У 2006-2008 роках позивачці таке підвищення не виплачувалось.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни» – задоволено частково.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до мінімальної пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період часу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський просить скасувати постанову суду і відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
В порядку адміністративного судочинства колегія суддів судової палати у цивільних справах вправі розглядати справи відповідно до Закону України від 02.12.2010 року № 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Як встановлено судом, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України № 2195-IV.
Відповідно до ст.6 Закону України № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст.7 Закону України № 2195-IV фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” була зупинена дія ст.6 Закону України № 2195-IV.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, якими була зупинена дія ст.6 Закону України № 2195-IV.
За змістом ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Право громадян на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України № 2195-IV не може бути обмежене відсутністю певних коштів чи фінансування.
В подальшому Законами України про внесення змін до Державного бюджету України не вносилися зміни до ст.6 Закону України № 2195-IV.
Враховуючи викладене і вимоги ст.162 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог і зобов’язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України № 2195-IV і вправі був ухвалити рішення щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в період з з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно.
При цьому, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону України № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Справа розглянута судом першої інстанції з урахуванням положень ст.ст. 99,100 КАС України щодо строків звернення до суду.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області залишити без задоволення, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2010 року – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий Цюра Т.В.
Судді Погорєлова С.О.
Сидоренко І.П.