ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "27" травня 2008 р. по справі № 4/71-38
за позовом Приватне підприємство "Михалич і Ко"
до відповідача Підприємець ОСОБА_1
про стягнення 19 869,82 грн.
Суддя Слободян П.Р.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2. - довіреність у справі
від відповідача: н/з.
Суть спору: позивач - приватне підприємство "Михалич і Ко", с. Вороновиця, Вінницька область звернувся в господарський суд Волинської області із позовом до відповідача - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк про стягнення 19869,82грн. заборгованості.
Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
19 червня 2007 року між приватним підприємством "Михалич і Ко", с. Вороновиця, Вінницька область та підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк було укладено договір поставки товару № 46, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу по видаткових накладних № 515 від 22.06.2007р, № 557 від 06.07.2007р., № 600 від 25.07.2007р., № 690 від 21.08.2007р., № 824 від 10.10.2007р., № 925 від 05.11.2007р., № 1138 від 28.11.2007р. товар на загальну суму 44917,05грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Станом на 31.12.2007р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 25669,81грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.01.2008р. (є в матеріалах справи).
Відповідач повинен був оплатити поставлений товар, однак в порушення умов договору відповідач оплату провів частково на суму 5800,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 19869,82грн.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
Стягнути з підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в користь приватного підприємства "Михалич і Ко", (АДРЕСА_2 код НОМЕР_2) 19869,82грн. заборгованості, 198,69грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Слободян П. Р.