СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 травня 2008 року | Справа № 2-25/17276-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Горошко Н.П.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Державного підприємства "Придніпровська залізниця";
відповідача: не з'явився, Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт";
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 26.02.2008 у справі № 2-25/17276-2007,
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (вул. К.Маркса 108,Дніпропетровськ,49602)
до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28,Керч,98312)
про стягнення 9110,40 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 26.02.2008 у справі № 2-25/17276 позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" про стягнення 9110,40 грн. задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства "Керченський морський торговий порт" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" штраф в сумі в сумі 9110,40 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково у розмірі визнаного портом штрафу 3286,40 грн.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Представники сторін у судове засідання призначене до розгляду на 12.05.2008 року не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, не надали суду доказів поважних підстави своєї відсутності та не скористались своїм процесуальним правом участі у судовому процесі.
Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності представників сторін з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія розглянувши повторно матеріали справи, встановила наступне.
Позивач - державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - державного підприємства "Керченський морський торговий порт", просив суд стягнути з відповідача штраф за невиконання плану відвантаження в травні місці 2007 року в сумі 9110,40грн.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за договором про організацію перевезення вантажу і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР/4ТХ-02-451/НЮ -1417п від 14.11.2002 (з доповненнями від 18.07.2003, 22.03.2004, 09.04.2004, 25.06.2004) та договором на обробку вагонів №ПР/МД-м4/2-04/НЮ-3679дч від 15.06.2004 з протоколом узгодження розбіжностей від 30.07.2004, протоколом узгодження розбіжностей від 21.02.2005 року та рішенням суду щодо врегулювання розбіжностей від 08-22.02.2005 року. За травень 2007 позивачем нарахований відповідачу штраф за невиконання норми вивантаження вагонів в сумі 9110,40грн. У порушення умов договору відповідач відмовляється від сплати штрафу, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву, просив суд зменшити суму штрафу згідно з статтею 233 Господарського кодексу України.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, дійшла наступного висновку.
Як визначено главою 64 Цивільного кодексу України "Перевезення", загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами (статутами) іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
В статті 17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 передбачено, що перевезення вантажу залізничним транспортом організовується на договірних засадах.
Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами.
Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №875/5096, передбачено: примірний договір між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами (Додаток 3 до Правил).
Також, цим договором передбачено порядок визначення відповідальності залізниці і порту за невиконання погодженої між ними добової норми вивантаження вагонів.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, укладеним між Портом і Залізницею договором про обробку вагонів №ПР/МД-м4/2-04/НЮ-3679дч від 15.06.2004 року з протоколом узгодження розбіжностей від 30.07.2004 року, протоколом узгодження розбіжностей від 21.02.2005 року та рішенням суду щодо врегулювання розбіжностей від 08-22.02.2005 року, сторони домовилися, що за невиконання норми вивантаження, встановленої добовим планом, Порт і Залізниця несуть матеріальну відповідальність (пункт 7.3. договору).
Розмір матеріальної відповідальності за невиконання плану вивантаження вагонів визначається згідно з статтею 106 Статуту залізниць України - дві добові ставки плати за користування вагонами за кожен неподаний (з вини Залізниці), не відвантажений (з вини Порту) вагон (пункт 7.3. договору).
Також, пунктом 3.10 Правил Перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року №334, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №566/6854 передбачено, що начальники станцій і портів ведуть облік виконання місячного плану перевалки вантажів.
Облік обсягів перевалки ведеться за обліковими картками (додаток 4 до вказаних Правил), які складаються у двох примірниках і підписуються обома сторонами.
Порядок ведення облікових карток виконання норм вивантаження встановлено телеграфним розпорядженням Міністерства транспорту та зв'язку України №1/Т/ЦМ-1722 від 30.03.2005 року.
Розмір місячного плану вивантаження визначається в обліковій картці як сума (у цілих вагонах) норм вивантаження кожної доби, встановлених змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажів у Порти і додатково узгоджених обсягів, виходячи з наявності вагонів у Порту, на станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби в розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу відповідно до єдиного технологічного процесу роботи Станції і Порту.
Штраф за невиконання нараховується виходячи із суми неподаних до норми і не відвантажених вагонів з вини залізниці і, окремо, з вини порту за кожну добу незалежно від виконання плану вивантаження в цілому місяці.
Належна до сплати сума визначається як різниця штрафів, нарахованих на Порт і на Залізницю і підлягає сплаті у 10-денний термін.
Відповідно до пункту 1 договору про обробку вагонів добова норма вивантаження - це узгоджена Залізницею і Портом кількість вагонів, які Залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням добової переробної спроможності згідно з Єдиним Технологічним Процесом (далі ЄТП) роботи Станції і Порту. Ця норма встановлюється щоденно змінно-добовим планом роботи Станції і Порту в залежності від наявної кількості вагонів у Порту, на припортовій Станції та на підходах до неї.
