КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2012 № Б8/151-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Гарник Л.Л.
при секретарі судового засідання - Корінної А.О.,
за участю представників (згідно з протоколом судового засідання від 04.04.2012 по справі
№ Б8/151-11):
від ініціюючого кредитора:ОСОБА_1 (довіреність від 01.02.2012 №б/н)
від ліквідатора :Дорошенко Я.В. (паспорт НОМЕР_1 виданий 22.08.1995 Дарницьким РУГУ МВС України в м. Києві)
відТОВ «Ланжерон» не з’явились
від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області: ОСОБА_2 (довіреність від 01.03.2012 № 14/9/10-025)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційну скаргу Державної податкової інпекції у Києво-Святошинському районі Київської області
на постанову Господарського суду Київської області від 01.11.2011
у справі Б8/151-11 (суддя: Скутельник П.Ф.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівне узбережжя»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СДН Девелопмент»
за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон»
про визнання банкрутом.
ВСТАНОВИВ :
Постановою господарського суду Київської області від 01.11.2011 року у справі № Б8/151-11 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі за текстом – ТОВ «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ»), визнано безспірні грошові вимоги кредитора – товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ» (далі за текстом – ТОВ «ЧАРІВНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ») у сумі 20 436,00 (двадцять тисяч чотирита тридцять шість гривень 00 коп) грн., з яких 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) грн. боргу, 200,00 (двісті гривень 00 коп.) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладено на ТОВ «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ» 321,00 грн. судових витрат, які складають з 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Мальцевої А.В. про участь у справі про банкрутство, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ» арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича, зобов’язано ліквідатора ТОВ «СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ», у тому числі у п’ятиденний строк за свій рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур’єр» оголошення про порушення судом справи про визнання відсутнього боржника банкрутом, зобов’язано боржника та власника боржника - товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН» забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передачу ліквідаторові матеріалів, відомостей і документів щодо фінансово-господарської діяльності банкрута, припинено повноваження власника майна (учасників) боржника та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, звільнено з податкової застави активи платника податків боржника (банкрута), тощо.
Не погоджуючись з постановою господарського суду Київської області від 01.11.2011 у справі № Б8/151-11, Державна податкова інпекція у Києво-Святошинському районі Київської області (далі за текстом – ДПІ) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 23.02.2012 № 479/9/10-005, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Київської області від 01.11.2011 по справі № Б8/151-11, провадження у справі припинити, поновити державну реєстрацію ТОВ «СДН Девелопмент» та зобов’язати державного реєстратора внести в відповідний запис до Єдиного державного реєстру.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом при винесенні постанови від 01.11.2011 у справі № Б8/151-11 було порушено норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 у даній справі відновлено строк подання апеляційної скарги, вказану скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № Б8/151-11 колегією у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів Сотнікова С.В., Гарник Л.Л.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шипка В.В. від 04.04.2012 № 01-22/3/3 у зв’язку з з виробничою необхідністю – зайнятістю судді Сотнікова С.В. у розгляді інших справ, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № Б8/151-11 доручено колегії у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Пантелієнка В.О., Гарник Л.Л.
У відзиві від 02.04.2012 № 02-04/2012-1 на апеляційну скаргу представник ТОВ «Чарівне узбережжя» просить суд залишити постанову господарського суду Київської області від 01.11.2011 по даній справі без змін, а апеляційну скаргу ДПІ без задоволення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 04.04.2012 представники ТОВ «Ланжерон» не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України.
Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності цих представників, за наявними у справі матеріалами.
Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитора, ліквідатора, ДПІ, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом – Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом – ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
В силу особливостей процедури банкрутства (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи для запобігання необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід справи про банкрутства.
У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ направлена до суду першої інстанції заява від 25.11.2011 № 3095/9/10-009 про визнання її кредитором боржника у даній справі з грошовими вимогами в сумі 365,84 грн. (податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість), яка одержана судом 06.12.2011.
Судова колегія встановила, що ДПІ має право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 01.11.2011 у даній справі, оскільки оскаржувана постанова безпосередньо впливає на права та обов’язки ДПІ.
У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону, якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за нявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.
Відповідно до п. 105 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 № 15, згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п’ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб – платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу є Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимим доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника – юридичної особи за її місцезнаходженням, є відповідні витяг чи довідка.
В матеріалах даної справи міститься Довідка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб від 19.09.2011 № 11164468 (а.с.7-9), яка підтверджує відсутність боржника за місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник – ТОВ “СДН ДЕВЕЛОПМЕНТ”, ідентифікаційний код юридичної особи: 34736638, є суб’єктом підприємницької діяльності та є суб’єктом банкрутства.
Згідно з ст. 1 Закону, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство”від 18.12.2009 №15, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів …; судові накази.
В заяві про порушення цієї справи Заявником (ініціюючим кредитором) заявлено грошові вимоги до Боржника у сумі 20 436,00 (двадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) грн. Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що заявлені вимоги Заявника до Боржника в сумі 20 436,00 (двадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) грн. є безспірними, що підтверджено: наказом господарського суду Київської обласі від 14.09.2010 №7/106-10, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 02.09.2010, яке набрало законної сили (згідно вказаного судового наказу) 13.09.2010 та відповідно до якого з Боржника на користь Заявника стягнуто: 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) грн. боргу, 200,00 (двісті гривень 00 коп.) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою відділу державної виконавчої служби від 04.03.2012 № ВП 26082587, відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 14.09.2010 № 7/106-10 та Постановою відділу державної виконавчої служби від 30.06.2011 № ВП 26082587 повернуто вказаний виконавчий документ на підставі п.п. 2,5 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно відповідей Києво-Святошинського БТІ, МРЕВ ДАІ та акту державного виконавця, майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу – відсутнє, розрахункові рахунки боржника – закриті, встановити місцезнаходження боржника виявляється неможливим.
Відповідно до ст. 1 Закону, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: «неплатоспроможність» - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Потрібно зазначити, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності ознак, які вказують на фінансову неплатоспроможність Боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення оскаржуваної постанови є неплатоспроможним відповідно до Закону, а вимоги Заявника стосовно визнання Боржника банкрутом є обґрунтованими. Заборгованість Боржника перед Заявником є безспірною у встановленому судом обсязі, що підтверджено належними доказами, відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджується вищезазначеною довідкою є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб.
Відповідно до Закону заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи, наведені ДПІ в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду Київської області від 01.11.2011 у справі № Б8/151-11. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної постанови у даній справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст..4-1, 34, 35, 43, 82-85, 101 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Київської області від 23.02.2012 № 479/9/10-005 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 01.11.2011 у справі № Б8/151-11 - без змін.
2. Матеріали справи № Б8/151-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.
Головуючий суддя Доманська М.Л.
Судді Пантелієнко В.О.
Гарник Л.Л.