Справа № 2-1992/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 листопада 2011р.                                                                              Жовтневий районний суд  м. Дніпропетровська

у складі: головуючого           –судді Ткаченко Н.В.

при секретарі –      Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

23.06.2009р. ЗАТ КБ „Приватбанк”  звернувся до  суду  з позовом  до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

11.09.2009р. справу передано в провадження судді Ткаченко Н.В. у зв’язку  із закінченням повноважень у судді  Гончаренко В.М.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.09.2009р. було замінено сторону позивача –замість ЗАТ КБ «ПриватБанк»- ПАТ КБ «ПриватБанк»(в липні 2009р. відбулась офіційна зміна назви банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк»на ПАТ КБ «ПриватБанк»).

20.04.2010р. відповідачкою була подана апеляційна скарга на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М. від 24.06.2009р. про відкриття провадження у справі (а.с. № 60-61).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Гончаренко В.М. від 24.06.2009р. про відкриття провадження відхилено, ухвалу залишено без змін (а.с. № 92).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 06.06.2008р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитно –заставний договір № OD7KAN10970026, відповідно до якого позичальник отримала кредит у розмірі 12266,25 дол. США, з терміном повернення до 05.06.2015р. та зі сплатою щомісячно кредиту згідно графіку погашення та відсотків за користування кредитом. На забезпечення виконання умов кредитно –заставного договору, відповідачкою в заставу був переданий автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно –заставним договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 12266,25 дол. США,  на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість перед банком. Станом на 05.05.2009р. відповідачка мала загальну заборгованість у розмірі 12384,68 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 95362,02 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 11639,57 дол. США;  за відсотками за користування кредитом у розмірі 120,44 дол. США; пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 4 дол. США, та штрафні санкції в розмірі 620,67 дол. США.

Представник позивача –ОСОБА_2 (яка діє на підставі доручення від 26.09.2011р.), в наданій суду 10.11.2011р. заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме, передати в заклад ПАТ КБ  „ПриватБанк”  шляхом вилучення  у відповідачки належне їй на праві власності заставлене майно –автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, та в рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором, звернути стягнення  на  предмет застави, а саме:  автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан,  № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від її імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем,  знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання  ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, в заяві від 10.11.2011р. представник позивача просила вжити часткове скасування заходів забезпечення позову та розглядати справу за її відсутності, постановити по справі рішення суду на загальних засадах ЦПК України.

Відповідачка –ОСОБА_1 –ні в попереднє судове засідання 14.06.2011р., ні в судове засідання 10.11.2011р.  не з’явилась,  про час та місце розгляду справи кожного разу повідомлялась шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, що підтверджується відповіддю ЦАС, в справі є поштові повідомлення про завчасне отримання відповідачкою судової повістки, як в попереднє, так і в судове засідання, про причини неявки відповідачка суд двічі не сповістила.

  За таких обставин, суд вважає, що на підставі  ч. 4 ст. 74, ч.1 ст. 76, ч.2 ст. 77 ЦПК України (зі змінами від 07.07.2010р.), відповідачка є належним чином повідомленою про день та час судового засідання і такою, що відсутня без поважних причин, що є підставою для вирішення справи за відсутністю відповідачки на підставі наявних в справі доказів.

Отже, враховуючи, заяву представника позивача про підтримання позову, апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 20.04.2010р., зі змісту якої вбачається, що позовні вимоги відповідачкою фактично не визнаються, суд вважає за можливе винесення рішення на загальних засадах ЦПК України в судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів.  

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.  589 ЦК України  у разі невиконання зобов'язання,  забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату  процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше  не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном  зобов'язанням.

Відповідно до ст. З Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р.  предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно        не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до  ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р.,  звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р. передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Судом встановлено, що 06.06.2008р. між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитно –заставний договір № OD7KAN10970026, відповідно до якого позичальник отримала кредит у розмірі 12266,25 дол. США, з терміном повернення до 05.06.2015р. та зі сплатою щомісячно кредиту згідно графіку погашення та відсотків за користування кредитом.