Отже, узгодженим планом перевезення вантажів на експорт через порти (припортові станції України) на травень 2007 передбачена середньодобова норма подачі вагонів на станції Керч-Порт, у кількості 104 вагонів.
Проте, відповідно до пункту 4.4. договору, норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї рівномірно протягом доби в розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу відповідно до ЄТП роботи Станції і Порту.
Також, розділом 6 пункту 6.4. абзацу 5 ЄТП зі змінами, внесеними протоколом розгляду в Головному комерційному управлінні Укрзалізниці від 30.11.2006 року розбіжностей передбачено: "Коригування затвердженого змінно-добового плану поточної доби здійснюється головним диспетчером порту (або його заступником) за участю начальника станції (або його заступника) о 10-00 годині при змінно-добовому плануванні роботи порту і залізниці на наступну добу враховуючи фактори:
- погодні умови;
- підхід вагонів під вивантаження або навантаження".
Як встановлено судом першої інстанції, фактично, змінно-добовий план між Станцією та Портом у травні 2007 року не був узгоджений: станція вказувала норму вивантаження на кожну добу з урахуванням наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї у розмірі не більше переробної спроможності вантажних фронтів - 265 вагонів, а Порт встановлював собі норму вивантаження тільки на підставі узгодженого місячного плану завозу (104 вагони).
Станцією Керч-Порт спільно з Портом складені акти загальної форми за окремі доби травня 2007 року про неприбуття певної кількості вагонів до запланованої узгодженим місячним планом норми -104 вагони у добу.
Однак, фактична наявність вагонів, що підлягали вивантаженню засобами Порту, у кожну добу травня 2007 становила більше 104 вагонів, виходячи з наявності вагонів у Порту (не вивантажених у попередню добу), на станції Керч-Порт та на підходах до неї, у відповідності до пункту 4.4 договору та ЄТП.
Пунктом 3.10 Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні передбачено, що облікова картка ведеться в двох примірниках і підписується обома сторонами.
У разі відмови від підпису облікової картки складається акт загальної форми, копія якого вручається стороні, що відмовилася від підпису картки.
Сторона, яка має заперечення щодо записів у картці, може вносити в неї перед своїм підписом відповідні відмітки.
Порт підписав облікову картку з зауваженням, посилаючись на те, що статтею 106 Статуту залізниць України передбачена відповідальність за навантаження вантажів, тим самим відмовився від сплати нарахованого штрафу за невиконання плану вивантаження в березні місяці поточного року.
Згідно до статтями 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання повинне виконуватися належним чином, у встановлений строк, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором про обробку вагонів №ПР/МД-м4/2-04/НЮ-3679дч від 15.06.2004 року з протоколом розгляду розбіжностей від 30.07.2004 року, протоколом узгодження розбіжностей від 21.02.2005 року та рішенням суду щодо врегулювання розбіжностей від 08-22.02.2005 року, тобто, відповідач не виконав норми вивантаження вагонів, встановленої добовим планом відповідно до пунктів 4.3, 4.4 договору.
Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог тоді як відповідач такі до суду не надав.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на те, що відповідальність за ритмічність завозу покладена тільки на Залізницю не відповідає дійсності, оскільки пунктом 3.1 договору про обробку вагонів передбачено зобов'язання Порту здійснювати місячне планування завозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяги якого не повинні перевищувати узгодженого Портом як у цілому, так і з окремих фронтів вивантаження, контролювати ритмічність завозу згідно з узгодженими обсягами; приймати всі узгоджені Портом експортні та транзитні вантажі та відповідати за користування вагонами від моменту подачі Залізницею Порту на фронти розвантаження до моменту здачі їх Залізниці; нести відповідальність перед Залізницею відповідно до розділу 7 договору.
Також, апеляційна інстанція вважає правомірним висновок господарського суду, який визнав безпідставними заперечення відповідача про те, що стаття 106 Статуту залізниць України та Правила перевезення вантажів в прямому змішаному залізнично-водному сполученні не можуть застосовуватися в даному випадку, оскільки, згідно з пунктом 7.3 договору про обробку вагонів сторони домовилися про їх застосування в разі невиконання плану вивантаження за місяць.
Як визначено в статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В статті 547 Цивільного кодексу України визначено, що угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі.
Отже, як вже було наведено вище, сторони домовилися, що за невиконання норми вивантаження, встановленої добовим планом, відповідач несе матеріальну відповідальність у вигляді штрафу (пункт 7.3. договору).
Згідно з розрахунком позивача, штраф за невиконання плану вивантаження у травні 2007 року нарахований тільки за ту кількість вагонів, яка в окрему добу фактично не вивантажена відповідачем, але була подана Станцією під вивантаження.
За таких обставин, сума штрафу склала 9110,40грн.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать чинному законодавству та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2008 у справі № 2-25/17276-2007 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді Н.П. Горошко
І.В. Черткова