СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20 травня 2008 року | Справа № 2-17/1307-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Дугаренко О.В.,
Лисенко В.А.,
без участі представників сторін
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 31 березня 2008 року у справі № 2-17/1307-2008
за позовом закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Канака" (Привітне, місто Алушта, Автономна Республіка Крим, 98521)
до малого підприємства "Екатерина" (вул. Автомобілістів, 1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення 1710,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим 31 березня 2008 року у справі № 2-17/1307-2008 у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства „Пансіонат „Канака” до малого підприємства „Екатерина” про зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення 1 710,00 гривень відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим, закрите акціонерне товариство „Пансіонат „Канака” звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у позові, прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача повернути позивачу з оренди будинок № 69, стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 1 720,00 гривень; в частині повернення надмірно сплаченого державного мита залишити рішення без змін. В якості підстав апеляційної скарги позивач зазначає, що при прийнятті рішення суд допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
У судове засідання представники сторін не з'явились, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Таким чином, сторони не скористались своїми процесуальними правами у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність сторін за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу, судовою колегією апеляційної інстанції встановлено наступне.
Закрите акціонерне товариство „Пансіонат „Канака” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим до малого підприємства „Екатерина” із позовом, в якому просить зобов'язати відповідача повернути з оренди, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, об'єкт нерухомості –будинок № 69 та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 1710,00 гривень, у зв'язку з тим, що додатковою угодою від 01 травня 2004 року внесені зміни та доповнення до договору №20 оренди
Вивчивши наявні у справі матеріали та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга закритого акціонерного товариства „Пансіонат „Канака” не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
12 вересня 2001 року між закритим акціонерним товариством „Пансіонат „Канака” (орендодавець) та малим підприємством „Екатерина” (орендар) був укладений договір оренди № 20, згідно з пунктом 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове користування об'єкт нерухомості –будинок з верандою № 69, площею 25 квадратних метрів.
Згідно з пунктом 4.1 укладеного між сторонами договору оренди № 20 строк оренди складає 10 років з моменту прийняття орендованого об’єкту по акту прийому - передачі.
У виконання укладеного між сторонами договору оренди № 20, 12 вересня 2001 року між сторонами був укладений акт прийому –передачі об'єкта нерухомості –будинок з верандою № 69, площею 25 квадратних метрів.
01 травня 2004 року між сторонами в простій письмовій формі була укладена додаткова угода до договору оренди № 20 про внесення змін та доповнень до договору оренди № 20.
Відповідно до пункту 4.1 вищевикладеної додаткової угоди від 01 травня 2004 року строк оренди складає три роки п’ять місяців з моменту підписання цієї додаткової угоди з правом подальшої пролонгації. У випадку, якщо ні одна із сторін за місяць до настання закінчення строку оренди не заявіть бажання розірвати договір, він вважається продовженим на тій же самий строк і на тих же умовах.
Відповідно до частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Дослідивши зміст додаткової угоди від 01 травня 2004 року до договору оренди № 20 від 12 вересня 2001 року, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що додаткова угода від 01 травня 2004 року повинна бути нотаріально посвідчена.
Згідно з частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що додаткова угода від 01 травня 2004 року до договору оренди № 20 від 12 вересня 2001 року є нікчемною.
Згідно зі статтею 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Зі змісту частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин, якій підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Звертаючи увагу на те, що додаткова угода від 01 травня 2004 року до договору оренди № 20 від 12 вересня 2001 року не була зареєстрована у встановленому законом порядку, судова колегія вважає правомірним висновок суду стосовно того, що вищевикладена додаткова угода не є вчиненою.
Звертаючи увагу на вищевикладене та дослідивши зміст пункту 4.1 укладеного між сторонами договору оренди № 20, відповідно до якого строк оренди складає 10 років з 12 вересня 2001 року, судова колегія дійшла висновку, що договір оренди № 20 від 12 вересня 2001 року на момент пред’явлення позову та розгляду справи є дійсним.
Приймаючи до уваги встановлений вище факт та дослідивши зміст пункту 7.2 укладеного між сторонами договору оренди № 20 від 12 вересня 2001 року, згідно з яким повернення орендованого майна здійснюється протягом трьох днів з моменту припинення строку оренди, судова колегія погоджується з висновком суду стосовно того, що право вимоги повернення майна у позивача ще не виникло, та, як слідство, не може бути задоволено.
Звертаючи увагу на вищевикладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення подвійної плати за користування річчю та стягнення неустойки.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, 105, пунктом 1 частини 1 статті 103, Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Пансіонат „Канака” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2008 року у справі № 2-17/1307-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді О.В. Дугаренко
В.А. Лисенко