На забезпечення виконання умов кредитно –заставного договору, відповідачкою в заставу був переданий автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2.

Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно –заставним договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 12266,25 дол. США,  на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість перед банком. Станом на 05.05.2009р. відповідачка мала загальну заборгованість у розмірі 12384,68 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 95362,02 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 11639,57 дол. США;  за відсотками за користування кредитом у розмірі 120,44 дол. США; пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 4 дол. США, та штрафні санкції в розмірі 620,67 дол. США.

Як вбачається з наданої суду довідки ПАБ КБ «Приватбанк», станом на 14.06.2011р. (дата проведення попереднього судового засідання) заборгованість за договором не зменшилася, а навпаки,  значно зросла та складає 20648,75 дол. США  в тому числі є прострочена заборгованість по кредиту 2348,62 дол. США  та відсоткам 1959,33 дол. США.

Проте, в розрахунках ціни позову (судових витрат) суд буде  враховувати первісну ціну позову, оскільки банк позовні вимоги не уточнював.

При винесенні рішення, оцінюючи долучені відповідачкою до апеляційної скарги письмові докази, а саме, акт прийому автомобіля DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 в заклад від 16.04.2010р., суд приходить до висновку що, здійснивши передачу заставного майна банку для подальшої реалізації, відповідачка визнала факт існування заборгованості за кредитно - заставним договором і необхідність її погашення шляхом продажу заставного майна, а отже, виходячи з положення ст. 61 ЦПК України, обставини, які визнані стороною по справі, не потребують доказування судом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе передати в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно –автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитно –заставним договором № OD7KAN10970026 від 06.06.2008р. станом на 05.05.2009р. в розмірі 95362 грн. 02 коп., що є еквівалентом 12384,68 дол. США,  звернути  стягнення  на  предмет застави, а саме: автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати  від її імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем,  знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України,  суд вважає за можливе частково скасувати заходи забезпечення позовних вимог, прийняті ухвалою судді Гончаренко В.М. від 24.06.2009р. в частині накладення арешту на автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки існування заборони відчуження автотранспортного засобу унеможливить в подальшому виконання цього рішення суду.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Гончаренко В.М. від 24.06.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір у розмірі 953 грн. 62 коп. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті з урахуванням змін щодо розміру судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір», що 01.11.2011р. набрав законної сили ).

Щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то з огляду на те, що   01.11.2011р. набрав законної сили Закон України «Про судовий збір»,  згідно якого ст. 81 ЦПК України «Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи»виключена з цивільно-процесуального кодексу України,  суд не находить підстав для  стягнення з відповідачки на користь держави цих витрат, не дивлячись на те, що ухвалою судді Гончаренко В.М. від 24.06.2009р.. стягнення витрат на ІТЗ  було відстрочено до винесення рішення по справі.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  526,  530, 589, 590, 1050 ЦК України, ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р.,  ст.ст. 8, 10, 11, 60, 74, 76, 77, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд  -

В И Р І Ш И В:

Позовні  вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1  про звернення стягнення на предмет застави –задовольнити.

Передати в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй  на праві власності заставлене майно –автомобіль марки  DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2.

В рахунок погашення заборгованості за кредитно –заставним договором № OD7KAN10970026 від 06.06.2008р. станом на 05.05.2009р. в розмірі 95362 грн. 02 коп., що є еквівалентом 12384,68 дол. США, звернути  стягнення  на  предмет застави, а саме:  автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  держави судовий збір у розмірі 953 грн. 62 коп.

Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Гончаренко В.М. від 24.06.2009р. в частині накладення арешту на автомобіль марки DAEWOO модель MATIZ, 2008р.в., тип ТЗ: легковий седан, № кузова: НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 –скасувати,  в іншій частині ухвалу судді Гончаренко В.М. від 24.06.2009р. залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд  Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя:                                                                                                                     Н.В.Ткаченко